Постійно зростаючий попит на швидші й ефективніші комп’ютери привів до широкого пошуку оптоелектронних, фотонних або електронних пристроїв пам’яті наступного покоління, які можуть швидко обробляти й зберігати інформацію.
Сучасні комп’ютери покладаються на часту передачу інформації між швидкою, але нестійкою інформацією пам’ять на основі кремнію з довільним доступом (RAM) і повільного, але енергонезалежного жорсткого диска на магнітній основі. Дані передачі зазвичай призводять до затримок порядку мілісекунд. Щоб подолати цю проблему, одним з кращих рішень є розробка єдиного «універсального» типу пам’яті, який буде як швидким, так і незалежним, але це в значній мірі недосяжно при використанні традиційних кремнієвих запам’ятовуючих пристроїв і магнітних накопичувачів.
- SpiNNaker — найпотужніший суперкомп’ютер, що імітує роботу людського мозку
- Учені дослідним шляхом довели перевагу квантового комп’ютера
- Учені створили покриття для вікон, яке скоротить витрати на кондиціонер
І такий «універсальний» тип пам’яті вченим вдалося створити, але вони зіткнулися з проблемою – матеріали, на основі яких була створена пам’ять, споживають велику кількість енергії і, відповідно, гріються. І гріються так, що це може привести до руйнування антимоніду галію (хімічна сполука галію та сурми), який служить одним з головних матеріалів, необхідних для роботи систем з фазовою пам’яттю.
Ось тут учені й звернули свій погляд на бактріофаг М13, який не тільки запобігав руйнуванню, а й заново збирав частинки антимоніда галію в придатні для використання дроти, зберігаючи низьку температуру.
Пам’ять такого типу зменшить затримки в роботі з декількох мілісекунд до наносекунд (милі – 10-3; нано – 10-9), що дозволить у майбутньому створити надшвидкі комп’ютери, що задовольняють зростаючі потреби людства.
Джерело: pubs.acs
