Вчені «засікли» 19 таємничих сигналів з глибокого космосу

Австралійські дослідники CSIRO (державне об’єднання наукових і прикладних досліджень – австралійська державна установа) за допомогою радіотелескопів у Західній Австралії виявили 19 таємничих швидких радіосплесків, що виходять з глибокого космосу. І це можна назвати рекордом, оскільки це явище дуже рідкісне.

Деякі з цих сигналів (FRB) були настільки потужними та яскравими, що здивували навіть досвідчених дослідників.

Швидкі радіосплески (англ. Fast Radio Bursts (FRB)) – поодинокі радіоімпульси тривалістю кілька мілісекунд невідомої природи, що реєструються радіотелескопами. Типова енергія сплесків, за оцінками, еквівалентну викиду в космічний простір енергії, що випускається Сонцем протягом декількох десятків тисяч років.

Природа появи цих сигналів поки досконально не відома.

«Ми виявили 19 швидких радіосплесків, майже подвоївши число, виявлене в усьому світі, з моменту їх першого виявлення у 2007 році», – сказав у своїй заяві провідний автор дослідження Райан Шеннон (Ryan Shannon).

Також, за словами вчених, вони довели, що радіоімпульси FRB надходять до нас з іншого кінця Всесвіту, «а не від наших галактичних сусідів». Вони подорожують Всесвітом мільярди років, перш ніж досягають нашої планети, зустрічаючи на своєму шляху хмари газів, скупчення льоду та тому подібних мандрівників у просторах космосу. І вчені дуже уважно вивчають отриманий сигнал FRB, намагаючись розгадати, через яку кількість матерії довелося прориватися цьому радіоімпульсу.

«… І тепер довівши, що швидкі радіосплески приходять до нас здалеку, ми зможемо використовувати їх для того, щоб вирішити головоломку, а саме – виявити всі відсутні (невиявлені людством) речовини, що знаходяться в просторі між галактиками – і це дійсно захоплююче відкриття».

Як ми вже згадували, джерело походження радіосплесків FRB невідоме. Раніше астрономи припускали, що вони можуть виходити від гігантського космічного об’єкта, як-от нейтронна зірка. Ще одна теорія оповідає про позагалактичне джерело, тобто радіосплески як наслідок якоїсь екзотичної події, на зразок злиття двох нейтронних зірок, «останнього подиху» чорної діри, що випаровується, описаного британським фізиком Стівеном Хокінгом, або бліцар (події перетворення важкого пульсара на чорну діру). Або ж це галактичне джерело. Зокрема, за припущенням Аві Лоеба (Avi Loeb), професора Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики, швидкі радіосплески випромінюються деякими зірками нашої Галактики. Ну й для любителів уфології існує теорія про те, що ці імпульси можуть виходити від віддаленої інопланетної раси, яку нам ще належить виявити.

Команда з Технологічного університету Swinburne на цей час зосереджена на визначенні місця розташування радіосплесків на небі. Останнє виявлення FRB частково пов’язане з телескопом Australia Square Kilometer Pathfinder (ASKAP), який їх, власне кажучи, і знайшов. Протягом багатьох років цей телескоп звернений до небес і на його рахунку безліч виявлених радіосплесків. Неформально він носить ім’я Саурона, що володів «всевидячим оком» у трилогії “Володар кілець” Дж. Р. Р. Толкіна.

Телескоп ASKAP являє собою комплекс з 36 антен діаметром 12 метрів кожна, об’єднаних в один інтерферометр. Використовуючи лише 8 антен, телескоп може «бачити» відразу 240 квадратних градусів одночасно.

«Антена телескопа має величезне поле огляду в 30 квадратних градусів, це в 100 разів більше, ніж повний Місяць», – сказав Кейс Банністер (Keith Bannister) з CSIRO, який проектував системи, для виявлення радіосплесків.

«Використовуючи антени телескопа таким чином, щоб кожна з них була направлена в різні частини небосхилу, ми зможемо спостерігати 240 квадратних градусів одночасно, а це приблизно в тисячу разів більше за площу повного Місяця».

«ASKAP вражаюче гарний для цієї роботи», – додав Банністер.