Схоже, астрономи помилилися: темні смуги на Марсі, виявлені вченими зовсім недавно, можуть бути викликані не текучою водою, а сухими зсувами. Це завдасть великої шкоди теорії про існування мікробіологічного життя на Червоній планеті.
Близько двох років тому на знімках Марса були помічені темні смуги шириною від півтора до п’яти метрів, які астрономи вважали за струмки. Цю теорію тоді підтвердило й NASA, сказавши, що темні смуги – це вода, яка виступає з-під поверхні планети.
Однак результати нового дослідження вказують, що це піщані осипи, які формуються без усякої рідини. Таку заяву зробили деякі вчені, опублікувавши статтю в журналі Nature Geoscience.
Що ж там відбувається?
На поверхні Марса відбувається велика кількість дрібномасштабних змін поверхні, серед яких утворення павукоподібних борозен і поява темних смуг на схилах (RSL, Recurring Slope Lineae – смуги, що з’являються на схилах). Останні спостерігаються в теплу пору року, зникають після того, як припиняють рости, і з’являються знову через рік. У 2015 році ці смуги деякі вчені назвали найкращим на даний момент свідченням того, що на поверхні Марса хоч і тимчасово, але з’являється рідка вода. Однак постійно вона там перебувати не може через невідповідні значення тиску й температури.
У своєму дослідженні астрофізики проаналізували більше 151 смуги на 10 з 50 місць спостереження та з’ясували, що смуги виникають тільки на схилах з кутом більше 27 градусів і різко закінчуються, коли досягають кута укосу.
Вчені з Геологічної служби США вирішили докладніше вивчити смуги на схилах. Ось що вони кажуть: “Ми думали про RSL, як про можливі потоки рідкої води, але вони більше схожі на сухий пісок, – каже провідний автор роботи Колін Дандас. – Це нове розуміння RSL підтримує інші факти, що вказують на те, що сучасний Марс дуже сухий “. У новій роботі вчені показують, що нахил решт RSL відрізняється від нахилу піщаних дюн, рух яких описується плином сипучого середовища.
Все це означає, що вода, швидше за все, не брала участі у формуванні цих структур, оскільеи для більш довгих смуг потрібно більше води. Проте усі 151 досліджені RSL закінчуються схожими ухилами, незважаючи на те, що їх довжини сильно відрізняються. Також малоймовірно, що вода з’являється тільки на вершинах схилів, та якби вона була, то подібні смуги повинні були б формуватися й на пологих схилах, чого не спостерігається.
Так життя на Марсі немає?
“Знову нам не пощастило” – скажете ви. Якщо заява вчених підтвердиться, то вона поставить під сумнів теорію, згідно з якою на Марсі може бути мікробіологічне життя. Але астрономам ще доведеться довести своє припущення, оскільки зараз до нього є безліч невирішених питань.
При цьому дослідники не заперечують, що в появі структур може брати участь солона вода, проте її, ймовірно, трохи. На їхню думку, рідина на сучасному Марсі може бути обмежена слідами розчиненої вологи з атмосфери й тонкими шарами води. Багато що, втім, залишається не поясненим, наприклад, сезонна поява потоків.
Але, як ми вже переконалися багато разів, часто вчені теж можуть помилятися. Можливо, життя на Марсі все таки є. Не дарма ж Ілон Маск там збирається створити колонію!!!
Джерело: Nature Geoscience
