Рецензія на «Капітан Марвел»: ще один гвинтик у механізмі супергеройської франшизи

Не секрет, що для кіновсесвіту Marvel комікси служать лише каркасом, на який спираються сюжети численних фільмів франшизи. Сценаристи використовують персонажів і деякі сюжетні лінії з графічних журналів лише для того, щоб створити на їх основі оригінальні історії, які від фільму до фільму будуть переплітатися між собою й доповнювати одна одну. Вони здатні взяти цілком пересічного другорядного персонажа й зробити з нього кінематографічну цукерку. Та ще й так, що вона збере багатомільйонну касу. На думку спадає дотепний Людина-мураха та навіть той же Тоні Старк, який у рамках коміксів ніколи не користувався особливою популярністю.

Фанати вважали, що Капітан Марвел, як хоча один з найпотужніших, але все ж другорядних персонажів, увірветься в кіновсесвіт і переверне там все догори дном, ставши родзинкою в цьому 21-серійному «серіалі». Однак з покладанням великих надій багато хто з нас, враховуючи мене, погарячкували – у більшості своїй вони не виправдані. Важко говорити про фільми без спойлерів, але я все-таки спробую обійти їх та поділитися враженнями від перегляду однієї з найочікуваніших супергеройських картин року.

• 10 найяскравіших фільмів весни 2019

Хто така Керол Денверс?

На екрані ми знайомимося з Верс (так її звуть на планеті Кріі) скоріше як з кріанкою. У ній тече зелена кров, вона володіє суперсилою, в оволодінні якої їй допомагає наставник Йон-Рогг, та й взагалі вона готується поповнити ряди «Зоряної сили» і стати гідним кріанським воїном у боротьбі проти Скрулів. Періодично її мучать спалахи спогадів, які вона не може ігнорувати. Але й усвідомити, що за події криються в її минулому – теж. Однак перше ж завдання обертається для неї переворотом світогляду – усе зовсім не так, як здавалося раніше.

У низці непередбачених подій Верс виявляється на Землі, де за допомогою нашого старого (хоча ще двоокого та неабияк помолоділого в кадрі) знайомця Ніколаса Ф’юрі збирає по крихтах інформацію про саму себе. І коли пазл складеться, Керол очікують несподівані відкриття, на яких фактично тримається весь сюжет.

Вона докопується до свого земного походження, дізнається, чому вона непогано управляється з літальної технікою та яка місія свого часу на неї була покладена. Але навіть за часів свого минулого вона не могла бачити всю картину цілком – усе було засекречену та їй відводилася роль виконавця. І лише тепер вона може зрозуміти весь масштаб подій, безпосередньою учасницею яких вона була й продовжує бути.

Саме тоді, коли ми знайомимося з Керол, як з людиною, до творців фільму виникає безліч питань. Історія персонажа, яка хоч і має хвацько закручені сюжетні піруети, залишається розмазаною та невиразною плямою. У принципі, сама Брі Ларсон з роллю впоралася непогано, хоча участь у цьому фільмі точно не принесе їй другий «Оскар». Так, ми спостерігаємо за трансформацією героїні протягом фільму, нам постійно підкреслюють, що в її руках сконцентрована просто небувала сила, але все це не чіпляє й здебільшого залишає байдужим. Багато в чому через це «Капітана» важко порівнювати з якістю останніх фільмів франшизи. Скоріше, її хочеться порівняти з першими картинами 10-річної давнини, коли Marvel Studios тільки брала розгін. Для фільму 2019 року це велика помилка.

Другорядні персонажі – чи настільки вони другорядні?

З Денверс усе приблизно зрозуміло – героїня вийшла досить рафінованою. Зате другорядні герої дійсно стали відкриттям фільму. Це стосується горезвісного Ніка Ф’юрі у виконанні самого Семюела Л. Джексон, ватажка «Зоряної сили» Йон-Рогге, якого втілив на екранах Джуд Лоу та лідера Скрулів Талоса, роль якого виконав австралієць Бен Мендельсон. Ну, і, звичайно ж, кіт на окличку Гусак, який став тією ще темною конячкою.

У «Капітана Марвел» ми бачимо Ф’юрі не як суворого ватажка «Щ.І.Т.», а скоріше як старанного новобранця, який спочатку не зовсім розуміє, що взагалі відбувається на цій планеті, і для якого все, що відбувається, стало одкровенням. Екранного часу в персонажа предостатньо й варто відзначити, що технологія омолодження дійсно творить дива. 70-річний актор виглядає молодшим років на 30, що якраз вписується в події, що відбуваються в 1995-му. І ось якраз за історією Ф’юрі спостерігати куди цікавіше, аніж за розвитком Денверс. Усе-таки досвід і рівень акторської майстерності роблять свою справу.

Можна стверджувати, що бойове хрещення Джуда Лоу в супергеройському кіно пройшло добре. Йому довелося не тільки розмахувати в кадрі кулаками (хоча це фантастичний бойовик, куди ж без цього?), скільки поступово постати перед глядачами в декількох амплуа. Ми бачимо його і наставником, і бойовим товаришем, і тямущим ватажком свого загону, а також дуже тонким маніпулятором. Персонаж зовсім не такий простий та однозначний, як може здатися з моменту його першої появи на екрані. Йон-Рогг, як представник раси Кріі, ще змусить глядача здивуватися.

Один з головних антагоністів картини Талос, ватажок Скрулів, раса яких здатна приймати вигляд будь-якої хоч раз побаченої істоти, теж є скринькою з подвійним дном. Коли Денверс проходить навчання, вона бачить Скрулів небезпечними ворогами, в яких немає нічого людяного (хоча дивно розглядати інопланетні раси з точки зору «людяності»). Але боротьба метаморфів з народом Криї має свої причини. І коли Денверс їх дізнається, то все те, у що вона вірила останні роки, втрачає будь-який сенс і актуальність.

Тепер кілька слів про котика, який встиг прославитися. У кожному супергеройському фільмі повинна бути якась фішка та в «Капітана Марвел» це Гусак. Незрозуміла назва для кота, адже з домашньою птицею у нього немає нічого спільного, але маємо те, що маємо. Рудий хвостатий хлопець з’являється в кадрі із завидною частотою, викликаючи у Ф’юрі численні напади розчулення та сюсюкання, і як навмисне виявляється мовчазним спостерігачем у ключових моментах фільму. Протягом усього перегляду не покидає відчуття того, що на його пухнасті плечі покладена якась важлива місія, інакше б він не «світився» по всіх усюдах. Тим, хто знайомий з коміксами, особливого сюрпризу чекати не доведеться – котику залишили його походження та «функціональність». А ось тим, хто досі ніколи не бачив цього муркотячого вихованця, поворот здасться дуже несподіваним.

Повороти сюжету як спосіб врятувати потопаючий корабель

По суті, «Капітан Марвел» тримається на трьох китах – якісних спецефектах і фірмових жартах (додамо це до одного пункту як само собою зрозуміле у фільмах Marvel), добре продуманих другорядних персонажів і несподіваних сюжетних поворотах, завдяки яким фільм здається досить-таки цікавим. Скажімо так, прибери з картини Анни Боден і Райана Флека останній пункт і можна було б говорити про повний провал картини. Але ні, це все-таки те, за що хочеться картину похвалити.

Опубліковані синопсиси й трейлери не те щоб брехали, але дуже багато чого недоговорювали. Від чого всі ці пертурбації на тему «хто кому друг і хто проти кого дружить» здаються яскравішими та в деяких моментах змушують у подиві підняти брову. Імовірно, так само в Marvel чинить і з майбутніми «Месниками», про які говорять зараз дуже мало та всі чутки кружляють навколо. Далі розвивати цю тему небезпечно, інакше в хід підуть спойлери, які зіпсують усе перше враження. Краще один раз побачити.

Замість висновків

Підводячи підсумки, хочеться сказати про те, що в цілому фільм вийшов трохи зім’ятим, наївним, але все-таки веселим. Глобально ситуацію не врятували ані епічні битви в космосі, які більше походять на «Зоряні війни» або «Вартові Галактики», ані велика кількість погонь і мордобоїв, ані вже тим більше володарка «Оскара» на передньому плані. За якістю картині не наздогнати «Чорну Пантеру», яка удостоїлася безлічі номінацій Американської і Британської кіноакадемій, а за драматизмом і напруженням пристрастей – за останніми фільмами франшизи, які іноді вичавлюють сльозу навіть у найзапекліших скептиків. Хоча фільм усе ж зберіг фірмовий марвелівський гумор, за який ми в тому числі любимо цю супергеройську епопею.

Картину, імовірно, варто розцінювати, як рядове введення нового героя в хитросплетену канву Marvel. Героя, якого ми побачимо вже зовсім скоро в прийдешніх «Месниках». Нас детально ознайомили зі здібностями Денверс, що тепер напевно породить купу фанатських теорій у Мережі з приводу подальшого розвитку подій. Фанатам франшизи «Капітана Марвел» рекомендую подивитися, адже відсилань до подій майбутнього тут предостатньо. Тим, хто не в темі, у принципі, фільм у прокаті можна й пропустити. Хоча, якщо вам подобаються видовищні спецефекти, і при цьому змістове наповнення відіграє другорядну роль, то ласкаво просимо на найближчий сеанс.