Падіння ракети «Союз» дало поштовх експериментам із суперкомп’ютером на МКС

На Міжнародній космічній станції готуються почати використовувати суперкомп’ютер для обчислень, необхідних ученим в експериментах. Раніше його не планували використовувати для досліджень у космосі.

Єдиним завданням суперкомп’ютера, яке дослідники ставили перед ним, відправляючи на МКС у 2017 році, була демонстрація того, як техніка, призначена для роботи на Землі, покаже себе в специфічних умовах космічної станції. Це обладнання, над яким спільно працювали фахівці з NASA та компанії Hewlett Packard Enterprise, повинно було пережити діагностичні тести й не більше того.

Основна ж робота повинна початися після того, як суперкомп’ютер повернеться на Землю. Дослідники розберуть його та почнуть розглядати буквально під мікроскопом, щоб дізнатися, як на нього вплинули субатомні частинки, непередбачувані рівні опромінення, нестабільність потужності й багато інших чинників, з якими подібна техніка не стикається в земних умовах. Зібрана інформація дозволить з’ясувати, що шкодить техніці в космосі, і як цього можна уникнути. Звичайно, на МКС є комп’ютерна техніка, але вона спочатку створювалася з урахуванням специфічних умов, у яких вона мала працювати. Важливо дізнатися, як себе поведе пристрій, не призначений для таких перевантажень.

Суперкомп’ютер названий так недаром, оскільки він відрізняється високою продуктивністю. Він працює на базі Linux і здатний виробляти по трильйону обчислень на секунду. Фахівці пояснюють, що це в 30 разів швидше, ніж працює середньостатистичний ноутбук. Він важить більше 56 кг, але на МКС це не має значення, оскільки в умовах невагомості для його фіксації на стелі станції вистачає всього декількох болтів.

Раніше планувалося, що комп’ютер повернуть додому в лютому 2019 року, але через катастрофу ракети «Союз» минулого місяця, графік вантажних перевезень зрушився. Понад рік комп’ютер справно працює на станції, що наштовхнуло дослідників на ідею використовувати його для експериментів. Це дозволить прискорити роботу вчених, оскільки не доведеться тепер чекати, поки дані з МКС дійдуть до Землі, потім їх потрібно обробити й тільки після цього стає зрозуміло, чи несуть вони в собі важливу інформацію чи ні. Тепер основну роботу суперкомп’ютер буде робити в космосі, а на Землю вже будуть надсилати готові результати.