Samsung продовжила оновлення своєї М-серії і буквально за тиждень після презентації М21 представила найбюджетний смартфон у лінійці — Samsung Galaxy M11. Оновлень для нього не пошкодували, а дізнатися докладніше про якість цих нововведень можна в нашому огляді. Час прочитання — 8 хвилин.
Зміст
Дизайн: сканер відбитків і ніяких «крапель»
На противагу марким глянцевим корпусам, якими хизуються Galaxy M31 та M21, молодша модель у лінійці вбралася в матовий корпус. Для багатьох це буде плюсом, оскільки смартфон виглядає охайно, та, імовірно, знайдуться сміливці, які знехтують чохлом. Однак я б не рекомендувала відмовлятися від нього, оскільки з часом можуть утворюватися подряпини, і вони як раз-таки будуть помітні.
За габаритами М11 зовсім трохи більше й важче М21: 161,4×76,3×9,0 мм, 197 г. Також, як й інші пристрої у серії, «спинка» М11 має невеликі закруглення, завдяки чому габарити тактильно скрадаються й смартфон зручно лежить у руці. В огляді фігурує модель в чорному кольорі, але вона ж представлена в синьому й фіолетовому.
Передня панель віддана в розпорядження 6,4-дюймового дисплея. Але оскільки габарити його трохи більше, рамки навколо екрана ширші за М21, а з усього «паспарту» грунтовно виділяється тільки масивне «підборіддя». Виріз під фронтальну камеру вирішили оформити не «краплею», яка використовується в більшості смартфонів, а зробили просто отвір у дисплеї у лівому верхньому кутку. Фронталка нітрохи не заважає перегляду на екрані, чому й враження від роботи зі смартфоном досить позитивні. Нарешті-то щось відносно новеньке, та ще й у бюджетному пристрої.
Порівняно з М10, М11 розжився ще одним модулем основної камери. Тепер їх не два, а три. Спалах теж на місці, але розташовується він трохи осторонь від панелі камер. Крім цього, у недорогому пристрої нарешті з’явився сканер відбитків, а динамік, який у попередника знаходився на задній панелі й «глушився», коли лежав на горизонтальній поверхні, переїхав на звичніше місце — на нижню межу.
Тут же, поруч із динаміком, розмістили роз’єм для зарядки USB Type-C та отвір для розмовного мікрофона. Вхід для навушників 3,5 мм теж є, однак знаходиться він на верхньому торці. Зліва від екрана розмістився слот для двох SIM-карт і карти пам’яті, а на протилежному боці, як і завжди, можна знайти кнопки живлення й регулювання гучності.
Якщо підводити проміжні підсумки, то М11 непогано підтягнувся порівняно з торішнім М10. Смартфон став більший і за габаритами наздогнав «старших» представників лінійки, оснастився фізичним сканером відбитків і змінив виріз під фронтальну камеру. Тепер пристрій виглядає сучасніше й презентабельно, що в кінцевому підсумку повинно зіграти йому на руку.
Екран
Samsung Galaxy M11 оснастити 6,4-дюймовою PLS-матрицею з роздільною здатністю HD+ (1560×720) і щільністю пікселів 268 ppi. Характеристики, звичайно, далекі від топових, але сам собою дисплей непоганий. Незважаючи на відносно невисоку щільність пікселів, у роботі зі смартфоном непомітна зернистість або нечіткість зображення. Причепитися можна хіба що до трохи розмитих країв на іконках застосунків, але, на мій погляд, це некритично. У дисплея хороші кути огляду, приємна передача кольору, контраст і пристойний запас яскравості. У налаштуваннях екрана можна знайти режим адаптивної яскравості та нічний режим, а ось поміняти кольори чи температуру зображення не вийде. Хоча за замовчуванням екран налаштований вдало, і в мене не виникло потреби вносити в нього якісь корективи. Але це питання індивідуальне.
Продуктивність та основні характеристики
Працює М11 на базі 8-ядерного Qualcomm Snapdragon 450 (8×ARM Cortex-A53, 1,8 ГГц) у парі з графічним процесором Adreno 506. Оперативної пам’яті в смартфоні 3 ГБ, а постійної — 32 ГБ з підтримкою microSD до 512 ГБ. До слова, у М10, крім версії 3/32 ГБ, була й молодша — 2/16 ГБ. Останнього варіанту для нормальної роботи смартфона сьогодні відверто недостатньо, тому Samsung, мені здається, зробила правильний вибір, коли відмовилася додавати скромнішу модифікацію в новому поколінні бюджетників.
Незважаючи на те, що М11 не можна назвати монстром продуктивності, з повсякденними навантаженнями він справляється впевнено. Для серйозних 3D-ігор він, зрозуміло, не пристосований, але скоротати час за не дуже ненажерливими таймкілерами можна. За час тестування я не помітила, щоб смартфон підвисав чи не справлявся з будь-якими завданнями. Найімовірніше, цілком актуальна продуктивність зумовлена ще й тим, що простеньке «залізо» розумно підтримується софтом (тут, як і у всій М-лінійки, Android 10 та One UI 2.0). Надлишку встановленого ПЗ у М11 теж немає, в основному все необхідне, щоправда, до сервісу Netflix це не відноситься.
У плані бездротових інтерфейсів Samsung приємно здивував. Крім стандартного набору, до якого відноситься Wi-Fi (у М11 тільки 2,4 ГГц), Bluetooth 4.2 і підтримка систем навігації GPS, ГЛОНАСС, Beidou і Galileo, бюджетний смартфон також удостоївся модуля NFC. А раніше така «розкіш» у доступних смартфонах південнокорейського бренду не зустрічалася, і в М10 ніякої функції безконтактної оплати не було. На мій погляд, це лише підтверджує той факт, що Samsung серйозно взялася за освоєння сегмента недорогих смартфонів і має намір посунути китайських конкурентів із насиджених місць. Так чи інакше, а протистояння великих компаній за покупця нам із вами грає на руку. З кожним новим пристроєм на ринку в нас з’являється можливість мати найактуальніші функції в одному смартфоні й при цьому не за всі гроші світу. І це не може не радувати.
Способи розблокування в М11
Якщо подумки повернутися на рік назад і подивитися на найдоступніший у серії М10, то, без урахування паролів і графічних ключів, із способів розблокування в ньому був тільки сканер обличчя. У принципі, це звичайна практика в цьоому сегменті смартфонів. Зате цього року послідовника оснастити фізичним сканером відбитків, який розмістили позаду, як у М21. Для багатьох це стане гарною підмогою у виборі нового пристрою.
Дактилоскопічний датчик є і це вже гарна новина, однак нюанси в його роботі є. Не завжди вдається розблокувати смартфон із першого разу, та й відбувається цей процес не так швидко, як того хотілося б. За швидкістю спрацьовування він більше нагадує розблокування за допомогою наекранного сканера, а ніяк не ємнісного. З огляду на бюджет М11, із цією особливістю доведеться змиритися. Якщо говорити про сканер обличчя, то до нього претензій у мене майже немає, крім того, що спрацьовує він із невеликою паузою та за безпекою поступається сканеру відбитків. Смартфон чудово активізується навіть при повній відсутності світла — екранного підсвічування для розпізнавання обличчя більш ніж достатньо. Але на практиці я все одно віддаю перевагу дактилоскопічному датчику — і зручніше, і безпечніше, і якось звичніше.
Камери: +1, але з нюансами
Модулів основної камери в М11 три: провідний 13-мегапіксельний сенсор з апертурою f/1.8, ширококутик на 5 Мп зі світлосилою f/2.2 і кутом огляду 115°, а також датчик глибини на 2 Мп (f/2.4). Застосунок камери виглядає звично для смартфонів Samsung, але режимів зйомки тут менше. Так, наприклад, для фото виділили універсальний режим «Фотографія», «Панорама», «Динамічний фокус» і режим професійної зйомки. Відеоможливості обмежилися єдиним режимом «Відео», в якому, як і в режимі «Фото», можна швидко перемикатися між основним і ширококутним модулями. Основний сенсор дозволяє знімати ролики у форматі FHD (1920×1080) при 30 к/с. Сповільненої зйомки, гіперлапса, так само як камери Bixby і режиму створення емодзі за селфі, не передбачено. Зате фільтри, бьютіфікація й маски доповненої реальності на місці.
Якщо говорити про якість фотозйомки, то вона відповідає ціновому сегменту М11. 13-мегапіксельний сенсор дає досить непоганий результат при хорошому освітленні — зображення цілком деталізоване, та й передача кольору природна, без перегинів за контрастом. А ось нічна зйомка — це слабке місце. Причому стосується це не тільки ширококутного сенсора, який у багатьох пристроях не дозволяє домогтися адекватних кадрів, але й основного. При слабкому освітленні картинка «шумить», зернить і страждає від низької деталізації та чіткості, але навряд чи це дивує. Ми говоримо про бюджетний смартфон, а значить чекати від нього суперфотографій не варто. Ось кілька прикладів денних фото:
Ширококутний сенсор, хоч і має роздільну здатність, але відрізняється від тих модулів, які мені доводилося тестувати в інших пристроях Samsung. У смартфонах лінійок і М, і А, ширококутники мають одну й ту саму проблему — «зсунуту» перспективу та фокусування тільки по центру кадру, через що по краях все мало того, що розпливається, так ще й зернить. І це при нормальному світлі. У М11 я очікувала побачити те саме, проте властивості ширика тут цікавіші. Чіткість не сконцентрована в центрі кадру й при відповідному освітленні з нього можна вичавити щось пристойне. Однак зробити це не так просто, оскільки позначається мала роздільна здатність. Якби при такому розкладі подвоїти роздільну здатність ширококутного сенсора, за якістю в нього б з’явилися шанси засунути за пояс аналогічний модуль навіть в А71. Але нажаль. З 5 Мп не розгуляєшся. А про нічну зйомку в цьому випадку говорити взагалі не доводиться.
Фронтальна камера удостоїлася сенсора на 8 Мп зі світлосилою f/2.0. Це краще, ніж було в М10, в якому селфі-камера на 5 Мп, але від ідеалу далеко. Навіть при гарному денному освітленні камера не може похвалитися пристойною деталізацією, через що неможливо передати текстуру та глибину, а самі кадри виглядають трохи змазаними, як після невдалої обробки у фоторедакторі. Для тих, хто планує поповнити свої сторінки в соцмережах барвистими селфі, варіант не найкращий.
Автономність
У плані автономності М11 теж покращився, порівняно з попередником. Якщо в М10 ємність акумулятора була 3400 мАгод, то в новачка — 5000 мАгод. Звичайно, важко порівнювати два цих смартфони за автономністю, адже, крім різних за ємністю батарей, у них різне «залізо» і різні версії ОС. Однак М11 точно не поступається у «живучості». За час тестування в середньому мені доводилося заряджати смартфон не частіше разу на 3 дні. Якщо інтенсивність навантаження збільшити, додавши до нього періодичний перегляд відео та соціальні мережі, то він без проблем протримається до 2 днів. А ось мобільним геймерам, цілком імовірно, заряджати смартфон доведеться щодня — ігри добре «з’їдають» заряд. Значні акумулятори сьогодні вже немислимі без швидкої зарядки, тому в М11 вона передбачена (15 Вт).
Також за темою:
- Огляд Samsung Galaxy M21
- Огляд Samsung Galaxy M31: могутній і «живучий»
- Огляд Samsung Galaxy S20 та S20+, а також Galaxy Buds+
- Огляд смартфона Samsung Galaxy S20 Ultra. А чи потрібен 100Х зум?
- Огляд Samsung Galaxy A01: компактний смартфон початкового рівня
