Родзинкою сьогоднішнього огляду став Oppo Reno 3 Pro — смартфон, який важко віднести до якоїсь однієї загальноприйнятої категорії пристроїв. З одного боку, це Pro-версія середньобюджетного Oppo Reno 3, а, з іншого — важко не помітити його флагманські амбіції. Давайте подивимося, що ж собою являє цей префлагман і чим він взагалі цікавий. Час прочитання — 9 хвилин.
Зміст
Комплектація Reno 3 Pro
Oppo Reno 3 Pro поставляється в щільній картонній коробці з декоративною накладкою. І упаковка зі свого боку має досить значні розміри. У комплекті є всі елементи, які дозволяють користуватися смартфоном просто відразу, майже без необхідності піклуватися про додаткові аксесуари. У коробці, крім самого смартфона, можна знайти кабель живлення та мережевий адаптер, прозорий силіконовий чохол, скріпку для вилучення лотка із SIM-картами, інструкцію (куди без неї) і, що примітно, навушники.
Оскільки в Reno 3 Pro не знайшлося місця для розміщення класичного аудіороз’єму 3,5 мм, то комплектні навушники мають у своєму розпорядженні вихід Type-C. У принципі, таке рішення виглядає цілком розумним. Зі свого досвіду скажу, що перехідник не тільки незручний у використанні, але і є додатковим слабким місцем для дротової гарнітури — тепер дріт або роз’єм може перебитися не тільки на самих навушниках (а це з ними трапляється періодично), а й на перехідникові. З іншого боку, якщо намірів змінювати свої звичні дротові навушники з 3,5 мм немає, то перехідник доведеться докуповувати окремо. Або ж, прийнявши рішення позбутися від питань з роз’ємами й дротами в цілому, зробити вибір на користь бездротової гарнітури. Загалом, комусь наявність сумісної гарнітури в комплекті здасться оптимальним виходом, інших же це може поставити перед необхідністю докуповувати гарнітуру або перехідник.
Дизайн і матеріали
За зовнішнім виглядом Oppo Reno 3 Pro, який позиціонується як топовий, але все ж, імовірніше, середняк, легко переплутати з флагманським пристроєм. Смартфон убрався в скляний корпус із тонкими алюмінієвими рамками. Колір Moonlight Black начебто як чорний, але на ділі він більше графітовий, який грає на світлі й переливається в синій. Габарити його складають 159,4×72,4×7,7 мм, а маса — 171 г. Маючи й без того скромну товщину, бічні грані здаються ще тоншими за рахунок того, що дисплей округлений по краях, причому як спереду, так і ззаду.
Екран займає 92,1% (а з урахуванням закруглення — і все 93,4%) фронтальної панелі смартфона. Рамки зверху й знизу невеликі, але «підборіддя», як зазвичай, трохи крупніше. Фронтальну камеру розмістили прямісінько на екрані у верхньому лівому кутку. На стику верхнього торця та екрану можна помітити грати розмовного динаміка.
На зворотному боці «фасаду» виділяється блок камер — 4 сенсори зі спалахом. Як і в більшості смартфонів, панель височить над корпусом, тому, лежачи на горизонтальній поверхні, він «завалюється» на правий бік. Проблема, як і завжди, вирішується чохлом. А на протилежному від камери куті змістили логотип бренду.
Органи керування Reno 3 Pro розміщені не зовсім звично. Так, кнопка живлення знаходиться на правій грані, а кнопки регулювання гучності — на лівій. У принципі, на це можна було б не звернути особливої уваги, якби не одне «але»: коли кладеш смартфон в сумку або кишеню, тримаючи за бічні сторони, часто випадково робиш скріншот екрана. Верхній торець вирішили не навантажувати (тут можна помітити тільки мікрофон і пластикові антенні вставки), а на нижньому розмістився слот для двох SIM-карт, роз’єм для зарядки Type-C, розмовний мікрофон і зовнішній динамік.
За зовнішнім виглядом, матеріалами та загальним тактильним відчуттям Oppo Reno 3 Pro сприймається, як преміальний пристрій. Таке враження створюється багато в чому завдяки дисплею, що «стікає» на бічні торці, скромним рамкам навколо нього зверху й знизу і ледь помітній фронтальній камері, яка розташована просто на екрані.
Але все ж це й не зовсім флагман, а, по суті, Pro-версія цілком есреднього за характеристиками й ціною Oppo Reno 3. Загалом, позиціонування смартфона поки залишається не надто зрозумілим, оскільки за багатьма параметрами це дійсно топовий пристрій, але, з огляду на деякі характеристики, все-таки середняк. З іншого боку, чи так це важливо, якщо загальні враження від смартфона вкрай позитивні.
Дисплей та наекранний сканер
Reno 3 Pro може похвалитися 6,5-дюймовою AMOLED-матрицею з роздільною здатністю 2400×1080 щільністю пікселів 402 ppi. У принципі, меншого від пристрою цього цінового сегмента ми й не очікували. Екран чудовий, рівня яскравості досить для того, щоб в яскравий сонячний день все залишалося читабельним, ву налаштуваннях можна вибрати один із двох (яскравий або натуральний) режимів передачі кольору. Є темний режим, автоматичне регулювання яскравості та регулювання температури зображення.
Але родзинкою дисплея Oppo Reno 3 Pro стала частота оновлення екрана в 90 Гц, завдяки чому перегляд відео, мобільні ігри й робота з багатьма застосунками стає плавнішою та приємнішою. У принципі, за бажанням можна перемикнутися й на стандартні 60 Гц, але чи варто? Хіба що для незначної економії заряду.
У кращих традиціях сучасних пристроїв, смартфон від Oppo оснастити оптичним сканером відбитків. Новою цю технологію не назвеш, але й до цього дня багато смартфонів із наекранними датчиками відчувають деякі труднощі зі швидкістю та якістю спрацьовування. У цьому питанні Reno 3 Pro мене приємно здивував. Сканер працює чітко й швидко. Принаймі, це помітно порівнянно з іншими пристроями незалежно від їх вагової (читайте — цінової) категорії. Під час тестування в мене не виникало ніяких питань до роботи датчика, розблокування завжди відбувалася на належному рівні. Разом зі сканером відбитків додається звичний сканер обличчя. До його роботи теж причепитися важко, але все ж для взаємодії з ним потрібно забезпечити відповідне освітлення.
Основні характеристики
Роль «движка» у майже флагманському Reno 3 Pro грає, раптово, нефлагманський 8-ядерний Snapdragon 765G. Чипсет виробляється на основі 7-нм техпроцесу, 6 ядер Kryo 475 мають тактову частоту 1,8 ГГц, а ще два — продуктивніші, по 2,4 ГГц. До всього іншого, Snapdragon 765G має підтримку 5G. Для нас це поки не актуально, але у світі цей стандарт зв’язку «завойовує» все нові й нові території, тому рішення цілком логічне. Графіку підтримує прискорювач Adreno 620, а бездротові інтерфейси представлені повним комплектом: Wi-Fi 2,4 ГГц і 5 ГГц, NFC, Bluetooth 5.1, а також підтримка геолокації GPS, ГЛОНАСС, Beidou та Galileo.
Оперативної пам’яті цілих 12 ГБ, а постійної — 256 ГБ, тому відсутність підтримки карт пам’яті навряд чи можна назвати недоліком. Поєднання нетопового чипсета та значного обсягу оперативки забезпечує смартфону відмінну продуктивність. Він справляється з будь-якими завданнями й запасу продуктивності вистачить щонайменше на кілька років безперебійної роботи. При цьому навіть при інтенсивному навантаженні не відчувається локальний нагрів — це питання вирішує система багатошарового охолодження. Незважаючи на те, що смартфон має чипсет 700-ої серії, на практиці він «літає» при будь-якому сценарії використання та в плані швидкості й якості роботи причепитися просто не має до чого.
Софт і ПЗ
Працює смартфон на базі Android 10 з фірмовою оболонкою Color OS. Reno 3 Pro для мене став першим знайомством з інтерфейсом від Oppo й можу сказати, що мені він здався цілком зручним. Я не можу сказати, що він кардинально відрізняється від UI інших виробників, тому працювати з ним комфортно, просто та зрозуміло.
Брендована оболонка передбачає використання ексклюзивного софту, однак і тут основні фішки кочують від смартфона до смартфона. Так, наприклад, у Reno 3 Pro є ігровий простір Game Space, який дозволяє налаштувати смартфон таким чином, щоб ніщо не відволікало від ігрового процесу. Аналогічні програми є в більшості останніх смартфонів різних виробників, тому унікальним його не назвеш.
Реалізували тут і панель швидкого доступу, на подобу тієї, що є в Samsung Galaxy A51 і A71. Викликається вона свайпом по краю екрана та налаштувати її можна під свої потреби. Досить зручна штука — усі часто використовувані інструменти завжди під рукою.
Оригінальнішим рішенням мені здався сервіс OPPO Relax, який допоможе впоратися зі стресом за допомогою дихальних вправ і звуків природи. Крім цього, є застосунок Soloop для створення або обробки відео. Сервіс напевно буде корисний тим, хто знімає ролики для соцмереж.
Камери
Камери — це те, на чому зроблений акцент у Reno 3 Pro. Основна камера має 4 модулі: ведучий на 48 Мп (f/1.7, 1/2.0′, 0.8um, технологія 4-в-1), 8-мегапіксельний ширококутник (f/2.2, 1/3,2′, 1,4um ), телеоб’єктив на 13 Мп (f/2.4) та допоміжний сенсор для глибини зображення на 2 Мп (f/2.4, 1/5.0′, 1.75um). Для фотозйомки передбачили набір найзатребуваніших режимів: «Фото», «Нічний пейзаж», «Портрет», «Панорама» і режим ручних налаштувань. Додали також стікери доповненої реальності, Google Lens, трохи бьютифікаціі, фільтри, функцію розпізнавання сцени та регулювання ступеня розмиття фону (боке) для деяких режимів зйомки. У стандартному режимі «Фото» можна швидко перемикатися між основним і ширококутним сенсором, а також вибирати дворазовий і п’ятикратний зум.
Якщо говорити про відео, то основний сенсор дозволяє знімати ролики у форматі 4К (30 fps). Це прерогатива тільки ведучого модуля, оскільки той самий ширококутник знижує роздільну здатність до FullHD. Режими для відео передбачають стандартний режим, сповільнену зйомку та окремо виділений Slo-mo. Функція оптичної стабілізації у смартфонах — це не те, щоб розкіш, але зустрічається не так широко навіть у дорогих гаджетах. І в Reno 3 Pro вона є. У смартфоні об’єднали оптичну та програмну стабілізацію, що в результаті дозволяє домогтися чудовой якості зйомки в русі.
Тепер поговоримо про якість фото. Вдень фотографії передбачувано радують око й на основний, і на ширококутний об’єктив. Варто відзначити, що ширококутник по мінімуму спотворює перспективу, не так, як це буває в середняках Samsung. Режим гібридного дворазового збільшення теж дуже хороший, і втрата якості зводиться до мінімуму. При п’ятикратному наближенні, звичайно, втрачається чіткість і деталізація, але кадр все одно залишається пристойним.
В умовах нічної зйомки основний сенсор теж показує цілком гідний результат. Ширококутний модуль дає холоднішу передачу кольору (хоча в багатьох смартфонах навпаки), але про хорошу якість говорити не доводиться — краї та джерела освітлення на зображенні замилюються й загальне враження від фото дуже посереднє. При збільшенні, що і так очевидно, якість втрачається в рази. Помітно, як ШІ намагається щось витягатувати й згладжувати текстуру й шуми, але програмна обробка ситуацію нітрохи не рятує. Тому для кадрів при слабкому освітленні найкраще покладатися на основний сенсор.
І трохи прикладів фото. Так знімає основний модуль за різних умов.
Це результат зйомки на ширококутний об’єктив.
Фото при дворазовому наближенні.
І п’ятикратний зум.
Варто зазначити, що в роботі з камерою я помітила одну особливість, яка стосується фокусування. Дуже часто, незалежно від умов і режиму зйомки, фокусування на вибраному об’єкті відбувається довго й до того ж некоректно. При використанні автофокусу таких проблем не виникає, але якщо потрібно виділити конкретний об’єкт, то з фокусом доведеться добряче попрацювати, а це далеко не завжди буває зручним. Тут доведеться або набратися терпіння, або повністю покластися на автоматику.
Камера для селфі удостоїлася 32-мегапіксельного модуля зі світлочутливістю f/2.4. Її можливостей достатньо для того, щоб робити пристойні автопортрети як при денному, так і при штучному освітленні. Найголовніше, щоб цього освітлення було достатньо. Максимальна роздільна здатність для відео — 1080р, 30fps. Бьютифікація тут така сама, як і для основної камери, — максимум, що можна зробити, це згладити текстуру шкіри та позбутися від невеликих недоліків. При цьому ніяких віртуальних змін пропорцій обличчя й тіла не передбачено.
Автономність
Oppo Reno 3 Pro оснащений акумулятором на 4025 мАгод. На одному заряді смартфон чудово витримує 8–9 годин досить інтенсивних навантажень, щоправда, без зловживання мобільними іграми. Тобто пристрій впевнено тримається світловий день, тому маємо цілком стандартний для ринку результат. Є підтримка швидкої зарядки VOOC Flash Charge 4.0, яка дозволяє зарядити смартфон від рідного мережевого адаптера з 0% до 100% трохи менше, ніж за годину. А ось такою флагманською штукою, як бездротова зарядка, Reno 3 Pro не оснастили.
Ікдьккьклкьел лкткшкль. Кщкькл. Кдкьье. Л