Майбутнє стрімко наближається, стаючи теперішністю. Колесо науково-технічного прогресу активно крутиться, впроваджуючи в життя нові технології і відкриття. Цікаво, що чекає людство в майбутньому? Ми вивчили думки футурологів, зібрали в одному матеріалі найбільш очікувані прогнози й готові з вами поділитися.
Почали втілюватися в життя самі нездійсненні фантазії людей з минулого століття. І сьогодні ми, сучасні homo sapiens, маємо те, про що наші предки не сміли навіть мріяти. Технічний прогрес в електроніці, в області інформаційних технологій відкрив перед нами найширші можливості комп’ютерів, смартфонів і всюдисущого Інтернету.
На порядку денному – медична та біотехнологічна революція. Передові технології та інновації, працюючи з фізичними можливостями організму, обіцяють довголіття. А істотна різниця між людьми в майбутньому буде полягати не в тому, що у них є, а в тому, ким вони, власне, є біологічно.
Цікаві думки з цього приводу висловлює історик, професор Єрусалимського університету Юваль Ной Харари. У своїй книзі «Sapiens. Коротка історія людства» він говорить про те, що новітні роботи та автомати поступово витіснять людину з виробничої сфери. А це загрожує тим, що ми можемо залишитися без постійного доходу, а також втратимо можливості користуватися благами людства.
Нерівність досягне історичного максимуму. Незначна верхівка суспільства, використовуючи дорогі досягнення біоінженерії, зможе удосконалювати своє тіло й інтелект, у полі зору виникне безсмертя.
Уже сьогодні вчені працюють над заміною людських органів. Навчитися їх виробляти – справа часу. Розробки ведуться досить активно. Обіцяють, що замінити зіпсований орган буде так само просто, як, наприклад, сьогодні поміняти деталь в автомобілі.
Минулого року групою австралійських та японських учених був проведений успішний експеримент з виношування недоношених ягнят у спеціальному пристрої життєзабезпечення – штучній матці. І якщо медики зможуть вирішити усі етичні питання, технологія отримає зелене світло й стане доступною для виношування людських ембріонів вже в найближче десятиліття.
У майбутньому життя людини зі штучним серцем або печінкою не вважатиметься чимось надприродним. Сумно, але частина людства зможе тільки спостерігати за найвищими досягненнями в біотехнологіях та медицині: користуватися ними – дороге задоволення й сьогодні.
Правда, є й оптимістична точка зору. Мовляв, істотне продовження життя буде доступним не тільки дуже заможним людям. Мова про те, щоб максимально продовжити активну фазу життя.
Уже сьогодні вчені змогли довести, що продовжити роки активності допоможе помірне фізичне навантаження, навіть короткі його періоди. Американські вчені провели дослідження з п’ятьма тисячами учасників. Високий коефіцієнт смертності спостерігався серед людей у віці від 40 років і старше. Вони приділяли фізичним навантаженням менше 20 хвилин на день. Ризик смерті знизився на 57% у тих же, хто приділяв спорту близько години на день, тоді як 100-хвилинне навантаження порадувало показником у 76%. Беремо на замітку.
Робочий клас – дитя процесу індустріалізації. Тепер же ми невблаганно рухаємося до зворотного процесу, який загрожує знищенням класу робітників. Навряд чи поява нових галузей і професій зупинить цю тенденцію.
Величезний контраст між тим, що людина виконувала на роботі спершу та якими новими вміннями й навичками йому треба буде опанувати, можливо, призведе до того, що нові вакансії (дизайнер віртуальних світів, наприклад) для більшості людей стануть недоступні. Так, зрозуміти й осилити нові вимоги буде не під силу ні таксистам, ні продавцям, ні навіть нинішнім освіченим юристам і вчителям з їх значним стажем. Люди одного покоління, на думку усе того ж професора Харари, створять «даремний клас». Вселяє надію те, що технічний прогрес не дозволить їм стати жебраками. Роботизація та автоматизація забезпечать високий рівень виробництва, а це спричинить достаток товарів і послуг.
Сьогодні статус визначається професією. Ми – менеджери, вчителі, геологи, конструктори, журналісти. Реальні експерименти в розвинених країнах спрямовані на забезпечення людини безумовним базовим прибутком. Метою дослідження є спостереження за поведінкою людей: чи стануть вони вести гуляще життя або почнуть шукати застосування своїм здібностям у нових умовах.
Немає ніякого примусу. І люди, нарешті, зможуть займатися улюбленою справою навіть за символічну плату, почати свій бізнес, збанкрутувати, втративши кошти для існування, і знову почати з нуля. Сім’я або громадські роботи, творчість або подорожі – вибір за людиною.
Важливою проблемою стане відсутність конкретних цілей у людей. Для повноцінного життя людині важливі позитивні емоції і почуття задоволення. Ми хочемо відчувати себе потрібним, звикнувши жити за принципом – «хто не працює, той не їсть». Іншими словами, ми живемо в так званому суспільстві праці.
Кожен школяр знає, що треба добре вчитися, щоб у майбутньому отримати пристойну роботу. Є стимул. І ви знаєте, він прекрасно працює. І сьогодні складно уявити світ, у якому усі звичні для нас знання й навички неактуальні. Наприклад, у майбутньому, можливо, зовсім не знадобиться вміння писати від руки. Згадайте, скільки разів за останній час ви брали ручку до рук. Отож.
Кращі шоломи віртуальної реальності для геймерів
Але уся біда в тому, що віртуальна реальність не визначає мету існування. На наш погляд, більш прийнятним стане другий варіант, коли людина звернеться до вже відомих видів цивільної активності – до так званої громадсько-корисної діяльності. І сьогодні волонтерська діяльність, благодійність, допомога бідним і хворим людям досить популярні.
Актуальною стане й турбота про навколишнє середовище, міську інфраструктуру, організацію культурного життя населення. Джеремі Ріфкін, соціальний філософ та економіст, у книзі «Кінець роботи: Захід глобальної робочої сили й світанок після ринкової ери» акцентує увагу саме на «третьому секторі». Він не пов’язаний з бізнесом і службою на благо держави, тому додасть сенс людському життю й стане визначальним для соціального статусу.
За даними порталу salary.com, місячна заробітна плата нью-йоркського лікаря-радіолога становить близько $40000. До його обов’язків входить безліч завдань, у тому числі й МРТ серця.
На один аналіз іде не менше 45 хвилин, тоді як комп’ютерна технологія Arterys зробить його за… 15 секунд. Іншими словами, комп’ютер, у порівнянні з ведучим високооплачуваним фахівцем, справляється із завданням у 150 (!) разів ефективніше.
А програмісти JPMorgan Chase & Co, великого фінансового холдингу, розробили технологію, яка здатна робити роботу юристів у сотні разів швидше. Програму назвали COIN (contract intelligence, англ. – контрактний інтелект). І вона за лічені секунди виконує перевірку договорів комерційного кредитування. Ця ж робота у банківських співробітників та юристів щорічно займає близько 360 тисяч годин. І не потрібні детальні підрахунки, щоб зрозуміти: використання таких роботизованих систем доцільне.
Працюють і над комп’ютеризованим авіапілотом. І в майбутньому це має убезпечити авіаперельоти.
Так, робот-пілот ALIAS, розроблений управлінням перспективних дослідницьких проектів Міністерства оборони (DARPA), сидячи в кріслі другого пілота, на симуляторі зміг не тільки підняти в повітря, але q посадити Boeing 737-800NG.
Є думка, що штучний інтелект, який свого часу врятував людину від важкої фізичної праці, забере у неї необхідність мислити. Тому долю людини буде вирішувати економічна ефективність. І вона, як видно, буде мати конкурентну перевагу перед машинами тільки як дешева робоча сила. Показовий приклад з таксистами, де вже зараз маршрут прокладає програма. Так само успішно працюють роботи на торгових біржах. Програма IBM Watson допомагає лікареві поставити діагноз і призначити лікування, а людина тільки погоджується з комп’ютером або приймає на свій розсуд інше рішення.
Сьогодні медики усе частіше вдаються до допомоги штучного інтелекту. За даними звіту дослідницької компанії Frost & Sullivan, найближчими роками постачальники й споживачі медичних послуг витратять на інструменти ШІ понад $6 млрд на рік. У розробки активно інвестують такі відомі IT-компанії, як Apple, Amazon, Google, Microsoft, Facebook, Hitachi, Philips.
У Гуанчжоу (Китай) фахівці Медичного центру матері та дитини винайшли медичний апарат із штучним інтелектом для швидкої діагностики. На сьогодні він визначає захворювання сітківки ока йзапалення легенів у дітей. Але вчені планують доопрацювати пристрій, розширивши перелік діагностованих їм хвороб.
Системи, що використовують технології штучного інтелекту й машинного навчання, дають можливість не тільки діагностувати хвороби, лікувати людей, але підтримувати важких пацієнтів. Цю ж місію поклали на себе творці стартапу EyeControl, дозволивши людям з повним паралічем тіла «говорити» очима. Вони створили спеціальні окуляри, які допомагають тримати зв’язок із зовнішнім світом і керувати технікою швидкими встановленими сигналами ( «холодно», «гаряче», «хочу пити», «спасибі»), набирати тексти за допомогою віртуальної клавіатури, навіть переводити їх.
Очевидно, EyeControl чекає успіх. Компанія була заснована у 2016 році і за короткий проміжок часу завоювала відразу кілька міжнародних нагород, включаючи GeekTime Next (2017) і WeWork Creator Awards (2018).
Штучний інтелект і роботи сьогодні беруть участь в операціях.
У Scientific American, авторитетному науково-популярному журналі, нещодавно з’явилася публікація на тему роботів, які допомагають хірургам у вилученні хворих органів і ракових пухлин. І вже є досвід взаємодії з роботизованою системою, яка змогла провести операцію на кишечнику свині практично без оперативного керівництва фахівців.
Про те, що «роботи йдуть», сьогодні сурмлять усі. Але читати про це – одна справа, а бачити – зовсім інша, розуміючи, що вони, роботи, вже позбавляють людей роботи. При цьому ми все ж переконані, що один з найбільш затребуваних напрямків розвитку сучасної робототехніки – звільнити людину від неприємної, нудною або навіть небезпечною роботи.
Є роботи-асистенти на кшталт ASUS Zenbo Robot – такою собі Siri на коліщатках.
«Нам було цікаво, чи зможемо ми подарувати комп’ютерів здатність розуміти соціальні сигнали, вираз обличчя, тон голосу, пози й жести. Подумали, що було б цікаво дізнатися, чи повторить це робот. Чи будуть люди частіше з ним взаємодіяти, якщо у відповідях побільшає емоцій? Так у нас і з’явився Чарльз».
Є моделі, що володіють суперможливостями. Так, наприклад, винайдений робот-журналіст, який пише статтю за одну секунду, і робот, який збирає кубик Рубіка за 0,38 секунди.
Відзначимо, що незважаючи на те, що сьогодні роботизація багатьма з нас сприймається не інакше, як потенційна загроза суспільству, що викликає підвищення рівня безробіття, роботи вирішують дуже важливі соціальні проблеми. У Японії, наприклад, у будинках для людей похилого віку тестують роботів, призначених для догляду за ними, а також спілкування з ними.
Необхідність співробітництва у сфері штучного інтелекту породжує дуже несподівані союзи. минулого року Microsoft та Amazon Web Services оголосили про спільний проект Gluon – бібліотеку глибокого навчання з відкритим вихідним кодом. Мета Gluon – створення бази для нейронних мереж. Це ключова технологія штучного інтелекту, навчається за тим же принципом, що й мозок людини. Очікується, що користуватися системою буде так само просто, як, наприклад, створювати застосунки для смартфонів.
Прогноз майбутнього: світом буде управляти штучний інтелект, а людині буде відведена роль обслуговуючого машини, що підкоряється командам комп’ютерного розуму.
На щорічному фестивалі South by Southwest (SXSW), присвяченому музиці, кіно й технологій, Ілон Маск і Рей Курцвейл, технічний директор Google, один з найвідоміших футурологів світу, прогнози якого збуваються майже на 90%, посперечалися про те, чи загрожує нам штучний інтелект.
Якщо вірити прогнозам американського футуролога Рея Курцвейла, вже у 2029 році з’являться роботи, які успішно зможуть пройти емпіричний тест Тьюринга, що визначає здатність машини до людського мислення, а до 2045 року людство досягне сингулярності: людський розум зіллється зі ШІ.
На думку Курцвейла, небезпека такого злиття для людини сильно перебільшена. Він пояснив:
«Штучний інтелект – це інструмент для поліпшення нашого мозку. Коли ми були мавпами, у нас були короткі руки, ми використовували інструменти, щоб збільшити відстань, на яку ми могли щось схопити. У нас є інструменти, які замінять нам фізичну силу, – ми використовували їх, щоб побудувати цей будинок. Коли я був студентом, ми їздили на велосипеді до бібліотеки університету, де був єдиний комп’ютер. Тепер вони лежать у нас у кишенях. Це не нашестя інопланетних комп’ютерів з Марса, це інструменти, які створюємо ми самі».
Те, що штучний інтелект безпечний для людства, вважає й засновник ряду стартапів Вільям Херлі, відомий у Мережі як whurley:
«Маск боїться штучного інтелекту, але я не вважаю, що на це є підстави. Почнемо з того, що людський мозок теж квантовий. До того ж штучний інтелект – це ж машина. Якщо вона збунтується, просто почекайте, поки у неї скінчиться живлення».
А Ян Пірсон, один з найвідоміших британських футурологів, впевнений, що до 2020 року електронні форми життя отримають конституційні права, а через десять років вони перевершать людей фізично й розумово.
Визнав «ризики» ШІ і Деміс Хассабіс, творець компанії DeepMind, яка частенько з’являється в новинних заголовках. Адже її штучний інтелект – AlphaGo – переміг найсильнішого професійного гравця в логічну настільну гру Го – Ке Цзе (Kē Jié).
Деміс Хассабіс стоїть біля витоків ШІ. І він вважає, що людству треба буде розв’язати безліч пов’язаних з етикою штучного інтелекту питань:
«Існує безліч цікавих і досить складних філософських питань, на які нам ще належить відповісти. Наприклад, як управляти цими системами? Які цінності ми в них вкладемо? Для чого вони нам потрібні?».
Його думка: «Усе залежить від того, як суспільство вирішить її (технологію) використовувати, адже наслідки можуть бути як хорошими, так і поганими». І з ним важко не погодитися.
Втім, вже в найближчі п’ять років грядуть грандіозні зміни. Так, серед перспективних технологій, здатних докорінно змінити бізнес і суспільство до 2023 року, компанія IBM назвала технологію на основі штучного інтелекту й розсипаних в океані мікроскопічних роботів. Разом вони зможуть стежити за чистотою океанічних вод.
Ще одним моментом, який суперечить світогляду сучасної людини, у майбутньому стане відсутність приватної власності. Сьогодні ідеалом матеріального благополуччя є наявність власного житла й автомобіля. Але усе може змінитися. Уже зараз в розвинених країнах на порядку денному «економіка спільного споживання» і дуже популярне «покоління орендарів». Ця частина суспільства відмовляється від приватної власності як такої, вважаючи за краще орендувати квартири, а замість власних машин користується таксі.
Німецька компанія Slock.it, наприклад, проектує «розумні замки», здатні заблокувати роботу будь-якої орендованої речі, за яку оплата не була проведена. Так, орендована машина просто не заведеться, несумлінний квартирант не зможе увійти до квартири, не увімкнеться пральна машина або телевізор.
Загалом, власність – досить дороге задоволення. І якщо ви чимось володієте, то цим потрібно ділитися, природно, за гроші. Ну або ж узяти в оренду, якщо чогось у вас немає.
Нам доводиться жити в період переходу епохи індустріалізації в епоху інформаційну. Сучасні технології знайшли можливість стежити за кожним нашим кроком через відеокамери, смартфони, оплату банківськими картами. А поведінка в соціальних мережах підказує, яку рекламу з Інтернету вам надати.
Очима песиміста дивиться на проблему автор книги «Усе під контролем. Хто та як слідкує за тобою» Сімсон Гарфінкель. Він радить побоюватися вторгнення в приватне життя високих технологій, стверджуючи, що уся інформація про покупки, роботу та відпочинок, самопочуття може бути використана проти вас.
Кардинальні зміни в майбутньому торкнуться транспорту. Відчутний прогрес і сьогодні. Комп’ютери управляють літаками, поїздами й автобусами. Сучасники вже успішно тестують автопілот.
Дивно, що можна просто сидіти в машині й спостерігати, як вона вправно маневрує на дорозі, тримає смугу, змінює швидкість. І це не фантастика, а реальність. Причому така ж безпечна, як і ручне управління.
У майбутньому зміниться форм-фактор автомобілів. Швидше за усе, це будуть легкоманеврені капсули. При необхідності вони зможу швидко об’єднуватися в ланцюжки й перевозити відразу кілька людей. І це набагато раціональніше, ніж «возити повітря» в вп’ятимісцевій машині один-два рази на тиждень.
Міські вулиці по можливості будуть звільнятися від транспорту, буде менше пробок на дорогах. Він піде під землю, як це сталося із залізничним транспортом, або в небо. І, нарешті, міські вулиці стануть належати людям-пішоходам.
Зникнення багатьох професій, як-от продавці, водії, охоронці, прибиральниці, кур’єри та юристи, навіть робочі, призведе до глобальної зміни устрою світу. Не потрібно буде щодня просиджувати на роботі 8-9 годин, нічого не виробляючи. Тільки незначна частина населення буде займатися творчою працею. Більшість стане марно вбивати свій час. Багато вчених у результаті цього пророкують деградацію людини.
Дуже гостро стоятиме проблема перенаселення. Існують різні версії пристрою майбутніх міст. Деякі з них яскраво відображені у фантастичних фільмах.
Гігантські хмарочоси неймовірних форм, квадракоптери, що дзижчать між ними – взагалі, суцільний хай-тек.
А частина футурологів стверджує, що головним вектором розвитку людства стане міграція людей до сел, ближче до природи.
Основні базові потреби – їжа, житло, одяг – будуть під захистом держави. І футурологи-оптимісти запевняють, що людина праці без діла не залишиться.
Проте, якщо гарненько погуглити й почитати науково-популярні видання, можна помітити, що багато вчених наполягають на необхідності колонізації Марса. І Ілон Маск, глава американської компанії Space X, теж: «Якщо трапиться Третя світова війна, то нам краще десь зберегти насіння людської цивілізації, щоб потім усе створити заново, перескочивши відразу через темні часи». І додав: «Марс знаходиться досить далеко від Землі, і у бази там більше шансів залишитися неушкодженою, ніж у бази на Місяці».
Очевидно, що створення постійних поселень поза Землею є новою главою в історії людства. І вчені всього світу активно працюють над цим. Проводяться експерименти із симуляції життя на Марсі. А нещодавно група вчених з МФТІ спільно з німецькими та японськими колегами змоделювала марсіанську зиму.
На закінчення забавний випадок від ресурсу ScienceAlert. Так, повідомляється, що Пітер Дансбі (Peter Dunsby), дослідник з Південної Африки 20 березня 2018 року заново «відкрив» Марс. Він звернувся до колег із проханням розповісти про природу «загадкового» об’єкта, виявленого в ATel (інтернет-сервісі, створеному для обміну даними про астрономічні явища). За фактом він виявився Червоною планетою. Деякі вчені висміяли колегу. І в Twitter-акаунті The Astronomer’s Telegram в нагороду за «відкриття» Марса був опублікований жартівливий сертифікат на ім’я Пітера Дансбі.
Фото надане: Naked Science, British American Tobaco, The Ohio State University.
Беріть участь у розіграші смартфона Samsung Galaxy S25 FE 5G 8/128GB JETBLACKУмови розіграшу:Розіграш діє з 04.09.2025 р. по 12.09.2025 р.…
Бери участь у розіграші ігрової клавіатури Logitech G15 Lightspeed TKL (більше…)
Вибір між двома крутими флагманами — це складний компроміс, проте справа, як завжди, в деталях. Смартфони Pixel відомі передовими камерами,…
Бери участь у розіграші сольової гвинтівки для полювання на комах Bug-A-Salt 3.0 (більше…)
Бери участь у розіграші механічної клавіатури HATOR Rockfall 3 Mecha та ігрової миши HATOR Quasar 3 ULTRA – легка, швидка та…
Ось нарешті знайшовся вільний вечір, ви зручно розташувалися на дивані та готові відпочити, але потім годинами гортаєте стрічки кіносервісів і…
