Програма дослідження Марса ExoMars 2020 вийшла на фінішну пряму

Тоді як насавський цікавий марсохід «Curiosity» борознить просторами Червоної планети та шукає там сліди життя, у Європі, нарешті, була побудована Структурна теплова модель одного з трьох роверів у рамках місії Європейського космічного агентства ExoMars 2020 для пошуку життя на Червоній планеті .

Сам проект ExoMars почав розвиватися з початку 2000-х років. У різний час змінювалася кількість учасників, заморожувалося фінансування й навіть було невдало приземлення на поверхню Марса, у результаті якого модуль «Schiaparelli», що спускався на швидкості близько 300 км/год, врізався в поверхню.

До речі, один з трьох роверів не полетить на Марс. Він залишиться на Землі та буде використовуватися для усунення будь-яких проблем, що виникли. Якщо під час місії необхідно буде переписати частину програмного забезпечення, щоб подолати раптовий збій на рейсовому ровері, патч буде спочатку випробуваний на «інженерній моделі» до відправки на «Червону планету».

Досвідчена модель ровера була зібрана на авіабудівному заводі Airbus в Стівеніге (Stevenage) у Великобританії. Вона буде відправлена ​​до Тулузи для проведення екологічних випробувань.

«Ми збираємося його добряче «струснути й підсмажити», щоб продемонструвати, що ровер зможе витримати усі вібрації й акустичні навантаження під час запуску ракети, стресовий стан системи під час розгортання, а також усі теплові навантаження, які він зазнає, усі максимуми та мінімуми як у глибокому космосі, так і на поверхні», – пояснив інженер Еббі Хат (Abbie Hutty).

8 травня цього року відбудеться зустріч країн-учасниць проекту. На ній будуть підведені підсумки й станеться остаточне затвердження цілей місії. На сьогодні  ExoMars 2020 є спільним проектом з росіянами. Вони відповідають за модуль гальмування, який опустить ровер на поверхню, і будемо сподіватися, опустить не так, як модуль «Schiaparelli».

У марсоході планується реалізувати систему автономної навігації. Ця система самообслуговування дозволила б роботу побудувати свій власний маршрут поверхнею Марса, і незалежно від центру управління уникати перешкод і небезпек, як-от великі скелі й розломи.

«Для прикладу, скажімо, якщо нам потрібно переміститися на 500 м, з автономною навігацією, ми можемо зробити це за п’ять днів. А без неї шлях може зайняти до 15 днів», – заявив доктор Ваго (Vago).

Якщо вам цікаво, куди відправиться марсохід проекту ExoMars, стежте за нашими новинами. Рішення за ним буде прийняте в листопаді. Вчені проведуть зустріч в Університеті Лестера, щоб вибрати між двома екваторіальними місцями розташування, відомими як Oxia Planum і Mawrth Vallis.

Обидві ці області багаті глинистими мінералами – види опадів, які, швидше за все, сформувалися при тривалій взаємодії з водою.