Відгуки для нас значать більше, ніж факти?

Я гадаю, багато хто зі мною погодиться, що деяким людям буває дуже важко довести деякі, здавалося б прості речі. Вони настільки люто переконані у своїй правоті, що навіть не звертають увагу на явні докази їх помилок.

На побутовому рівні це все можна пережити, просто зробивши для себе висновки про подібну людину й ніколи більше не вступати з нею у суперечку – бо марно. Але ж є небезпечні прояви подібної «дрімучості», такі як, наприклад, «Суспільство плоскої Землі» (організація, заснована в Англії і пізніше відроджена в США, що пропагує ідею плоскої Землі.
Суспільство плоскої Землі відстоювало ідею, згідно з якою Земля має форму плоского диска. Воно вважається одним з різновидів деніалізма – ірраціонального заперечення загальноприйнятих фактів і наукових даних) або ж тих, хто заперечує глобальне потепління й зміну клімату (хоча останні можуть просто «підігріватися» грошима).

Нові дослідження показали, що подібна «впертість» пов’язана з тим, як людина оцінює зворотний зв’язок на тлі твердих доказів. Тобто позитивні й негативні реакції, що виникають у відповідь на думки людей, як правило, мають більшу вагу, ніж логічні або наукові дані. І цей зворотній зв’язок, який присутній в особистому спілкуванні або ж ву спілкуванні за допомогою соціальних мереж, може зміцнити впевненість людини в їх власних переконаннях, ніяк не пов’язаних з реальним станом речей.

«Якщо ви вважаєте, що знаєте багато про що-небудь, або не вважаєте, ви навряд чи будете досить цікаві, щоб вивчити тему далі, і дізнатися, як мало ви знаєте», – сказав автор дослідження Луїс Марті (Louis Marti), аспірант з психології у Каліфорнійському університеті в Берклі.

Дослідження було проведене на платформі краудсорсингу «Mechanical Turk» компанії Amason. Ця платформа дозволяє фізичним особам і підприємцям (відомими як Заявники (Requesters)) координувати використання людського розуму для виконання завдань, які комп’ютери на цей час не в змозі зробити. Дослідження проходили понад 500 дорослих респондентів.

Експеримент закликав учасників поглянути на різні комбінації фігур і визначити, який з створених об’єктів називається «Daxxy». Інформація про особливості об’єкта повідомлена не була, але в процеси випробовувані отримували відгуки про те, чи були правильні чи неправильні їх здогадки.

Дослідники пояснили, що впливає на впевненість людини в процесі навчання.

«Якщо ви використовуєте якусь божевільну теорію для того, щоб зробити правильний прогноз пару разів, ви можете застрягти в цьому переконанні і, можливо, далі будете не зацікавлені в зборі додаткової інформації», – заявила старший автор дослідження Селеста Кідд (Celeste Kidd), доцент кафедри психології UC Берклі.

Після кожної побудованої здогади учасникам було запропоновано висловити свою впевненість у визначенні фігури «Daxxy». І тут виявилося, що учасники під час відповіді спираються не на масив інформації, а на недавній відгук про їх здогаду.

«Що цікаво в цьому дослідженні, так це те, що респондент міг висловити перші 19 здогадок поспіль неправильно, а потім, якщо він отримував п’ять позитивних відгуків поспіль, починав відчувати себе досить упевненим», – сказав Луїс Марті (Louis Marti).

«Якщо ваша мета – досягнення істини, то стратегія використання відгуків, а не всіх даних, які ви накопичили, є не найкращою тактикою», – сказав Луїс Марті (Louis Marti).