Учені винайшли надміцний «нанокартон», що левітує

Кожен з нас хоча б раз у житті стикався з таким матеріалом як картон (гадаю й не один раз). Цей матеріал широко використовується для виготовлення різного роду коробок.

Його основна проблема в тому, що поряд з такими перевагами, як легкість і достатня міцність, він не призначений для багаторазового використання. Але з цією проблемою вирішила поборотися команда інженерів з Університету Пенсільванії, створивши абсолютно новий матеріал і назвавши його «нанокартоном».

Це надтонкий еквівалент гофрованого картону. Квадратний сантиметр «нанокартона» важить менше однієї тисячної грама й може повернутися до первісної форми після того, як буде зігнутий навпіл.

Цей матеріал виготовлений з плівки оксиду алюмінію з товщиною, яка вимірюється в десятках нанометрів. Матеріал утворює порожнисту пластину висотою в десятки мікрон та являє собою сендвіч-структуру, подібну до гофрованого картону, з якого, власне, і походить назва «нанокартону». За словами інженерів проекту, така структура робить цей матеріал у десять тисяч разів жорсткішим, порівняно з повнотілою  плитою тієї ж маси.

Співвідношення жорсткості й ваги «нанокартону» робить його ідеальним для застосування в аерокосмічних і мікророботичних напрямках, де кожен грам має значення. На додаток до безпрецедентних механічних властивостей «нанокартон» є чудовим тепловим ізолятором, оскільки він в основному складається з порожнього простору.

Інженери, що працюють над цим проектом, у майбутньому повинні будуть досліджувати явище, виявлене в новому матеріалі. Коли на «нанокартон» потрапляє світло, матеріал починає левітувати. Левітація відбувається тоді, коли температура поверхні на кожній стороні матеріалу різна, а потік молекул повітря протікає через нижню частину «нанокартону».

Зображення «нанокартону» під мікроскопом представляється у вигляді унікальної плетеної структури. Ця структура наділяє матеріал певними властивостями, які й дозволяють йому протистояти складкам, і є ключовим фактором його стійкості до вигину.