Огляд Samsung Galaxy A7 2018: потрійна камера… і що ще?

У Samsung є цікаві новини для тих, хто хоче новий смартфон корейського бренду – Samsung Galaxy A7 (2018), який оснащений трьома камерами.

Galaxy A7 (2018) показали на початку осені, але в Україні він був представлений трохи більше місяця тому. Зізнаюся, пристрій відразу ж привернув мою увагу. Здавалося б, чим може здивувати апарат середнього рівня, який насамперед буде цікавий аудиторії, яка звикла до корейського бренду. Ні для кого не секрет, що з дизайном у мобільних виробників зараз дуже туго. Слід зазначити, хіба що флагмани ще якось виділяються із загальної маси, а ось середній і бюджетний сегменти іноді виглядають як брати-близнюки. Часом здається, що всі вони виробляються на одному конвеєрі, хіба що назви на корпусі різні.

Samsung, безумовно, здивувала мене випуском свого першого смартфона з трьома камерами – Samsung Galaxy A7 (хоча пристрій пізніше був перевершений чотирма камерами на Galaxy A9). Це все заради маркетингу? Або це пробний запуск для майбутнього налаштування камери, яку ми побачимо на Samsung Galaxy S10? Подивимося, на що здатний цей пристрій!

Технічні характеристики

Зовнішній вигляд, якість виготовлення та ергономіка

Цей продукт наслідує тенденціям з сімейства Galaxy A: він не привертає дуже багато уваги, але має вражаючий дизайн і деякі приємні функції. Samsung Galaxy A7 (2018) досить гарний смартфон, виготовлений з високоякісних матеріалів – двох листів зі скла 2,5D та алюмінієвої рами, що розділяє їх. Незважаючи на великий розмір, смартфон комфортно лежить у руці. Нікуди не поділася можливість використовувати його однією рукою, завдяки відповідному режиму, який ви можете увімкнути в налаштуваннях смартфона.

Samsung Galaxy A7 досить тонкий з товщиною всього 7,5 мм. Те, що ми не маємо справи з моделлю високого класу, можна здогадатися після пробудження дисплея. Він займає близько 74,4% передньої поверхні й оточений досить широкими рамками, особливо нижніми та верхніми.

Область знизу під екраном порожня, а над дисплеєм зліва направо розташувалися фронтальна камера, сенсори наближення й освітленості, динамік і світлодіодний спалах.

На задній панелі у верхньому лівому кутку є злегка виступаючий фотографічний модуль з трьома об’єктивами, а під ним – світлодіодний спалах.

На нижній межі – 3,5-мм роз’єм для навушників, microUSB, основний мікрофон і невеликий проріз динаміка.

На верхньому торці – отвір додаткового мікрофона системи шумозаглушення.

З лівого боку розмістили тільки лоток для nanoSIM-карт і карти пам’яті, тобто в розпорядженні є три слоти, а не пара гібридних.

Кнопки регулювання гучності розташовані з правого боку разом з кнопкою живлення, вбудованої у сканер відбитків пальців. Так, ви не помилилися: сканер відбитків пальців суміщений з кнопкою живлення. Це, на мій погляд, одне з кращих місць для цього датчика, набагато краще, ніж задня частина смартфона. Сам датчик працює дуже добре, і торкання до нього досить, щоб прокинутися смартфону й розблокувати екран.

Тут варто зауважити, що Samsung не перша, хто використовував такий спосіб розмістити сканер відбитків пальців. Раніше компанія Sony в одній з моделей Xperia теж так вчинила. Досить доторкнутися до датчика, як активується екран, звичайно ж, якщо було налаштоване розблокування за відбитком пальців.

Справа в тому, що вам також буде доступний і сканер обличчя, за допомогою якого теж можна розблокувати дисплей. Є, щоправда, одне “але”. Для цього все ж доведеться спочатку натиснути кнопку вмикання, після чого камера смартфона зчитає обличчя власника. Звичайно ж, сам такий процес займає більше часу, ніж при використанні сканера відбитків пальців. Дивно, але для натискання клавіші потрібно докласти зусиль (при ввімкненні або блокуванні смартфона). Справа в тому, що цей елемент у смартфоні від Samsung досить вузький, тому доведеться тиснути сильніше, ніж у пристроях з виступаючою кнопкою. Звикати доведеться кілька днів, тому я вважав за краще сканер відбитків пальців сканеру обличчя. Але й тут у мене виникали іноді деякі ускладнення.

Samsung Galaxy A7 (2018) досить великий апарат, його параметри становлять 159,8×76,8×7,5 мм, а маса – 168 г. Саме поглиблення для сканера розташовується досить високо, тобто ті, у кого невеликі долоні будуть часто в процесі розблокування промахуватися. Звичайно ж, люди з великими долонями або довгими пальцями з цією проблемою не зіткнутися, але що робити тим, хто бере іноді смартфон лівою рукою. Тоді зручніше буде використовувати вказівний або середній палець. Але й тут є своя складність. Щоб внести відбитки до базу даних, доведеться вивертати кисть. Але до самого процесу й швидкості розблокування немає ніяких нарікань. Усе відбувається майже миттєво.

OLED-дисплей з божевільними кольорами

Компанії Samsung не завжди вдається задовольнити всі потреби покупців. З одного боку, майже навіть недорогі свої моделі смартфонів корейці оснастили непоганими Super AMOLED-екранами.
Тут конкуренти просто відпочивають. Але, з іншого боку, в цих пристроях часто “не докладають” роздільної здатності, що часто дратує потенційних покупців.

Але в Samsung Galaxy A7 з цим повний порядок: тут і Super AMOLED, і нарешті чесна Full HD+, а саме – 2220×1080 пікселів. Додам також, що новинка має 6-дюймовий екран, із співвідношенням сторін 18,5:9 і щільністю точок у 411 ppi, якої цілком достатньо, щоб зробити зображення на екрані чіткими. Основною перевагою використовуваної технології Super AMOLED є глибокий чорний колір – недосяжний у матрицях LCD. Тут дійсно чорний колір є чорним. А ось з білим кольором є невеликі нюанси. Він може трохи йти в теплі кольори, тому під іншими кутами синить або зеленить. Наприклад, тілесний колір набирає незвичайну насиченість, жовтий починає переходити в помаранчевий та інше. Але це ніяк не позначається на якості відображення фотографій на екрані. Вони при цьому демонструють натуральні кольори.

Є також гарні кольори, які виглядають однаково добре під будь-яким кутом. Нам не потрібно турбуватися про читаність екрану в сонячний день – під час тестів у мене не було проблем з читанням вмісту. Яскравість 400 кд/м2 дозволяє користуватися смартфоном на вулиці в сонячний день, гамма близька до еталонної; колірна температура, хоч і не ідеальна, але все ж непогана; нарешті, дуже висока точність передачі кольору.

Якщо налаштування за замовчуванням відображуваного зображення не збігаються з вашими побажаннями, то зможете використовувати вбудовані інструменти, які дозволяють налаштовувати його за вашим уподобанням. Існує чотири режими екрану: адаптивний, AMOLED-кіно, AMOLED та основні знімки, а також є можливість змінити баланс білого. Також є фільтр синього світла, який особливо корисний ввечері та вночі після заходу сонця.

Ну і, звичайно ж, Samsung не забула про підтримку режиму Always On Display. Коли вмикається цей режим, то на екрані завжди відображається час і актуальна інформація. Завдяки OLED-екрану, заряд при цьому витрачається трохи.

А що зі звуком?

Саме таке питання хотілося б задати розробникам корейської компанії. Справа в тому, що зі звуком у Samsung Galaxy A7 так собі. Можливо, справа в тому, що за відтворення звуку відповідає тільки один динамік, який розташувався знизу. Він хоч і один, але закрити його у вас не вийде, оскільки сигнал іде не тільки з невеликої прорізи, а й ефективно пробивається «крізь» екран. Не зникає звук і тоді, коли телефон лежить у кишені або отвір випадково прикритий. Тому ви точно не пропустите вхідний дзвінок.

Але якість звучання самого динаміка дуже середня, хоча тут використовується технологія Dolby Atmos. Звук якийсь пронизливо гучний, поверхневий, непереконливий, не соковитий. Хоча ви можете адаптувати якість звуку до власних вподобань завдяки доступним «енхансерам», серед яких можна знайти налаштування Dolby Atmos, еквалайзер і масштабується пристрій UHQ, а також симулятор звуку підсилювача трубки й реверберацію концертного залу. Існує також функція Adapt Sound, в якій ви зможете вибрати звуковий профіль, відповідний для свого віку або створити власний, – у цьому випадку ви почуєте зразки звуку на різних частотах.

У смартфоні зберегли міні-джек, так що не доведеться втрачати і купувати перехідники або чекати закінчення зарядки, щоб послухати музику. У моєму розпорядженні був передпродажний семпл, тому не можу судити про якість навушників з комплекту. Але мої AKG показали себе з хорошого боку.

Комунікаційні можливості

Savsung A7 (2018) підтримує всі можливі 4G LTE-смуги, є підтримка Bluetooth 5.0, NFC, а також ви можете використовувати Samsung Pay. Не забули про aptX та інших кодеках для звуку. Порадувала також підтримка дводіапазонного Wi-Fi- з’єднання. Трохи засмутило, що в смартфоні USB 2.0 (MicroUSB). Усе-таки 2018 рік на дворі, але факт залишається фактом.

Проблем зі зв’язком немає, усе працює відмінно, зокрема й при використанні двох SIM-карт. Гучність дзвінка гарна, вібродзвінок середній, але все-таки відчувається. Прийом у проблемних зонах у апарата гарний, також не відчував проблем.

Інтерфейс

Samsung Galaxy A7 (2018) – це абсолютно новий телефон, і він поставляється з останньою та найбільшою версією Android… о, почекайте, це не так! Він, як і раніше, працює на торішньому програмному забезпеченні Android 8 Oreo, що, на жаль, розчаровує.

Причина цього, імовірно, полягає у важкому інтерфейсі, яким є Samsung Experience 9.0. Хоча в компанії Samsung запевняють, що Android 9 Pie буде на цьому смартфоні, і станеться це на початку 2019 року.

Проте, якщо вам нецікаво мати останнє програмне забезпечення, ви виявите, що Samsung Experience на Samsung Galaxy A7 (2018) буде надійним інтерфейсом, який повільно, але вірно перетравлює основні завдання. Хоча, якщо чесно, я не дуже люблю оболонку від Samsung. Якась вона хитромудра занадто. Так, у ній немає нічого зайвого, але таке враження, що навалили всього й багато. Звідси й деякі незручності при роботі.

Але ми позбавляємося сучасної навігаційної системи жестів, яку в наші дні застосовують навіть на дешевших телефонах, а є тільки екранна кнопка навігації. Це трохи напружує й створює незручності в роботі.

Я б сказав, що до оболонки Samsung Experience 9.0 слід звикнути, щоб полюбити. Дивна фраза, але реально знаю випадки, коли ті, хто використовує вже не перше покоління смартфонів від Samsung, захлинаючись її вихваляють. І як все просто, і як все зручно, і як все легко. А я за місяць використання Samsung Galaxy A7 (2018) так і не зумів до неї звикнути.

У Samsung Galaxy A7 (2018) є можливість використовувати голосовий помічник Bixby, але на відміну від Galaxy A9, компанія не виділила йому окремої кнопки. Щоб активувати його, вам потрібно прокрутити вліво від головного екрану. На жаль, в Україні його використання майже марне. Я, щоправда, спробував попрацювати з ним. Не скажу, що Bixby є поганим голосовим помічником, але до Google Assistant і навіть Cortana від Microsoft йому ще дуже далеко. Хоча помітно, що корейська компанія серйозно вирішила їм зайнятися.

Процесор, продуктивність й пам’ять

Пристрій оснащений процесором Exynos 7885 з вісьмома ядрами (шість A53 і двома ядрами A73), з графічним процесором Mali-G71 і частотою до 2,2 ГГц. Це той самий процесор, який ви знайдете на Galaxy A8 і A8+. Він виготовляється за технологічною нормою в 14 нм (LPP FinFET). Це кращий процесор, який ми бачили в серії 7 Exynos, але він не найкращий з тих, що зарезервовані для моделей S і Note від Samsung. Звичайно, є очевидні відмінності в швидкості й плавності інтерфейсу пристрою, якщо порівняти його з флагманом на Android Pie.

Це одна зі слабких сторін Samsung Galaxy A7 (2018). Іноді, завдяки всім позитивним аспектам пристрою, ви відчуєте, що використовуєте широкосмуговий смартфон, але коли спробуєте вичавити з нього максимум, то відчуєте при цьому деякі суттєві обмеження. Не зрозумійте мене неправильно, у мене не було ніяких великих проблем у повсякденному використанні, але іноді я відчував несподівані збої або перегрів. Причому вони виникали нізвідки. Здавалося, як тільки починаєш максимально жорстко навантажувати смартфон, одразу ж він відмовляється коректно працювати. Спочатку я грішив на оболонку або свої криві руки, але потім все ж зрозумів, що провиною всьому є процесор. Можливо, я просто вже звик до роботи з флагманами, а тут все ж смартфон середньобюджетної цінової категорії. Але осад все одно залишився.

Samsung Galaxy A7 (2018) оснащується 4 ГБ оперативної і 64 ГБ вбудованої пам’яті. Цього більше ніж достатньо для мене для повсякденного використання. Усі ці розмови про збільшення оперативної і внутрішньої пам’яті, відверто кажучи, вже набридли. Цього набору цілком достатньо. Якщо ж мало, то є можливість розширити обсяг сховища до 256 ГБ за допомогою картки MicroSD. При цьому ви також можете використовувати дві SIM-картки. Це дуже приємний бонус для покупців, адже останнім часом більшість виробників випускають комбіновані слоти, де іноді доводиться жертвувати однією сімкою.

Синтетичні тести напружили смартфон, відправивши його кудись у туманну далечінь. Пристрій помітно потеплішав, «мультики» з AnTuTu гальмували. Здавалося, що все пропало, але я лише в черговий раз переконався в безглуздості «пузомірок». Хоч 30 тис. балів, хоч 100 тис. або 300 тис. – об’єктивну картину вони надати не можуть. Так, апарат страшенно «педалив» у тестах, проте в реальних умовах він веде себе цілком непогано.

Варто відзначити, що, на мій подив, на смартфоні вдалося без проблем запустити всі ті ж ігри, що й на топових моделях. З моєї улюбленої Real Racing 3 все працювало без запинок і гальмувань, щоправда, при цьому fps очікувано був невисоким. Але грати цілком можна, враховуючи, що це середньоціновий смартфон. І з іншими завданнями пристрій непогано справлявся.

Графічний інтерфейс відгукується без затримок, програми запускалися майже миттєво, «важкі» сайти, типу Facebook, завантажуються цілком і з першого разу та інше. Іноді виникали деякі шорсткості (камера іноді відкривалася занадто довго або сайт завантажувався кілька секунд), але на загальну картинку це не особливо впливало. Сучасні середньобюджетні смартфони цілком справляються з повсякденними завданнями й доступними іграми на Android. Цей смартфон точно не монстр у плані продуктивності, але у своїй ціновій категорії новинка перебуває на рівні конкурентів – не відстає від них, але й не випереджає.

А чи потрібні три камери?

Я не з чуток знаю, що флагманські смартфони Samsung можна по праву назвати камерофонами, і вони не раз доводили, що одні з кращих на ринку. Але мене завжди цікавило, а як ідуть справи у смартфонів корейської компанії, які дешевші? Особливо хотілося зрозуміти, навіщо все ж Samsung оснастила аж трьома камерами свій смартфон Galaxy A7 (2018)? Чи є в цьому сенс?

Варто зауважити, що Samsung наробила багато шуму за допомогою свого першого смартфона з трьома камерами. Отже, спочатку давайте подивимося, що робить кожен датчик.

Особливо цікавий ультраширококутний об’єктив з 8-мегапіксельною камерою. Також є основний датчик на 24 Mп, діафрагмою f/1.7 і допоміжною лінзою для ефекту боке на 5 Mп і діафрагмою f/2.2. Це спірне питання – чи дійсно настільки корисний останній датчик, оскільки інші пристрої Samsung використовують датчик з широким кутом, щоб розрахувати глибину для портретних фотографій. Тому вам може не знадобитися цей останній датчик, але три камери звучать краще двох, чи не так? Слід додати, що третій об’єктив також використовується для реалізації оптичного зуму, що також має місце й для Huawei P20 Pro.

Що стосується фронтальної камери, то вона забезпечена сенсором аж на 24 Мп. Селфі при гарному світлі теж виходять відмінні, але слабке освітлення все псує.

Скажу вам відразу, якість зйомки мене не особливо вразила. Вірніше, раз на раз не доводиться: у одному й тому ж автоматичному режимі знімки то відповідають очікуванням, то мають ефект акварелі, а якість нагадує фотографії з епохи 2-мегапіксельних телефонів. Шумодав міри не знає.

Загалом, Galaxy A7 – відмінний пристрій для зйомки фотографій. Це не одна з кращих камер року, але вона охоплює майже всі ваші потреби й дає відмінні результати при гідних умовах освітлення. Ультраширококутний об’єктив ідеально підходить для зйомки панорамних фотографій. Хоча якість не завжди ідеальна, приємно бачити цю функцію в пристрої середнього рівня.

Ви отримаєте цілком реалістичні кольори, але будьте обережні, коли використовуєте HDR, оскільки він може змінити вихідне зображення. Краще відключити цю функцію. Якщо умови освітлення сильно відрізняються від однієї області до іншої, то рекомендується використовувати цю функцію. Galaxy A7 також може дати вам гарний ефект боке або з задньої камери, або з передньої.

А що з автономністю?

Смартфон Samsung Galaxy A7 (2018) оснащується незнімною батареєю, ємність акумулятора якої складає 3300 мА*год. За автономністю це абсолютно «середній» смартфон – він не виділяється великим акумулятором або оболонкою, яка б злісно стежила за енергоспоживанням застосунків, але тим не менше працює від акумулятора чимало.

Samsung Galaxy A7 (2018) порадував мене вельми непоганою автономністю. Так, при активному використанні, не враховуючи ігор або тривалої відеозйомки, повертаючись додому ввечері залишалося ще до 20% зарядки, що, звичайно ж, гарний результат. Навіть підтримка функції Always On Display не сильно впливала на автономність, хоча з часом через велику кількість встановлених застосунків цей показник може збільшитися.

Але є один дуже незрозумілий для мене момент у рішенні Samsung. Чомусь корейці оснастили свій смартфон портом microUSB, а не сучаснішим USB-C, ну і, звичайно ж, немає підтримки швидкої зарядки. Для повного заряду штатним ЗП у мене йшло більше двох годин. За перші півгодини повністю розряджений акумулятор апарату заповнюється лише на 27%, за годину – на 54%, на 79% – за півтори години. Так і хотілося вигукнути: “Samsung, озирнися, на дворі 2018 рік. USB-C деякі виробники ставлять навіть у дешевші смартфони”.

А що ж конкуренти?

Основними конкурентами Samsung Galaxy A7 (2018) я б назвав Honor Play і Xiaomi Pocophone F1, які знаходяться з ним майже в одній ціновій категорії.

Xiaomi Pocophone F1

Дивно, але саме в смартфоні з незвичайною назвою Pocophone F1 компанії Xiaomi вдалося поєднати прийнятну ціну з потужною начинкою. Китайцям вдалося якимось чином випустити смартфон з топовим процесором Snapdragon 845 усього за 10 тис. грн. Також варто відзначити, що “майже флагман” від Xiaomi знімає краще за Samsung Galaxy A7 (2018), а також у нього ємніший акумулятор на 4000 мА*год і він оснащений аж 6 ГБ оперативної пам’яті. До недоліків Pocophone F1 можна віднести пластиковий корпус (досить дивне рішення, якщо чесно), відсутність підтримки NFC, трохи менш яскравий (з урахуванням особливостей AMOLED) дисплей і такий собі звук у навушниках.

Honor Play

Цей смартфон від Honor цілком можна вважати гідним конкурентом смартфону від Samsung. Швидкий, оснащений одним з флагманських процесорів HiSilicon Kirin 970, має непоганий акумулятор на 3750 мA*год, USB Type-C і підтримку швидкої зарядки. До переваг можна віднести й елегантний металевий корпус. Смартфон Honor Play вельми швидкий, зручний у використанні, досить гідні камери, відмінний екран і коштує трохи дешевше за Samsung Galaxy A7 (2018).

Замість тисячі слів…

Після місяця використання смартфона в мене склалося двояка думка. З одного боку, пристрій може похвалитися потрійною камерою (але вона не настільки гарна, як хотілося б), продуктивний процесор (але мені не подобається графічна оболонка від Samsung, хоча це й справа смаку), хорошою автономністю (але при цьому немає швидкої зарядки). Про microUSB я й зовсім мовчу.

Кому ж буде цікавий Samsung Galaxy A7 (2018)? Насамперед  шанувальникам смартфонів від корейської компанії, які не бачать сенсу дивитися в бік інших виробників. А ще він буде цікавий ентузіастам мобільної зйомки, які на флагманський камерофон поки не накопичили й готові трохи пожертвувати якістю фотографій і відео заради ширших – у прямому сенсі – можливостей при побудові кадру. Смартфон вже надійшов у продаж в Україні в трьох кольорах – класичному чорному, синьому та гламурному темно-рожевому. Але вибір все одно залишається за вами.