12 квітня 1961 року, 57 років тому, перша людина вийшла за межі Землі. 108-хвилинний політ Юрія Гагаріна відкрив нову епоху – космічних подорожей.
Після цього в космосі побували понад 500 осіб, що майже вдесятеро менше, ніж кількість альпіністів, які підкорили Еверест. Втім, вже через якихось сто років, мізерний термін за мірками Всесвіту, променад навколо Землі та вікенд на Місяці можуть стати звичайною справою, як і далека подорож до Марса, навіть життя там.
Отже, розмірковуємо на тему, яким саме буде життя поза нашою планетою тачому про це важливо задуматися вже сьогодні. Розглянемо кращі проекти місячних колоній за підсумками міжнародного конкурсу Moontopia, що потрібно для їх побудови, як людство наближається до цього й коли саме почнеться колонізація Місяця.
Також подумаємо над реалістичністю планів зі зміни клімату на Марсі. Деякі з них ідуть врозріз з поширеною думкою вчених про те, що Червона планета ніколи не зможе дати притулок людям, ставши нам другою домівкою. Проте в NASA вже визначилися з тим, як будуть створюватися на Марсі перші житла. Про цю неймовірну позаземну архітектуру – п’ятірку проектів від фіналістів конкурсу 3D-Printed Habitat Centennial Challenge – теж піде мова в статті.
Більш того, ми доведемо, що селфі в космосі – вже реальність. Читайте далі, якщо й вам потрібна незвичайна фотка на тлі туманності Оріона або Чумацького Шляху, щоб весь Instagram стрепенувся. І якщо хочете:
- дізнатися, де й коли можна побачити «нескінченні світанки та заходи»: 16 сходів і заходів Сонця щодоби (а також вартість цього задоволення)
- побачити оригінальні фото Землі з орбіти, які увійшли до книги Кріса Хедфілд «Ви тут: Навколо світу за 92 хвилини»
- подивитися на найцікавіші й перспективніші проекти місячних колоній за підсумками міжнародного конкурсу Moontopia і заглибитися в особливості місячної економіки
- відчути себе першим колоністом Марса, дізнатися, якими можуть бути перші марсіанські колонії у поданні фіналістів конкурсу 3D-Printed Habitat Centennial Challenge
- прочитати свіжі новини по темі, дізнатися про останні космічні дослідження й їх результати, наблизившись до «розуміння природи Всесвіту у всій його складності» («Про Всесвіт у двох словах. Наріжні камені й гострі кути науки про макрокосмос», Стівен Хокінг)
- просто
добрепізнавально провести час
Зміст
- Найближчі 5 років: космічний туризм і відпочинок у космічному готелі
- Найближчі 10 років: облаштування на місячній орбіті
- Найближчі 20 років: колонізація Місяця
- 9 кращих проектів місячних колоній
- Найближчі 30 років: селфі на Червоній планеті
- Найближчі 100 років: колонізація Марса
- ТОП-5 проектів марсіанських колоній від фіналістів конкурсу 3D-Printed Habitat Centennial Challenge
Рекомендуємо:
- ТОП-10 найважливіших досягнень в освоєнні космосу
- ТОП-10 фільмів про космос, які варто подивитися або переглянути
Найближчі 5 років: космічний туризм і відпочинок у космічному готелі
Сьогодні часто говорять і пишуть про космічний туризм: приватні компанії активно працюють над створенням ракет і ракетопланів для доставки заможних щасливчиків у космос. І ми вже знаємо імена перших астронавтів для комерційних польотів у космос.
Важливий крок на шляху до космічного туризму – вдале дев’яте випробування New Shepard компанією Blue Origin, що належить засновнику Amazon мільярдерові Джеффу Безос.
Для запуску ракети-носія та космічного корабля New Shepard був обраний космодром у Західному Техасі. Компанія перевіряла систему евакуації транспортного засобу, адже головна мета місії – саме відправка людей у космос, і вони повинні бути максимально захищені.
За словами представників Blue Origin, запускаючи ракету, за підтримки NASA також провели ряд додаткових наукових експериментів. Відомо, наприклад, про тестування технології, що створює доступ до бездротового Інтернету в космосі.
Останнє випробування New Shepard продемонструвало безпеку комерційних польотів і дало можливість побачити інтер’єр керованої пасажирської капсули.
Якщо судити за фото й відео, усередині дуже затишно. Модуль розрахований на шістьох космічних туристів.
Повідомляється, що до кінця цього року відбудеться перший політ з людиною на борту, а у 2019 році почнеться продаж квитків і комерційні запуски. За попередніми даними, вартість польоту на New Shepard складе $200-300 тис.
На низькій навколоземній орбіті планують побудувати перший готель – Aurora Station. Ініціатива належить каліфорнійській стартап-компанії Orion Span.
Хоч урочисте відкриття Aurora Station намічене на 2022 рік, вже є можливість забронювати місця, внісши передоплату в $80 тис. Що стосується повної вартості 12-денного перебування в космічному готелі, це $9,5 млн. Добре, що ціна включає обов’язкову тримісячну підготовку до космічної подорожі (а то не вклалися б!).
Обіцяють, що гість Aurora Station зможе не тільки освоїти техніку пересування в невагомості, але й виростити міні-город, забравши саджанці з собою на Землю. А що, гарний сувенір!
Крім того, космічний турист зможе спостерігати «нескінченні світанки й заходи»: 16 сходів і заходів Сонця щодоби. Станція розташована на висоті більше 320 км. На повний оборот навколо Землі знадобиться 90 хвилин.
Коли на орбіту виведуть наступний модуль, космічний туризм стане доступнішим на кілька мільйонів доларів. Правда, для цього ще потрібно, щоб послуга стала затребуваною.
Відомо, що Aurora Station спочатку одночасно прийме тільки чотирьох гостей і пару членів екіпажу.
А щоб ми рідше потрапляли під дощ без парасольки, 23 серпня в рамках четвертої місії з вивчення Землі програми ESA Living Planet Programme в космос був запущений лазерний «повелитель вітрів». Це – ADM-Aeolus, перший супутник, який буде відслідковувати параметри земних вітрів з орбіти.
І очевидно, там – над Землею – життя кипить. Вже й спортом у космосі займаються. Так, у ніч з 21 по 22 серпня 2018 роки ми спостерігали в прямому ефірі гру в теніс космонавтів Міжнародної космічної станції (у невагомості!).
Але й прямісінько тут, не відриваючись від землі, сьогодні можна, наприклад, зробити селфі в космосі, як би це парадоксально не звучало. Це хлопці з NASA постаралися: випустили відповідну програму для тих, хто хоче здивувати весь Instagram.
Легким рухом пальця ви – у скафандрі – опиняєтеся у відкритому космосі й робите селфі на тлі дивовижних галактичних пейзажів: наприклад, туманності Оріона або Чумацького Шляху. Таким чином їх і популяризують.
Користувач може вибирати з 30 фонів, знятих космічним телескопом “Спітцер”, якому виповнилося 15 років.
Інтерфейс програми простий: у трьох іконах розібратися легко, навіть підготовку до польоту не доведеться проходити.
Якщо цікаво, качайте в Google Play та AppStore.
Крім того, 23 серпня NASA оголосило про запуск програми віртуальної реальності NASA’s Exoplanet Excursions, яка дає можливість прогулятися планетарною системою TRAPPIST-1. Телескоп «Спітцер» виявив у ній сім планет, що за розмірами відповідають нашій і мають найоптимальніші умови для існування життя.
Користувачі VR-шоломів HTC Vive і Oculus можуть завантажити Exoplanet Excursions з офіційного сайту телескопа Spitzer. Відео про TRAPPIST-1 є й на YouTube.
Найближчі 10 років: облаштування на місячній орбіті
Минулої осені ми почули про наміри Bigelow Aerospace запустити на орбіту Місяця надувний житловий модуль. А наприкінці літа житловий модуль майбутньої навколомісячної станції – його прототип – представила американська військово-промислова корпорація Lockheed Martin. Це одна з шести компаній (Boeing, Sierra Nevada Corp.’s Space Systems, Orbital ATK, NanoRacks, Bigelow Aerospace), що беруть участь у програмі NASA з розробки житлового модуля для космічних експедицій. Бюджет – $65 млн.
Передбачається, що житловий модуль від Lockheed Martin стане частиною місій з доставки астронавтів на Місяць або Марс. Його фінальна версія буде кріпитися до планованої навколомісячної станції Deep Space Gateway для вивчення Місяця і далекого космосу. Та стане свого роду пересадним пунктом для астронавтів, які тримають шлях на Червону планету.
Найближчі плани NASA включають створення орбітальної платформи-шлюзу й космічної станції на орбіті Місяця.
Найближчі 20 років: колонізація Місяця
1972 год. Саме тоді людина розумна – у ході місії “Аполлон-17» – останній раз ступила на поверхню Місяця. Час перебування на супутнику Землі шостого візиту американських астронавтів склало 75 годин і 1 хвилину. І це абсолютний рекорд.
З тих пір місячний грунт, на якому, нагадаємо, Китай готується обробляти грядки, борознять лише роботи. І вони справляються з науковими завданнями не гірше homo sapiens.
Якщо ви не захоплені космічним туризмом і дивуєтеся, навіщо взагалі летіти на Місяць (мовляв, і Земля велика), знайте, приводів багато. Не дарма в NASA знову заговорили про відправку на супутник людей – у 2023 році. Причому відразу після виявлення на ньому замерзлої води.
Ці запаси можуть стати для людей джерелом питної і технічної води і бути використані для виробництва кисню й ракетного палива за допомогою електролізу. А ще на Місяці планують видобувати корисні копалини.
Крім того, якщо вірити китайським і європейським дослідникам, на супутнику Землі багато гелію-3. А це – трильйони доларів! Його можна буде використовувати як паливо для ракет.
У планах NASA – тестовий політ на Місяць у 2020 році, без людей на борту. А старт повноцінної місії намічений на 2023 рік.
А там – і до колонізації недалеко. Можливо, це дозволить розширити розуміння Сонячної системи і кордони космічних подорожей. Місяць набагато ближче Марса: до неї можна дістатися за кілька днів, тоді як до Червоної планети – за дев’ять місяців. І шансів стати унікальним об’єктом туризму у супутника Землі дуже багато. А хардкорні космічні туристи попрямують на Марс…
Є думка, що колонії допоможуть людству вижити. Відомий канадський телережисер Джеймс Хед в одному з інтерв’ю передав пояснення астронавтів NASA: «Види, що населяють тільки одну планету, не зможуть вижити… Жити за рахунок планети, мабуть, непогана стратегія виживання. Але рано чи пізно виживання стане однією з причин побудувати колонії на Місяці».
Іншими словами, якщо мова піде про виживання людської раси, колонія поза Землею зможе стати свого роду «золотим парашутом». У цьому був упевнений і геніальний фізик-теоретик Стівен Хокінг: «Ви дуже недалекоглядні, якщо вважаєте, що Земля зможе уникнути катастрофи світового масштабу протягом наступних сотень, не кажучи вже про тисячі і мільйони, років. Людство не повинно зберігати всі свої яйця тільки в одному кошику або на одній планеті. Дуже хотілося б сподівається, що ми встигнемо ці яйця кудись перекласти до того моменту, як корзина з ними впаде».
Поки що все добре. І про останній помітний астероїд, що пролетів 29 серпня поруч із Землею на відстані близько 5 млн кілометрів, висотою з піраміду Хеопса, яким занепокоїлися в NASA, багато хто з нас навіть не знав.
Але космічні об’єкти переміщаються Галактикою постійно. Загрозу для Землі представляють лише ті, що наближаються до нас на відстань ближче, ніж 7,5 млн кілометрів (0,05 астрономічних одиниць). І хто знає, коли саме буде виявлений такий небажаний інопланетний гість. Добре, якщо до того моменту у нас вже будуть технології, що дозволяють відхиляти космічні об’єкти від Землі. Але навіть у цьому випадку не можна говорити про повну безпеку людства.
Будує плани по колонізації планети-супутника ESA разом з NASA, працюючи над доставкою на Землю зразків марсіанського грунту.
Повідомляється, що втіленням ідеї міжнародного «Місячного поселення» відразу займуться роботи, які повинні звести перші будівлі, друкуючи на 3D-принтері з місцевого грунту будівельні блоки.
Американські розробники вже продемонстрували можливість цього: роздрукували на 3D-принтері інструменти й деталі з імітаторів місячного та марсіанського грунту.
До початку 2030-х років на базу обіцяють підтягнути першу десятку астронавтів, щоб протягом півроку досліджувати й облаштовувати нове місце.
Однак, для роботи місячних колоній важлива економічна основа. Сьогодні вже існує економіка «низької навколоземної орбіти» для американських компаній, що запускають супутники, які також займаються їх обслуговуванням і працюють над будівництвом жител для тих, хто буде на орбіті Землі.
Економіка зростає. За даними Bryce Space and Technology, починаючи з 2000-х років, більше 180 космічних стартапів залучили $ 18,4 млрд. Гігант індустрії комерційних польотів в космос – компанія SpaceX, очолювала Ілона Маском. У травні 2018 року його запустила найпотужнішу модифікацію Falcon 9.
Плани у компанії просто грандіозні: ціле сузір’я супутників на орбіті Землі, перший туристичний політ навколо Місяця і, звичайно, колонія на Марсе.
Так, Маск не завжди в строк виконує свої обіцянки, як, наприклад, у випадку з Tesla Model 3 і своїми грандіозними космічними проектами.
Але головне те, що він може – завдяки передовим розробкам SpaceX в області багаторазових ракет – знизити вартість їх запуску. І скоро на орбіті Землі або Місяця можуть з’явитися своєрідні піт-стопи для заміни ракет. Згодом вони змінять МКС.
Джеффрі Манбер, керуючий директор компанії Nanoracks, що має лабораторію на космічній станції і запускає супутники для вчених з МКС, впевнений в реальності переходу від «низькоорбітального» до місячної економіці.
І Енді Вейер, автор науково-фантастичного роману «Марсіанин» (The Martian), за яким було знято популярний фільм з Меттом Деймоном у головній ролі, також вважає, що важлива правильна економіка, щоб доставляти на Місяць людей і вантажі.
У 2017 році Вейер опублікував книгу «Артеміда» про місячну колонії. Автор щиро вірить, що це – майбутня реальність: «Щоб настало майбутнє в стилі фантастики Роберта Хайнлайна, треба, щоб подешевшала можливість подолати земну гравітацію. Потім все вийде само собою ».
Вирішивши проблему високої вартості польоту, можна буде скористатися природними ресурсами супутника Землі. За словами Енді Вейєри, для побудови місячної колонії матеріали там є. Наприклад – анортітовая порода, що покриває велику площу поверхні Місяця. З неї планують отримувати алюміній, кисень, кальцій і кремній.
Після глибокого дослідження питання Вейер зрозумів: простіше заселити Сахару, полюса Землі, навіть дно Світового океану, ніж колонізувати Місяць. Але воно того варте!
Засновник Amazon Джефф Безос, найбагатша людина на планеті, небайдужий до всього, що пов’язано з космосом, вважає, що створити поселення людей на Місяці можна в найближчому майбутньому – до 2023 року. А у віддаленій перспективі на супутнику з’явиться важка промисловість. Про це він заявив на травневій конференції ISDC (International Space Development Conference) в Лос-Анджелесі.
У рамках заходу Джефф Безос також розповів про те, як просувається розробка Blue Origin автоматичного посадкового місячного модуля Blue Moon. Його запуск очікується в середині 2020-х років.
Безос зазначає, що реалізацію проекту істотно прискорило б державне фінансування. Він відкритий для співпраці з NASA та ESA. Однак готовий і особисто профінансувати свої амбіції: «Постійне місячне поселення – складна й гідна мета. Я відчуваю, що багато людей будуть у захваті від цього».
Уже є відомості, що Blue Origin увійшла в десятку компаній, що отримала $10 млн фінансування NASA для дослідження природного супутника Землі. «Ми запропонували NASA ідею повернутися на Місяць. Ідея була схвалена. Ми хочемо побудувати колонію на одному з полюсів Місяця і залишитися там надовго», – повідомив Безос.
І в цьому – у залученні до свого проекту інших людей – полягає істотна різниця між Джефом Безосом та Ілоном Маском, що має досить амбітні плани з колонізації Марса. SpaceX для цих цілей будує ракету Big Falcon Rocket (BFR). Перший політ на Червону планету планується у 2022 році.
Але зараз про Місяць. Для початку Джефф Безос пропонує знайти на ній відповідні для проживання місця, використовуючи посадочні модулі.
Надалі апарати зможуть переміщувати на супутник не тільки людей, а й вантажі. За його словами, зараз вивчаються способи доставки на поверхню Місяця великогабаритних важких будівельних елементів. Заглядаючи далеко наперед, глава Amazon говорить про перенесення на Місяць важкої промисловості. Він упевнений, що в космосі вона зможе працювати цілодобово за рахунок сонячної енергії: «У майбутньому – я говорю про десятиліття, може бути 100 років – у космосі буде легше робити ті речі, які ми звикли робити на Землі, оскільки у нас буде багато енергії… Рано чи пізно ми покинемо цю планету, а ті, хто захоче залишитися, залишаться».
Якщо говорити про те, що вже зроблено, згадаємо, наприклад, місяцехід для зворотного боку Місяця, подробицями про який у середині серпня поділився Китай. Повідомляється, що він являє собою прямокутний блок на шести колесах, забезпечений парою розсувних сонячних панелей.
У цьому році за допомогою космічного апарату «Чан’е-4» його планують доставити в район басейну Південний полюс – Ейткен. Кажуть, це найочікуваніше місце появи перших колоній. Тут добові перепади температур не такі різкі, як на екваторі, де різниця температур досягає майже 300°C. Крім того, покладаються надії на видобуток льоду з довколишніх затінених кратерів – джерела питної води, водню для ракетного палива й кисню. Можливою локацією можуть стати глибокі підземні тунелі, виявлені у 2017 році японським штучним супутником SELENE. У величезній дірі розміститься цілий мегаполіс.
До речі, комітет оборонної науки, техніки й промисловості КНР запрошує взяти участь у конкурсі на краще ім’я для китайського місяцеходу. Направляти свої пропозиції можна по Інтернету з 15 серпня по 5 вересня. У жовтні оголосять переможця, який отримає 3 тис. юанів (близько $440) і буде запрошений на запуск апарату до Місяця.
9 кращих проектів місячних колоній
Журнал Eleven минулого року, підбиваючи підсумки міжнародного конкурсу Moontopia і розглядаючи кращі проекти першої самодостатньої місячної колонії, придатної для життя, разом зі співробітниками NASA позначив кілька робіт. Про них далі.
«Тестова лабораторія»
Проектом-переможцем Moontopia стала «Тестова лабораторія». Його автори – Моніка Ліпіньський, Лаура Надін Олівер і Інчі Ліз Огун – припускають, що перші колоністи зведуть на супутнику легкосбірні конструкції, створені з вуглецевого волокна за допомогою 3D-друку. З розширенням бази стане можливою організація космічного туризму.
Momentum Virium
Над проектом, що удостоївся другого місця, працювали Серджіо Біанкі, Джонгхак Кім, Симон Фракасса та Алехандро Джордже Веласко Рамірес. Вони пропонують будівництво станції, що дозволяє досліджувати супутник Землі та добувати корисні ресурси без нанесення йому шкоди.
Усі споруди – на орбіті Місяця, а не на її поверхні. Для їх з’єднання з небесним тілом передбачений спеціальний ліфт.
Modulpia
«Народний вибір». Проект визнали найкращим за підсумками онлайн-голосування. Алессандро Джорджі, Кай Фенг, Сюян Пан і Естебан Аналуіза, його автори, пропонують коштувати будинку з модульних конструкцій. А першою будівлею на супутнику повинен стати завод з їх виробництва, що у подальшому дозволить швидко зводити житло й науково-дослідні лабораторії для вчених.
«Платинове місто»
Авторства Шона Томаса Аллена. Проект передбачає будівництво житла на три тисячі осіб. Вони й займуться пошуком корисних копалин і будуть розвивати космічний туризм.
«Догори дригом»
Заохочувальний приз дістався й групі гонконзьких архітекторів. Райан Тунг Вой Ін, Хо Вин Цит Терезина і Джошуа Хо хочуть бачити на Місяці «перегорнуту» колонію-випробувальний полігон для накопичення ресурсів, досвіду й подальшої колонізації Марса.
«Лоно»
Саран Чамрункул і Прапатсорн Суккасет, дизайнери з Індонезії, бачать Місяць як ідеальне місце для милування космічними пейзажами. У їхньому уявленні люди там будуть жити в пузирах, а не в будинках. Тим цікавіше!
«Місячне око»
Це проект китайської команди архітекторів (Ілінг Чу, Яо Дінг, Ян-Фей Цзян і Хуей Тян), бажаючих побудувати колонії у місячних кратерах. Для захисту від астероїдів вони накривалися б спеціальними чохлами.
«Місячний оазис»
Проект Едварда Чию можливий до реалізації у 2110 році. Може бути, саме з цієї причини він не зайняв перше місце. Автор акцентує увагу на розвитку зелених місячних ландшафтів.
«Аеросфера»
У проекті Стефані Стірс мається на увазі створення на супутнику Землі багатого туристичного кластера. Його гості зможуть дізнатися всі можливості нетрадиційної медицини.
Вам також сподобається:
Найближчі 30 років: селфі на Червоній планеті
Багато хто з астронавтів, підприємцві й творців науково-фантастичних шоу про космос мріють побувати на Марсі. Ця планета, маючи площу в 144 млн кв. км, як суша на Землі, може стати другою домівкою людства, притулком на випадок глобальної катастрофи.
А може й не стати… Деякі вчені стверджують, що Марс неможливо терраформувати, зробити придатним для життя. Якщо вірити аргументам американських планетологов, що опублікували нове дослідження в журналі Nature Astronomy, на Марсі недостатньо вуглекислого газу для підвищення температури й створення комфортного тиску.
Фахівці з Марсу Брюс Яковськи і Крістофер Едвардс, спираючись на дані місій MAVEN, Mars Reconnaissance Orbiter, Mars Odyssey і Mars Express, створили модель атмосфери Червоної планети, щоб зрозуміти, чи зможемо ми дихати там без скафандрів. Виявилося, якщо на планеті повністю випарувати весь вуглекислий газ, а його в атмосфері Марса 96%, цього буде мало, щоб створити парниковий ефект і підвищити температуру на поверхні небесного тіла настільки, щоб люди могли обходитися без скафандрів. У цьому випадку атмосферний тиск підніметься до 15 мбар (1,5% від земного, порівняйте із земною атмосферою в 987 мбар), а температура – не більше ніж на 10 градусів. Інакше кажучи, вона, як і раніше, залишиться набагато нижче можливої для життя.
Для видобутку вуглекислого газу можна використовувати реголіт з Марса, що має підвищити тиск – до 4% земного. А якщо мобілізувати інші джерела парникового газу, воно досягне позначки в 6,9% від звичного для нас.
Є у вчених і фантастичний план по насиченню Марса водою і вуглецем за допомогою бомбардування планети астероїдами й кометами з їх запасами. Правда, ще належить навчитися змінювати точково траєкторії тисяч небесних тіл.
Очевидно, що сучасна наука дуже далека від створення на Червоній планеті зеленої оази. Це все ще наукова фантастика, хоча вчені не припиняють роботу в цьому напрямку, розглядаючи можливість створення спеціальної марсіанської бази під тиском.
Просунутися в цьому допомагають і дані з марсохода Opportunity, що відсвяткував ювілей у 2000 днів на Червоній планеті.
Правда, вже третій місяць він, накритий пиловою бурею, не виходить на зв’язок.
У NASA занепокоєні: «Навіть якщо інженери колись почують Opportunity, є реальна загроза, що ровер не буде колишнім. Ніхто не дізнається, що було з ним, поки він не виходив на зв’язок».
ESA, до слова, вже пропонує жителям країн-членів (22 країни + Канада) придумати ім’я для нового марсохода. Він відправиться на Марс у 2020 році і добереться туди у 2021 році.
Робоча назва шестиколісного робота – ExoMars. Свої варіанти просять направляти на інтернет-сторінку Airbus до 20 жовтня 2018 року.
Реалізувати пілотований політ на Марс у планах ESA, NASA і приватних організацій. Наприклад – SpaceX на чолі з Ілоном Маском. Нагадаємо, що йому вдалося створити найпотужнішу з нині діючих ракету-носій Falcon Heavy, тріумфальний запуск якої наблизив нас до заповітної мрії ще на один крок.
Маск обіцяє, що у 2024 році принесе перших людей на орбіту Червоної планети 106-метрова Big Falcon Rocket (BFR). Вже є й відомості про вартість квитків.
Побачити на Марсі перший мегаполіс інженер-новатор розраховує до 2050-го року. І говорить про те, що мріє… померти на Марсі, додаючи, що «ні до зіткненні з його поверхнею».
Очевидно, що перші щасливчики, які полетять на Марс, назад не повернуться. Сергій Якимів випускник Київського політехнічного інституту, єдиний українець, який потрапив до сотні претендентів, які можуть стати першими жителями Марса в рамках проекту Mars One (з 200 000 кандидатів!), це розуміє: «Я не розцінюю квиток в один кінець як смерть. Для мене це просто можливість взяти участь у тому, щоб привести людство до світлого майбутнього».
Фінальний відбір – через рік. Для польоту, запланованого на 2035 рік, відберуть 24 учасників.
Фахівці NASA обережні у своїх прогнозах, але впевнені в тому, що під поверхнею Марса можливе життя, зробити перше селфі на Червоній планеті планують «десь між 2033 і 2050 роками».
Найближчі 100 років: колонізація Марса
Об’єднані Арабські Емірати, будучи в десятці найбільших спонсорів космічних програм, розраховують побудувати місто на Марсі до 2117 році. Назва їх космічної програми «Марс-2117» говорить сама за себе.
ТОП-5 проектів марсіанських колоній від фіналістів конкурсу 3D-Printed Habitat Centennial Challenge
Якщо вам цікаво, як будуть виглядати будинки на Марсі, то знайте, що NASA спільно з Університетом Брадлі вже обрало п’ятірку фіналістів конкурсу 3D-Printed Habitat Centennial Challenge. Це кращі проекти марсіанських жителів, що друкуються на 3D-принтерах, причому з технічним обґрунтуванням, а не просто картинки. Переможці розділили між собою призовий фонд у $100 тис.
Критерії оцінювання проектів:
- планування
- завершеність
- ступінь реалізації засобами 3D-друку
- естетика
У фінальній частині конкурсу з головною нагородою в $2 млн командам потрібно побудувати зменшені моделі (1:3) житлових модулів, довівши тим самим реалістичність власних проектів.
Team Zopherus of Rogers, Арканзас
Команда Team Zopherus of Rogers зі штату Арканзас, яка зайняла перше місце, пропонує будувати будинки зі швидкомонтованих житлових модулів за допомогою рухомої платформи, що спускається.
AI. SpaceFactory, Нью-Йорк
Нью-Йоркська команда AI. SpaceFactory, друге місце конкурсу, впевнена, що їх конструкція циліндричної форми найзручніша для 3D-друку та ефективніша в плані використовуваного простору.
Kahn-Yates of Jackson, Міссісіпі
У команди Kahn-Yates of Jackson з Міссісіпі, яка зайняла третє місце в плані дизайну модуль найоригінальніший. Він має неправильну форму, напівпрозорі вставки для того, щоб світло проникало всередину, і кручені сходи.
Комплекс, для будівництва якого, як і в першому проекті, будуть використані матеріали з Марса, захищений куполом, під яким астронавти зможуть вирощувати сади.
SEArch+/Apis Cor, Нью-Йорк
Нью-йоркська команда SEArch + / Apis Cor, четверте місце конкурсу, розробляючи конструкцію модуля, сфокусувалася на захисті від іонізуючого випромінювання та висвітленні.
У них вийшла споруда, що нагадує зимові житла ескімосів – куполоподібна конструкція, яка зберігає всередині тепло.
Northwestern University of Evanston, Іллінойс
Команда Northwestern University of Evanston з Іллінойсу, п’яте місце, розробила проект сферичного модуля з зовнішнім параболічним куполом. Вона зробила ставку на простоту конструкції.
Хлопці пропонують використовувати надувну конструкцію як основу, а 3D-принтер – для виготовлення купола з поперечними балками.
А як вам розробки? У який проект ви більше вірите? Висловіть свою думку в коментарях.
Дуже цікаво