15 липня 2020 року Spotify нарешті з’явився на українському ринку стримінгових сервісів. І якщо це не новина року, то що тоді? Сьогодні поговоримо про те, чим шведський сервіс, який стояв біля витоків музичних платформ, відрізняється від конкурентів, чому всі хвалять його алгоритми підбору музики, скільки обійдеться підписка та чи варто на нього переходити. Час прочитання статті — 8 хвилин.
Зміст
Spotify можна назвати старожилом стримінгових музичних сервісів. Шведська компанія почала свій шлях у 2006 році в Стокгольмі, а сьогодні її офіси представлені в багатьох країнах світу. Для порівняння: Google Play Музика, на зміну якій у 2015 прийшов (взагалі те все ще йде) сервіс YouTube Music, вийшла у світ у 2011 році, Apple Music — у 2015, і тільки французький Deezer стартував зі Spotify майже нарівні — у 2007 році.
Перші п’ять років Spotify витратила на те, щоб узаконити стосунки з провідними музичними лейблами (враховуючи Universal, Sony та Warner), тим самим розширивши свою офіційну медіатеку до неймовірних розмірів — сьогодні вона налічує 50 млн композицій. Власне, на сьогоднішній день саме Spotify може похвалитися найбільшим музичним каталогом серед усіх аналогічних сервісів. Примітно, що приблизно 20% музики, наявної у Spotify, жодного разу ніким не було прослухано.
Розширення географії давно знаходиться в пріоритеті компанії, однак для того, щоб дістатися до України офіційно, їй знадобилося цілих 14 років. Не можна сказати, що раніше Spotify в Україні ніхто не користувався. Заповзятливі меломани, яких підкорили велика бібліотека музики та розумні алгоритми підбору треків, знаходили обхідні шляхи: реєструвалися в сервісі через VPN та оплачували підписку за допомогою банківських карт тих країн, в яких Spotify офіційно представлений. Але з 15 липня 2020 необхідність у цьому відпала — стати членом музичного «клубу» Spotify можна в рази простіше.
Звичайно, багата музична бібліотека — це один із пунктів, який робить шведський сервіс таким популярним. Однак прославився він здебільшого алгоритмами підбору рекомендованої музики з урахуванням користувацьких переваг.
Базуються алгоритми на двох китах: з одного боку — на тому, що ви слухаєте найчастіше, які треки у вас стоять на повторі, а які ви пропускаєте, а з іншого — на глобальному досвіді всіх користувачів сервісу, яких вже налічується понад 230 млн. Якщо з першим пунктом все досить зрозуміло, то на другому хочеться зупинитися трохи докладніше.
Припустимо, ви створюєте новий плейлист із конкретною назвою. Виходячи з назви, чи те жанр або настрій, сервіс відразу пропонує його наповнити своїми рекомендаціями. Вибираючи той чи інший трек із запропонованого списку, під ним відкривається ще один міні-список із декількох схожих композицій. Якщо вибрати трек із цього мінісписку, за ним піде наступний, і так далі.
Ці рекомендації ґрунтуються не тільки на схожості з первинною піснею, а й з тим, який трек після цього додало до себе максимальну кількість інших користувачів. Тобто технічно, вибираючи той чи інший трек, у рекомендаціях ви отримуєте топ-3 композиції, які додавали після нього інші користувачі по всьому світу. І при цьому враховується жанр і напрям музики. Завдяки такому рішенню вже з перших днів використання Spotify створюється враження, ніби сервіс веде брудну гру та зі снайперською точністю потрапляє у твій музичний смак. А вся справа всього лише в дуже продуманих алгоритмах підбору.
Уже півтора року на постійній основі я користуюся сервісом YouTube Music. Коли переді мною стояв вибір, якому сервісу віддати перевагу, продукт від Google здався мені найпідходящим, оскільки разом з онлайн-музикою отримуєш доступ до преміумфункцій відеоресурсу YouTube. Однак із часом у мене почали з’являтися претензії до рекомендацій від сервісу. Причому як із музики, так і з відео.
У чому для мене недолік? Здавалося б, за півтора року притирок сервіс міг би вивчити мої музичні смаки за лайками/дизлайками й не намагатися періодично «впарювати» мені ті жанри, які я стабільно пропускаю. Наприклад, слухаючи добірку «Мій джем», яким я користуюся найчастіше, основу складають ті виконавці і треки, які я зазначила як ті, що сподобалися. Але вони, природно, доповнюються рекомендаціями, і з них мені доводиться скіпать більшу половину пропонованих треків. Хоча важко не помітити, як сервіс намагається знайти щось схоже на те, що користувач слухає найчастіше. Однак назвати це попаданням в яблучко не можна. Більше нових вдалих треків я знаходжу вручну за допомогою готових плейлистів, відзначаючи пісні, що сподобалися. Так, ось плейлисти в YouTube Music дійсно непогані.
Ще засмучує той факт, що деякі вузькі напрямки й треки, які ви додавали в обране раніше, поступово «затираються» новими доданими піснями. Тобто зустріти в тому ж «Джемі» трек, який лайкнув рік тому, майже неможливо. Те саме стосується й автоматичної вибірки зі 100 пісень, яка доступна для оффлайн-прослуховування. Стабільно раз на тиждень добірка оновлюється, однак логіка додавання пісень в неї мені, як і раніше, не зрозуміла. Звичайно, сюди додадуть ті композиції, які сподобалися користувачеві цього тижня, але також додасться й те, що, на думку сервісу Google, має «зайти». На жаль, у більшості випадків не заходить, хоча вдалі екземпляри трапляються.
Зі Spotify взаєморозуміння в мене налагодилося буквально з перших рекомендацій. Зрозуміло, при реєстрації я вказала приблизно півтора десятка виконавців, які мені симпатичні. Але тестувати алгоритм я вирішила саме з особистих плейлистів. Система рекомендованих треків мені сподобалася від початку — приблизно 80% із них я додавала в тематичний плейлист. Алгоритм трохи ще затинається на досить нішевих жанрах, не завжди точно уявляючи, що саме ти збираєшся слухати в цій збірці. Однак декількома доданими треками через алгоритм січе, про що піде мова в конкретному плейлисті, і рекомендації «вирівнюються» за жанром і настроєм. І більшу половину з них дійсно хочеться додати. До слова, в них трапляються такі треки, які ти слухав у цьому жанрі колись давно, але відразу б точно не згадав. Трохи ностальгії точно не завадить. І все це, з огляду на той факт, що алгоритм перший раз тебе «бачить».
Готові плейлисти, які пропонуються сервісом у найширшому жанровому розкиді, теж приємно дивують. Нас амперед тим, що всі вони знаходяться в одному настрої і навіть в одній ритміці. Наприклад, вибираючи добірку з ритмічною лаунжевою музикою, можна бути впевненим у тому, що тут не вилізе який-небудь танцювальний трек або, навпаки, щось мінорне. Завдяки грамотній фільтрації музики в тому чи іншому плейлисті, перемотувати музичний потік майже не хочеться. І це не йде в жодне порівняння з тим, як доводиться взаємодіяти з YouTube Music.
Індивідуальні добірки, які сервіс пропонує на основі обраних виконавців, теж дуже толково скомпоновані. Само собою, рідко зустрічаються музиканти, які обмежуються у своїй творчості одним жанром — звичайно охоплюється як мінімум пара-трійка подібних напрямків. Коли алгоритм бачить в обраному схожих виконавців, він збирає їх в один плейлист, приправляє своїми рекомендаціями та видає їх у списку «Мій мікс дня». Найголовніше, що, копаючись у дискографії виконавця, балади будуть зібрані в одній збірці, а динамічніші треки — в інший. Це те, чого не вистачає в YouTube Music — тут композиції одного виконавця можуть бути перемішані за настроєм у рамках однієї збірки.
А ще тут передбачені добірки кращого за тиждень або, для досвідченіших меломанів, за рік, а також плейлисти в стилі «Музика минулого літа», куди потрапить та музика, яку ви слухали в цей час рік тому.
Ще один плюс Spotify полягає в його мультиплатформеності. Користуватися сервісом можна на різних пристроях: ПК і ноутбуках (веб-версією або окремим клієнтом), смартфонах (iOS, Android), телевізорах і навіть ігрових консолях. Як приклад розглянемо роботу сервісу на Android-смартфоні.
Встановлюємо застосунок із Play Маркета та проходимо стандартну процедуру реєстрації: вказуємо пошту, пароль, а також вказуємо ім’я, стать і вік. Також можна ввійти через Facebook. Після успішної реєстрації на пошту прийде лист із підтвердженням, а застосунок запропонує вказати улюблених виконавців.
Якщо ви користуєтеся (або коли-небудь користувалися) музичними стримінговими сервісами, то Spotify вас навряд чи здивує зовнішнім виглядом. На нижній панелі програми знаходяться три основні вкладки: «Головна», «Пошук» і «Моя медіатека». До речі, до підписки вкладок чотири — остання так і називається «Передплати». Після переходу на платне використання вона зникає, а доступ до цієї самої підписки буде доступний через веб-версію сервісу.
На «Головній» зібрані рекомендовані добірки «Мій мікс дня», які засновані на раніше прослуханій музиці. Сюди ж потрапляють прослухані готові збірки або радіостанції. Нижче ви можете знайти інші рекомендації: «Нещодавно прослухані», «Тільки для тебе», «Схоже на нещодавно прослухані», добірки «Тим, кому подобається…», плейлисти «На повторі» і «Улюблені треки», «Throwback», а також рекомендовані радіостанції, нові релізи, музичні добірки за часом доби, року та за заняттями (для тренування, наприклад).
У верхньому правому куті можна знайти налаштування. Тут, як і в будь-якому сервісі, можна керувати своїм акаунтом, встановлювати економію трафіку та можливість завантаження треків через мобільну мережу, передавати відтворення на інші пристрої, увімкнути навігацію, прив’язати аккаунт Facebook, додавати потрібні повідомлення та ін. До речі, передбачений тут і еквалайзер.
У вкладці «Пошук», зрозуміло, можна шукати треки або виконавців. А ще тут знаходяться «фірмові» вибірки — за жанрами або настроєм. Вибираючи будь-яку з категорій, відкривається ще каталог плейлистів, які зібрані за якими-небудь критеріями. Наприклад, вибираючи вкладку «Рок», можна вибрати вузькопрофільну або тематичну добірку: «Літній рок 80-х», «М’який рок», «Нова альтернатива» та ін. Подібні фішки є в будь-якому музичному сервісі, проте варто пам’ятати, що фільтр у Spotify все одно працює крутіше. І, нарешті, вкладка «Моя медіатека». Тут знаходяться призначені для користувача плейлисти, а також обрані виконавці та рекомендовані альбоми.
Spotify дає можливість користуватися сервісом безкоштовно, але з низкою обмежень. До них відносяться рекламні вставки, можливість пропускати лише 6 треків на годину, більш низька якість музики, програвання музики з добірок врозкид і відсутність оффлайн-програвання.
Підписка на преміум дозволяє використовувати Spotify на максимумі та для України є 4 варіанти (вартість за місяць):
Якщо порівнювати з тим самим YouTube Music, то тут найдорожча сімейна підписка до 6 акаунтів із Premium-доступом до YouTube обійдеться за ціною індивідуальної передплати Spotify.
До будь-якого тарифу додається місяць безкоштовного тестування, за який можна оцінити всі принади шведського потокового сервісу. Однак для того, щоб скористатися цим привілеєм, дані своєї платіжної карти ввести все-таки потрібно. Після прив’язки карти плата не знімається відразу. Вона буде знята за 30 днів із моменту передплати, якщо ви захочете продовжувати користуватися сервісом за обраним тарифом. Якщо вас щось не влаштує, завжди можна скасувати підписку та перебратися на безкоштовну версію сервісу.
До речі, є в Spotify цікава фішка, якою компанія залучає до платного використання більше слухачів. Після реєстрації протягом 7 днів вам доступні преміальні функції. Так, за перший тиждень я не побачила жодного рекламного оголошення, пропускала необмежену кількість треків замість 6, слухала музику в плейлистах по черзі та ін. Але 7 днів по тому карета перетворилася на гарбуз і користуватися сервісом безоплатно стало не так цікаво. Тут вже всерйоз починаєш замислюватися про платну підписку.
Однозначної відповіді на це питання бути, мабуть, не може. Те, що в Spotify застосовуються, без удаваної скромності, найкрутіші алгоритми підбору музики, а також міститься найчисленніша музична бібліотека, сумнівів не виникає. Створюється враження, ніби сервіс із тобою на одній хвилі та завжди знає, що тобі потрібно. З іншого боку, якби компанія вибрала трохи лояльнішу цінову політику в Україні, відбою від охочих точно б не було. Хоча для тих, хто не згоден на напівзаходи, навряд чи це стане перешкодою.
Якщо ж раніше ви не користувалися музичними сервісами, але найближчим часом плануєте, то я б рекомендувала робити вибір на користь Spotify. Звичайно, у кожного сервісу є свої смаколики: наприклад, той самий YouTube Music дозволяє одним махом отримати доступ до преміу-функцій і музичного, і відеосервісу, а Deezer при підписці дає доступ до бібліотеки lossless-треків. У Spotify головною перевагою є рекомендації, що для повсякденного використання, як показала практика, вирішує багато.
Також за темою:
Беріть участь у розіграші смартфона Samsung Galaxy S25 FE 5G 8/128GB JETBLACKУмови розіграшу:Розіграш діє з 04.09.2025 р. по 12.09.2025 р.…
Бери участь у розіграші ігрової клавіатури Logitech G15 Lightspeed TKL (більше…)
Вибір між двома крутими флагманами — це складний компроміс, проте справа, як завжди, в деталях. Смартфони Pixel відомі передовими камерами,…
Бери участь у розіграші сольової гвинтівки для полювання на комах Bug-A-Salt 3.0 (більше…)
Бери участь у розіграші механічної клавіатури HATOR Rockfall 3 Mecha та ігрової миши HATOR Quasar 3 ULTRA – легка, швидка та…
Ось нарешті знайшовся вільний вечір, ви зручно розташувалися на дивані та готові відпочити, але потім годинами гортаєте стрічки кіносервісів і…
