13 грудня святкує День Народження Том Делонг – американський музикант, автор пісень і продюсер панк-рок-групи Blink-182. А чим не привід зробити добірку з панк-року, – подумали ми і, власне, зробили її. Хоча парадоксально, що самих Blink-182 тут не буде. Але будуть команди яскравіші, маститіші та великовагові, які залишили глибокий слід в історії панк-року. Загалом, не будемо втрачати часу, а скоріше зануримося в цю культуру.
Не буде зайвим сказати, що топ суто суб’єктивний, і в ньому не буде, наприклад, російських панк-груп або безлічі американських середини 90-2000-х років, оскільки їх розвелося дуже багато. А ось у коментах відпишіть, хто гідний бути в топі на ваш погляд.
Зміст
Ramones – I Wanna Be Sedated
Американська група Ramones безсумнівно вважається однією з найперших виконавиць панк-року, вона вплинула не тільки на цей жанр, але й на багато інших напрямів альтернативного року. А їх візитною карткою вважається I Wanna Be Sedated.
Вокаліст Ramones Джоуї Рамон (Joey Ramone), за словами його друзів, не любив концертні тури, що не дивно для людини, чиє психічне й фізичне здоров’я було далеко від ідеального (Джоуї страждав від алкоголізму та обсесивно-компульсивного розладу).
В одному з таких турів він придумав пісню I Wanna Be Sedated, яка стала однією з найпопулярніших композицій Ramones і заслужено увійшла в історію рок-музики, отримавши місце в списку 500 кращих пісень усіх часів за версією Rolling Stone.
I Wanna Be Sedated, як і більшість інших пісень у Ramones, не відрізняється глибоким текстом і складним аудиорядком. Про що можна говорити, якщо в гітарному соло Джонні Рамон бере одну ноту шістдесят п’ять разів поспіль. Загалом, типова панк-музика у всій своїй красі.
The Sex Pistols – Anarchy In The UK
Перший сингл британської банди The Sex Pistols – Anarchy in the UK («Анархія в Сполученому Королівстві»), який світ почув у листопаді 1976, став хітом, оскільки відбивав настрій юного покоління британських бунтарів.
У хіт-параді UK Singles Chart Anarchy in the UK дісталася до 38-го місця, але й це був безсумнівний успіх для подібної музики.
Фронтмен групи Джон Лайдон (справжнє ім’я Джонні Роттена) нещодавно повідав у інтерв’ю, що розкрив у пісні свої особисті переживання та емоції, тому народилася вона легко й невимушено. Імовірно, саме ця щирість допомогла достукатися до сердець апатичною тоді майже до всього молоді.
Рафіноване старше покоління було розгніване через зухвалий сенсу пісні та всіляко обурювалося від поведінки членів The Sex Pistols. Але найстрашнішим кошмаром для них стало те, що їхні діти щиро захоплювалися Джонні Роттеном і командою. А ті просто відверто стьобалися над багатовіковими цінностями Великобританії і закликали: Даєш анархію в Сполученому Королівстві!
Якийсь час групі був оголошений бойкот у ротації і звукозапису, але жадібність продюсерів виявилася сильнішою – хто в здоровому глузді відпустить курку, яка несе золоті яйця. Одного разу групу запросили на популярне телешоу, щоб висміяти, – але це обернулося проти авторів програми, тому що музиканти знущалися над відучим, простьобалися над аудиторією та пішли непереможеними в очах своїх шанувальників.
Незважаючи на те, що банда The Sex Pistols проіснувала недовго, усе ж кілька її композицій, включаючи Anarchy in the UK, назавжди увійшли в історію рок-музики.
Журнал Rolling Stone віддав пісні 56-е місце в списку 500 найкращих пісень усіх часів.
The Clash – Guns Of Brixton
В цьому топі ми не могли не згадати ще одних британців – The Clash. Група з’явилася під впливом вищезазначених Sex Pistols.
Тут ми поговоримо про візитну картку та обов’язкову частинку будь-якого виступу групи – трек “The Guns of Brixton”.
Кажуть, басист The Clash Пол Сімонон заздрив Джо Страммеру та Міку Джонсу, які були ключовими авторами пісень й отримували за них шалені гроші. Він також вирішив спробувати себе в авторстві. Так побачила світ композиція “The Guns of Brixton” («Зброя Брікстона»)
У пісні співається про неправомірне звірство місцевої поліції по відношенню до жителів Брікстона. Пол знав про це не з чуток, оскільки дорослішав у цьому самому районі Лондона і був знайомий з місцевими порядками.
Спочатку Сімонон не горів бажанням виконувати “The Guns of Brixton”, але Страммер наполіг на зворотному: «Твої слова – ти їх і співай».
У той період банда працювала над альбомом “London Calling” під чуйним (або не дуже) керівництвом продюсера Гая Стівенса (Guy Stevens). Останній тоді регулярно балувався наркотиками й багато випивав, внаслідок чого всю платівку вони створили за пару-трійку тижнів, а такі пісні, як “The Guns of Brixton”, взагалі записали за пару спроб.
Синглом композиція була випущена лише в 1990 році, з перевиданням альбому “London Calling”.
The Offspring – Come Out And Play
Хто не знає The Offspring і їх хітяру “Pretty fly”. Але починали вони з похмуріших тем.
Справжнім проривом в історії американської команди The Offspring стала пісня “Come Out and Play”, яка стала першим синглом з буллінгу (насильству) у школах.
Декстер Холланд, фронтмен The Offspring, порахував цю проблему дійсно серйозною, і вирішив присвятити їй пісню.
Композицію “Come Out and Play” часто називають “Gotta Keep’em Separated” («Їх потрібно тримати окремо») по рядку, з якого починається її текст. З’явилася вона завдяки тому, що магістр молекулярної біології Холланд (так, він ще й вчений) проводив лабораторні досліди. І під час одного з них він помітив, що бактерії виявляли реакцію на зразки, що знаходяться в інших пробірках. Таке відкриття не дозволяло йому закінчити дослід, і він подумав, що їх не можна тримати поруч один з одним. Так і з’явилася на світ ця фраза.
Гітарний риф у стилі східної мелодії, що звучить у “Come Out and Play”, Декстер написав після поїздки в Азію. У 1994 році його негайно викрили в тому, що він вкрав його з пісні “Bloodstains” панк-групи Agent Orange. Холланд відповів, що хоч творчість цього колективу надихала його, але факт плагіату всіляко заперечував.
Пісня “Come Out and Play” займала 1 місце чарту альтернативної рок-музики Billboard Modern Rock Tracks.
Green Day – Basket Case
А завершує наш топ група, яка зайняла 1 місце в списку кращих панк-рок-груп журналу Rolling Stone – неймовірні Green Day!
Кажуть, Біллі Джо Армстронг, фронтмен групи, з дитинства страждав від безпричинного занепокоєння. Вважають, що саме цьому він присвятив композицію Basket Case («Псих»).
Але вже у квітні 1996 року група Green Day на шоу Hotel Babylon на BBC розповіла, що цей трек про подругу Біллі Джо на ім’я Бекка, яка була «манірною й ненормальною».
В іншому інтерв’ю він інакше пояснив, про що пісня Basket Case:
Текст постійно змінювався. Вона почалася як пісня про стосунки. Потім у мене з’явилася ідея зробити її невротичнішоїю та параноїдальнішою. Цим я, здається, потрапив в точку. Я навіть не сподівався, що вона коли-небудь стане синглом. Було враження, що пісню буде важко грати. Але потім вона була випущена, і, схоже, я помилявся.
Мабуть, тут поштовхами для створення треку послужили всі ці мотиви в тій чи іншій мірі. Можливо Армстронг дійсно почав її складати з думками про якусь дівчину, але тут увімкнулися психологічні проблеми, і вийшла пісня про внутрішню тривогу, занепокоєння та невмінні жити собі в радість.
У 1995 році трек був серед номінантів на «Греммі» за кращий рок-вокал у виконанні дуету або групи. Слухачі BBC Radio 1 визнали “Basket Case” кращою панк-піснею всіх часів, а VH1 помістив її на 33-й рядок рейтингу кращих хард-рокових пісень.
На жаль, формат ТОПу не дозволяє помістити всі вподобані композиції, але у нас відкриті коментарі, де ви завжди можете написати свою думку з цього приводу.
На цьому все. Слухайте гарну музику!
