Канни. Коли ми чуємо цю назву, мимоволі виникає асоціативний ряд: Лазурний берег, набережна Круазетт, червона доріжка, кінофестиваль… Канни – курортне місто на півдні Франції – славний, насамперед, Канським міжнародним кінофестивалем (фр. Festival international du film de Cannes) , що є справжнім законодавцем кінематографічної моди. У цьому році він – вже в 71-й раз – пройде з 8 по 19 травня.
Пропонуємо дізнатися, як кінофестиваль з’явився, яка його конкурсна програма та що ми, власне, побачимо цього року, а також про найяскравіші події в історії Канн.
Зміст
- Історія Каннського кінофестивалю
- Як фільми потрапляють на фестиваль
- А судді хто
- Програмний калейдоскоп
- Конкурсна програма Каннського кінофестивалю у 2018 році
- Netflix не поїде до Канн, а на червоній доріжці не можна буде зробити селфі
- Чому на Каннський кінофестиваль потрібно звернути увагу
Що подивитися:
- 10 найяскравіших фільмів весни
- 14 фільмів про кохання на всі часи
- 10 найяскравіших фільмів, якими нам запам’ятався 2017 рік
- ТОП-10 найгірших фільмів 2017 року за версією Rolling Stone
Історія Каннського кінофестивалю
Каннський кінофестиваль вважається одним з найпрестижніших і найстаріших. Своїм «віком» він поступається лише Венеціанському (італ. Mostra Internazionale d’Arte Cinematografica), заснованому в 1932 році.
Історія починається саме в 1932 році. Тоді у Венеції з ініціативи дуче Беніто Муссоліні вперше був проведений Міжнародний кінематографічний форум. Наступні роки охарактеризувалися укоріненням фашистського режиму в Італії і Німеччині. Для свого становлення він використовував потужну зброю – пропаганду. І Венеціанський кінофестиваль – як дуже яскрава подія – наприкінці 30-х років минулого століття перетворився на майданчик для нацистської пропаганди.
Досить сказати, що в 1938 році призером кінофестивалю став фільм «Олімпія» Лені Ріфеншталь – німецького режисера, танцівниці, актриси й активної пропагандистки Третього рейху. Але багато хто вважає «Олімпію» найбільшою кінокартиною про спорт усіх часів і народів.
Як би там не було, а захід завершився скандалом: протестуючи проти ймовірного втручання в його роботу адміністрації Гітлера, делегації США і Великобританії покинули фестиваль.
Франція прийняла рішення заснувати – на противагу Венеціанському – власний кінофестиваль.
Місцем проведення обрали Канни на морському узбережжі півдня Франції. А почесним головою журі призначили Луї Люм’єра. Визначилися і з часом проведення – з 1 по 20 вересня 1939 року.
Але історія розпорядилася по-своєму: фестиваль закінчився, так і не встигнувши початися. 1 вересня відбувся показ фільму «Горбань із Нотр-Дама» німецького режисера Вільяма Дітерле, який покинув Німеччину на початку 30-х років XX століття. Цього ж дня почалося вторгнення фашистської Німеччини до Польщі, і фестиваль був скасований.
Його друге народження відбулося вже після закінчення Другої світової війни, восени 1946 року.
Фестиваль 1946 року вважається першим Канським кінофестивалем.
У різні роки головною його нагородою були: Гран-прі (фр. Grand Prix du Festival International du Film – великий приз) – 1939-1954, 1964-1974, «Золота пальмова гілка» (фр. Palme d’Or) – 1955- 1963 1975 і по теперішній час. Тимчасове повернення вищої нагороди Гран-прі було викликано проблемами з авторським правом.
Цікавий факт. «Золота пальмова гілка» 1939 року (скасованого кінофестивалю) все-таки була вручена – у 2002 році. Її володарем став американський художній фільм «Юніон Пасифік», знятий в жанрі вестерн (режисер Сесіл Блаунт ДеМілля).
І цікаво, що за всю історію кінофестивалю ніхто не зміг удостоїтися головного призу тричі. А єдиною жінкою-режисером, яка має їм, стала Джейн Кемпіон за фільм «Піаніно».
До речі, цього року в рамках кінофестивалю ми побачимо картину дворазового володаря каннського призу журі – міський вестерн «Догмен» від харизматичного італійця Маттео Гарроне.
Якщо говорити про премії заходу, з подачі американських журналістів ще існує так звана «Пальмова собака». Вона присуджується кращій собаці у фільмі. Серед відомих лауреатів: Мопс з «Марії Антуанетти», Уггі з «Артиста», Мойсей з «Догвіля», Люсі з «Венді і Люсі», Неллі з «Патерсона».
Як фільми потрапляють на фестиваль
У заходах такого рівня завжди цікавить закулісся, то, які стрічки й за якими критеріями відбираються для конкурсної програми, і хто взагалі вирішує долю претендентів.
До кінця 1970-х років минулого століття кінокартини для участі в програмі фестивалю визначали самі країни-учасниці. Сьогодні порядок інший: фільми-учасники конкурсних програм відбирає спеціальна комісія, що складається з представників громадських людей, тісно пов’язаних з кіноіндустрією. Це стосується офіційних програм кінофестивалю, а саме:
- “Основний”
- «Особливого погляду»
- «Короткометражного кіно»
- «Сінефондасьон» (студентські картини)
Для східноєвропейських кіновиробників першим відбірковим «ситом» виступає Жоель Шапрон – консультант Каннського фестивалю, віце-директор французької організації UniFrance. Він переглядає тисячі повнометражних фільмів, знятих у регіоні, і шукає, за його словами, «кіно, а не сюжети»: «Сюжети для Каннського фестивалю – це другорядне. Те, що ми шукаємо, це справжнє кіно, це – хороша робота режисера, хороший акторський ансамбль, хороша робота оператора. А про що фільм – другорядне. Це кінофестиваль, тому ми орієнтуємося на кіно».
Про те, чого чекають від фестивального кіно та які фільми мають шанси потрапити на конкурс, він розповів виданню «Сноб» ще перед 66-м Канським кінофестивалем: «Коли фільм суто місцевий, посилається на місцеві реалії, незрозумілий взагалі нікому, це мінус. Це означає, що, якщо ти знімаєш про свої обряди, ти повинен знімати так, щоб це було зрозуміло всім, перетворювалося на універсальну історію».
Втім шанси потрапити до фестивальної програми є не тільки у фільмів, відібраних консультантами, а й тих, що відправлені до оргкомітету через сайт фестивалю. Адже головною вимогою до картинам є саме художня цінність, незвичайний погляд на світ, яскрава індивідуальність. Це те, що ламає стереотипи тацінується у творчому середовищі.
І все ж долю претендентів вирішує програмний директор. Майже чверть століття цей пост займав легендарний Жиль Жакоб, який віддав фестивалю сорок років свого життя. Він пов’язаний з Каннами з 1964 року, коли тільки починав журналістом і простим працівником кінофестивалю. У 1978 році його призначили генеральним директором.
В оцінці фільмів Жиль Жакоб дотримувався двох критеріїв. По-перше, він звертав увагу на те, чи виникає бажання переглянути цю картину. По-друге, на «здатність фільму завоювати світ». «Коли бачиш каннські зали, де сидять люди з усього світу, що реагують однаково – будь то їх сльози, страх або сміх, – то розумієш, що картина, що викликає такі емоції, по-справжньому людяна». (L’Express, 2002 спеціальний канський номер)
У 2007 році його змінив Тьєррі Фремо, який займав тоді пост художнього керівника Каннського фестивалю.
Фремо – інтелектуал, щирий сінефіл, впевнений у тому, що «кіно може змінити світ, у всякому разі – змусити його рухатися вперед».
А судді хто
Персональний склад журі Каннського кінофестивалю визначають люди, які формують конкурсні програми. Існує думка, що цей вибір – усвідомлений, спрямований на підбір журі під особливості картин, відібраних для показів. Правда, час від часу в пресі періодично гуляють чутки про кризу каннського журі, про необгрунтовані преференції при розподілі призів, про випадки принципових розбіжностей в оцінці робіт між журі та авторитетними кінокритиками. Без цього ніяк.
Уже відомо, що у 2018 році журі основного конкурсу очолить австралійська актриса театру й кіно Кейт Бланшетт. Вона лауреат двох премій «Оскар», трьох премій BAFTA, двох премій «Золотий глобус» і двох «Премій Гільдії кіноакторів США».
Популярність їй принесли ролі у фільмах «Єлизавета», «Володар кілець» і «Авіатор».
Президент Каннського кінофестивалю П’єр Лескюр разом з програмним директором Тьєррі Фремо називають її унікальною і тою, чиї «талант і переконання покращують те, що показують і на екрані, і на сцені». Вони так прокоментували її призначення: «Вона буде відданим президентом журі, палкої жінкоюта великодушним глядачем».
Днями організатори оголосили повний склад журі. Цього року до нього увійшли «четверо чоловіків і п’ять жінок семи національностей і з п’яти континентів». Це:
- канадський режисер Дені Вільньов
- французький режисер Робер Гедігян
- російський режисер Андрій Звягінцев
- французька актриса Леа Сейду
- американська актриса Крістен Стюарт
- китайський актор Чан Чень
- американська сценаристка Ава Дюверней
- співачка з Бурунді Хаджа Нін
Журі «Особливого погляду» очолить американський актор Бенісіо Дель Торо.
Програмний калейдоскоп
Програма Каннського кінофестивалю включає конкурсну та позаконкурсну програми. Основна конкурсна програма, учасники якої претендують на «Золоту пальмову гілку», складається з повнометражних художніх фільмів. До переліку претендентів потрапляють роботи, що відповідають обов’язковим конкурсним вимогам. Отже, фільм:
- повинен бути «свіжим», знятим не раніше, ніж за 12 місяців до фестивалю
- не повинен брати участь у конкурсній програмі інших кінофестивалів
- не повинен бути в міжнародному прокаті (допустима демонстрація в країні, де він зроблений)
- повинен тривати більше 60 хвилин
Найчастіше на конкурс потрапляють роботи визнаних режисерів, а також фільми менш відомих майстрів, чиї імена були відзначені відбірниками раніше, а роботи брали участь у минулих фестивалях. Дебютантам складно пробитися в основну програму. Виняток, за словами Тьєррі Фремо, складають «артхаусні фільми, здатні привернути увагу широкої аудиторії».
Програма «Особливий погляд», заснована в 1978 році, є другою за значимістю частиною офіційного конкурсу. Її призер має підтримку у французькому прокаті. Для участі відбираються «сміливі» картини, виконані в оригінальній естетичної манері. Найчастіше це фільми режисерів-дебютантів.
До речі, цього року в «Особливий погляд» увійде світова прем’єра українського фільму «Донбас» Сергія Лозниці (а анімаційний фільм «Годувальниця» українського сценариста став номінантом на «Оскар»).
Програма «Сінефондасьон» – студентські картини. На відміну від інших програм фестивалю, конкурсні вимоги не забороняють розміщення фільму в Інтернеті, але лімітують його тривалість – не більше однієї години.
Програма «Куточок короткого метра» (Short Film Corner) – ігрові та анімаційні стрічки максимальною тривалістю 35 хвилин. За умовами фестивалю, фільм повинен бути представлений одним з прямих правовласників з обов’язковою особистою присутністю на фестивалі. Один режисер може подати заявку на один фільм.
Програма Каннського фестивалю включає також позаконкурсні, опівнічні таспеціальні покази.
Також діють незалежні секції, що проходять одночасно з офіційною програмою. Вони не залежать від Каннського кінофестивалю, мають своїх кураторів і власне журі. У відборі учасників Канна консультанти не беруть участь. Найбільш відомі: «Двотижневик режисерів» та «Тиждень кінокритики». Відомо, що цього року в рамках програми «Тиждень критики» відбудеться прем’єра стрічки Бенедикта Ерлінгссона «Жінка на війні».
Что посмотреть (новинки и трейлеры):
- Телеканал HBO знімає серіал про Чорнобильську трагедію
- «Привид в обладунках» 20 років потому. Огляд ремейка 2017 року
- Super Bowl 2018: найкрутіші ролики і трейлери, шоу і зірки
- З’явився новий трейлер The Evil Within 2
- У Києві презентували перший офіційний трейлер фільму «Крути 1918»
- У Дніпрі презентували тизер Major Creampie
Конкурсна програма Каннського кінофестивалю у 2018 році
Повідомляється, що у 2018 році торжество відкриє драматична стрічка Асгар Фархаді «Всі знають» (Todos lo saben).
В основній частині конкурсної програми кінофестивалю більше 40 фільмів, серед яких:
- «Дівчата сонця» (Les filles du soleil) Єви Хассон
- «Магазинні злодюжки» (Manbiki kazoku) Хірокадзу Корееда
- «Догмен» (Dogman) Маттео Гарроне
- «На війні» (Un Autre Monde) Стефана Бриз
- «Образ і мова» (Le livre d’image) Жан-Люка Годара
- «Асака 1 і 2» (Netemo sametemo) Рюсюке Хамагуті
- «Задоволення, любов і біг» (Plaire, aimer et courir vite) Крістофа Оноре
- «Попільний – найчистіший білий» (Jiang hu er nv) Цзя Чжанке
- «Капернаум» (Capharnaum) Надін Лабакі
- «Палаючий» (Beoning) Лі Чхан-дона
- «Чорний клановець» (BlacKkKlansman) Спайка Лі
- «Три особи» (Three Faces) Джафара Панахі
- «Холодна війна» (Zimna wojna) Павла Павліковського
- «Щасливий Лазар» (Lazzaro Felice) Аліче Рорвахер
- «Під Сілвер-Лейк» (Under the Silver Lake) Девіда Роберта Мітчелла
- «Літо» Кирила Серебреннікова
Хочеться коротко розповісти про деякі з них. Так, чорно-біле «Літо» Кирила Серебреннікова розповідає про складний любовний трикутник за участю молодого Віктора Цоя, рок-ветерана Майка Науменко та його дружини Наталії.
«Під Сілвер-Лейк» Девіда Роберта Мітчелла – це неординарний комедійний детектив, який розслідує раптове зникнення сусідки головного героя Сема.
А «Магазинні злодюжки» каннського улюбленця Хірокадзу Корееда – справжнісінька драма про бідну сім’ю шопліфтерів (тих, що «тихо» виносять товар з магазинів), яка наважилася взяти з вулиці маленьку замерзаючу дівчинку.
«Палаючий» Лі Чхан-дона – його перший фільм. І він уже має канський приз за кращий сценарій. Являє собою екранізацію оповідання Харукі Муракамі про трьох молодих людей – кур’єра, письменника і топ-модель – які опинилися втягнутими в один таємничий інцидент.
У «Особливому погляді», в журі якої Бенісіо Дель Торо, цього року представлені:
- «Кордон» (Алі Аббасі)
- «Софія» (Мер’єм Бенмбарек)
- «Чух» (Ерік Метайе і Андреа Бескрон)
- «Пікнік на узбіччі» (Бі Гань)
- «Манто» (Нандита Дас)
- «Секс-стрічка» (Антуан Дерозьер)
- «Дівчина» (Люка Дон)
- «Уста ангела» (Ванесса Філхо)
- «Ейфорія» (Валерія Голіно)
- «Моя улюблена тканина» (Гайа рідині)
- «Друг» (Ванурі Кауйе)
- «Браконьєри» (Етьєн Каллос)
- «У моїй кімнаті» (Ульріх Келер)
- «Ангел» (Луїс Ортега)
- «Ніжна байдужість світу» (Адільхан Ержанов)
У рамках «Канської класики» планується показ фільму «Космічна Одіссея» Стенлі Кубрика. Її представить Крістофер Нолан.
Поза конкурсною програмою вперше покажуть один з найбільш очікуваних фільмів цього року – «Соло. Зоряні війни: Історії» Рона Ховарда, а також фільм «Ле-Гран Бан»Жиля Леллуша.
Що подивитися в кіно:
- Що подивитися в кіно – прем’єри з 26 квітня по 2 травня 2018
- Що подивитися в кіно – прем’єри з 19 по 25 квітня 2018
Netflix не поїде до Канн, а на червоній доріжці не можна буде зробити селфі
Цього року фільми виробництва стрімінгового сервісу Netflix відсторонили від участі в Каннському кінофестивалі. Повідомляється, що у 2018 році винятків для стрічок, які не виходять на великі екрани, більше робити не будуть.
Згідно з новими правилами, Netflix зможе показати свої стрічки поза конкурсом Каннського кінофестивалю.
А ще в Каннах ввели заборону на селфі на червоній доріжці.
На думку Тьєррі Фремо: «Безлад, який провокує практика селфі, заважає не тільки церемонії червоної доріжки, але й фестивалю в цілому». Він вважає, що селфі робить Каннський кінофестиваль більш тривіальним, зменшує його значимість.
Пригадується, як у 2015 році на червону доріжку не пустили більш ніж 50 жінок: вони, бачте, були у взутті на плоскому ходу. Так, дрес-код Канн дуже суворий.
Втім, вже у 2016-му голлівудська актриса Джулія Робертс дозволила собі його порушити, пройшовшись по червоній доріжці… босоніж.
Чому на Каннський кінофестиваль потрібно звернути увагу
І чому його вважають головною подією кіноіндустрії. Сьогодні він ототожнюється з респектабельністю і особливою естетикою.
Канни – фестиваль, який не ставить собі за мету відкрити світу комерційно успішне кіно. З цим завданням блискуче справляється Голлівуд. А мета Каннського форуму – задати тенденцію, подарувати любителям кіно ті фільми, які наділені іншими, більш значущими перевагами, нові режисерські рішення, які впливають на глядача за допомогою чарівної сили мистецтва. І це «по-справжньому людяні» картини, які роблять світ кращим.
Серед відомих: «Солодке життя» Федеріко Фелліні, «Апокаліпсис сьогодні» Френсіса Форда Копполи, «Таксист» Мартіна Скорсезе, «Шербурзькі парасольки» Жака Демі, «Летять журавлі» Михайла Калатозова, «Кримінальне чтиво» Квентіна Тарантіно. Кожен з них був нагороджений «Золотою пальмовою гілкою» та увійшов до золотого фонду кінематографа.
Сьогодні Каннський кінофестиваль продовжує слідувати власному стилю, залишаючись посередником між Художником і світом.
Нагадаємо, що цього року він пройде з 8 по 19 травня у Франції на Лазурному березі.
Що почити:
- Вибір редакції: 17 кращих книг березня
- Вибір редакції: ТОП-10 кращих книг лютого
- Всесвітній день письменника: найуспішніші письменники сучасності й ТОП-5 новинок від українських авторів
- З книгою по життю: що ми читали у 2017 році
- Про читання: поєднуємо корисне з приємним
Що послухати:
- ТОП-5 кращих треків тижня (16–22 квітня)
- ТОП-5 кращих треків тижня (9–15 квітня)
- ТОП-7 найкращих музичних альбомів за березень 2018 року
- ТОП-5 кращих музичних плеєрів для Android
У що пограти:
- Sega відродить легендарну приставку Mega Drive
- Культова гра My Tamagotchi Forever тепер підтримує AR
- ТОП-10 кращих ігор і додатків для iOS і Android за березень 2018 року
- ТОП-10 барвистих ігор для ювілейного iPhone X
- Кращі ігри 2017 роки для Android за версією Google
- ТОП-10 кращих мультіплеєрних ігор для Android
- 10 кращих онлайн-шутерів для iOS і Android
- Кращі ігри за мотивами «Зоряних воєн»
