Як вибрати приставку Smart TV

Приставки Smart TV — це найпростіший спосіб перетворити трохи застарілий телевізор на цілком актуальний медіапристрій із підключенням до Інтернету. А де Інтернет, там купа контенту на будь-який смак і, як то кажуть, гаманець. Сьогодні поговоримо про те, як вибрати медіаприставку та на які параметри важливо звернути увагу перед покупкою. Час прочитання — 7 хвилин.

«Залізо» та основні характеристики

Будь-які пристрої, якими ми сьогодні користуємося (чи те ноутбук, смартфон або приставка), доцільно вибирати насамперед за основними характеристиками — процесором і обсягом постійної та оперативної пам’яті. Від цього буде залежати те, як і з якими завданнями зможе справлятися приставка Smart TV.

Якщо говорити про процесори в медіаплеєрах, то орієнтуватися слід на кількість ядер і максимальну тактову частоту. В обох випадках може бути застосована формула «чим більше – тим краще». На сьогоднішній день оптимальна кількість ядер в процесорі приставки – 4. У принципі, саме таких моделей на ринку більшість і серед них можна знайти як бюджетні рішення, так і більш дорогі з масою додаткових функцій.

Від кількості оперативної пам’яті залежить швидкість роботи пристрою, тому розглядати моделі з невеликим об’ємом ОЗУ (до 1,5 ГБ) не доцільно. Більшість завдань такі приставки потягнуть, але швидкість обробки особливої ​​радості не принесе. Найкраще орієнтуватися на обсяг в 2-4 ГБ оперативної пам’яті. І, нарешті, постійна пам’ять. Чим її більше, тим більше файлів на пристрої можна зберігати. Мінімальним комфортним значенням сьогодні можна вважати 8 ГБ – цього обсягу вистачить для установки необхідних додатків. Якщо ви плануєте використовувати приставку для зберігання великої кількості контенту, є сенс звернути увагу на моделі з 32 ГБ, 64 ГБ або 128 ГБ на борту. Але якщо ви ще не визначилися з тим, чи потрібно вам містке сховище чи ні, варто переконатися, що обрана приставка має слот для карти пам’яті або оснащена USB-роз’ємом для підключення зовнішніх накопичувачів.

Операційні системи в Smart TV-приставках

Якщо подивитися на ринок приставок Smart TV, то більшість з них працює під управлінням ОС Android. Технічно медіаплеєр з Android перетворює телевізор в великий функціональний планшет. У таких моделях можна завантажувати додатки (включаючи онлайн-кінотеатри, відеосервіси і гри) прямо з Play Маркета, а також встановлювати сторонні apk-файли. Плюс до всього, інтерфейс і принцип взаємодії нам з вами знаком по смартфонам, тому адаптація до Android-приставці проходить максимально просто.

Менш популярними є приставки з Linux. Ця операційка так і не отримала належної підтримки від розробників софту, тому вибір додатків під плеєри з Linux дуже скромний. Це стало однією з головних причин, чому Linux в медіаплеєрах не “злетів».

Smart TV приставки, що працюють на Windows – це окрема каста пристроїв, які здатні вже конкурувати з комп’ютерами, де телевізор виступає скоріше в ролі монітора. Подібні приставки куди більш вимогливі до «заліза», але при цьому функціональність їх прагне до рівня ПК. Варто зазначити, що вартість подібних приставок в пару разів вище середньостатистичних Android-приставок.

tvOS – це операційна система від Apple, яка застосовується в фірмових ТВ-приставках компанії з 2015 року. Ціна на них теж досить висока, але приставка Apple TV прекрасно доповнює екосистему пристроїв бренду. Якщо ви не збираєте вдома колекцію з «яблучних» пристроїв, то оцінити всі переваги плеєра на tvOS не вийде.

Роз’єми та інтерфейси бездротового підключення

У будь-який поважає себе Smart TV приставці передбачений HDMI-раз’єм для підключення до сучасних телевізорів. Компанію йому може становити композитний A/V роз’єм для старіших моделей ТВ, але сьогодні такий тип підключення вже вважається дещо застарілим. Проте, і в разі з HDMI, і в разі з A / V, аудіо- та відеосигнал передається одночасно по одному кабелю і ніяких додаткових маніпуляцій для підключення приставки до телевізора здійснювати не потрібно. Але для підключення додаткових пристроїв знадобляться і додаткові порти: USB – для підключення зовнішніх носіїв або периферії, 3,5 мм — для підключення навушників або саундбара, Ethernet — для проводового підключення до Інтернету.

Для бездротового підключення до всесвітньої павутини в приставці обов’язково повинен бути модуль Wi-Fi. Зручно, якщо обрана модель оснащена Bluetooth – для передачі невеликих файлів або підключення периферійних пристроїв без проводів (включаючи бездротові навушники). А якщо ви плануєте часто підключати до телевізора ноутбук, то не зайвим буде підтримка таких технологій, як Miracast, WiDi, DLNA та AirPlay.

Кілька слів про форм-фактор

Умовно всі існуючі на ринку приставки Smart TV можна поділити на дві категорії за форматом: приставки-стики (нагадують за зовнішнім виглядом флешки) і окремо стоячі бокси. Перші мають компактний розмір, досить мобільні і, якщо роз’єм на телевізорі знаходиться ззаду, можуть бути зовсім непомітними. Але у такого формату є ряд недоліків. По-перше, додаткові порти в них зазвичай не передбачені (за рідкісним винятком). По-друге, так як в малий корпус неможливо встановити повноцінну систему охолодження, апаратна частина в них слабкіше.

Повноцінні приставки-бокси позбавлені цих мінусів і практичніше в усьому, крім мобільності, – і по продуктивності, і по додаткових функцій. Недолік у них, по суті, один, і той швидше умовний. Якщо телевізор у вас висить на стіні, то доведеться повозитися з естетичної установкою приставки, щоб кабелі залучали мінімум уваги.

Підтримувана роздільна здатність

Ще один нюанс у виборі приставок, на який варто звернути увагу — це максимальний розмір підтримуваної роздільної здатності. Приставки з підтримкою FullHD поступово йдуть з ринку, і більшість моделей сьогодні прекрасно «тягнуть» 4К-контент. Однак важливо розуміти, що, якщо наявний телевізор має HD або FullHD-дозвіл, подібна приставка не зробить з нього 4К-телевізор. Те ж саме стосується і приставок з підтримкою 8К. Варто відзначити, що 4К-контенту на сьогодні поки не так багато, але цей сегмент постійно зростає та, імовірно, вже через рік-другий зможе наблизитися до масштабів популярності FullHD. Але якщо говорити про 8К, то тут про значне поширення в доступному для огляду майбутньому говорити не доводиться.

У принципі, в надлишку підтримуваного дозволу немає нічого поганого, пристрій просто підібгає відео під потрібний формат (правда, при такому розкладі втрачається весь сенс підтримки серйозного дозволу). Але якщо перед вами стоїть вибір, купити приставку дешевше, але з підтримкою FullHD, або доплатити і взяти з 4К, то переплата тут не виправдана. У ній є сенс в тому випадку, якщо в майбутньому ви плануєте обзавестися телевізором з 4К і без Smart-TV. В іншому випадку, якщо приставка вибирається під конкретний телевізор, а не «на виріст», не варто переплачувати за ту можливість, яку все одно не вийде скористатися.

Керування

І ще кілька слів про те, як організовано керуваня на сучасних Smart TV-приставках. Багато моделей комплектуються стандартним пультом ДК і в цьому немає нічого інноваційного. Але деякі приставки пропонують більше різноманітності й можуть керуватися за допомогою смартфона, голосового керування або Air Mouse. Остання являє собою контролер, який зовні нагадує звичайний пульт, але має вбудований гіроскоп. Завдяки цьому керування курсором на екрані телевізора можна порівняти з мишкою для ПК або з лазерною указкою — куди пульт, туди й курсор.

Якщо ви користуєтеся телевізором не тільки для перегляду фільмів і програм, а й для соцмереж або серфінгу, дуже до речі буде підтримка клавіатури й миші. Хоча для пошукових запитів можна використовувати й голосове введення. У принципі, це не найважливіші параметри, на яких варто засновувати свій вибір, але від цього залежить зручність взаємодії із приставкою.

Також за темою:

• Как выбрать домашний кинотеатр
• Как выбрать настенное крепление для телевизора
• Обзор телевизора Mi TV UHD 4S 50″
• Как выбрать телевизор
• Как проверить телевизор при покупке
• ХауТу: как выбрать телевизор в 2020
• Как подключить ноутбук к телевизору
• Як вибрати саундбар