На IFA 2019 Motorola One Zoom наробив галасу. Не звернути на нього увагу на виставці було досить важко: оригінальний, не схожий на «сусіда», дизайн у купі з 4-сенсорною основною камерою просто не могли залишитися непоміченими.
Напередодні старту продажів в Україні мені пощастило протестувати новинку й мені є, що розповісти про цей (без удаваної скромності) претензійний пристрій. Чутки про нього натякали на те, що, володіючи основним модулем на 48 Мп, 3-кратним зумом та оптичною стабілізацією, цей камерофон здатний робити кадри просто космічної якості за будь-яких умов. Що ж, ось і подивимося, що це за «звір» на ділі.
Зміст
- [IFA 2019] Motorola One Zoom — квадрокамера та середнє залізо
- Motorola One Action — смартфон з ідеєю
- Хау-Ту: Як вибрати смартфон мрії у 2019-2020?
Дизайн: скло під метал та інтерактивний логотип
Перший погляд, кинутий на Motorola One Zoom, красномовно говорить про те, що в компанії креативно підійшли до його оформлення. Взявши смартфон в руки, мимоволі дивуєшся — треба ж, в епоху скляних корпусів Motorola вирішила повернутися до металу. Але насправді це скло і є. Завдяки сірому градієнту, який затемнюється з боків, матовій текстурі та горизонтальним смугам, які імітують полірування металу, створюється враження, ніби й сам корпус металевий. Але все ж таки це Gorilla Glass 3. Круто, що скло тут матове — скільки б смартфон не мацявся в руках, все одно виглядає охайно та без слідів від пальців.
Важко не відзначити, що розташування камер в One Zoom теж цікаве. Замість часто зустрічаємого «рядка» з камер в лівому верхньому кутку, пристрій хизується цілою прямокутною панеллю з чотирма сенсорами та інтерактивним логотипом, який загорається під час роботи зі смартфоном, та коли приходять повідомлення. Основа цього «куточка фотографа» теж скляна, тільки, на відміну від всієї панелі, має глянсове «полірування». Спалах з’їхав вліво, а напис під нею частково розкриває характеристики камер.
Фронтальна панель, звичайно ж, не може похвалитися такою ж оригінальністю. Але це цілком очікувано — спереду вигадати щось цікаве складніше. Фасад очікувано зайнятий дисплеєм (85% від загальної площі). Рамки навколо невеликі, але трохи нерівномірні — знизу і зверху ширше, ніж з боків. Фронтальна камера «захована» у краплеподібний виріз.
Бічні грані зі свого боку виготовлені з алюмінію 6000-ї серії. Гадаю, вони як раз і доповнюють відчуття того, що перед тобою цільнометалевий гаджет, коли береш його в руки. У самих гранях нічого особливого немає, а ось в розташуванні органів управління – є. Лівий торець залишився незадіяним. Праворуч від дисплея традиційно знайшли своє місце кнопки регулювання гучності та клавіша живлення, яка має шорстку текстуру. Завдяки такому рішенню можна визначити її розташування пальцем навіть із закритими очима. Розмовний мікрофон, роз’єм для зарядки (Type-C) та навушників (добре, що тут він присутній) знаходяться знизу, а ось динамік, мікрофон для запису та гібридний слот переїхали наверх. Цей «хід конем» виглядає незвично, але на взаємодії з One Zoom якоїсь особливої ролі не грає та вже тим більше не викликає дискомфорту. Єдиний момент — трохи незвично чути звук не знизу.
Загалом, перші враження про смартфон як візуальні, так і тактильні, вкрай позитивні. Чудова ілюзія металевого корпусу, цікаве рішення з панеллю камер, логотип, що світиться, та нестандартне розташування деяких елементів по краях — це те, завдяки чому One Zoom не сплутаєш із жодним іншим пристроєм. Звичайно, до революції, яку зробив RAZR V3 свого часу, «зуму» далеко, але прагнення відрізнятися від безлічі однотипних пристроїв на ринку помітна неозброєним оком.
Дисплей та наекранний сканер відбитків
Нерозумно було б думати, що після такої праці над дизайном, в One Zoom поставили би якийсь посередній екран. Присутність наекранного сканеру відбитків пальців — це прямий спойлер до того, що тут використовується OLED-матриця. І так воно і є. І, якщо вже ми згадали сканер відбитків, то поділюся своїми враженнями про нього. У більшості випадків спрацьовує він точно та швидко, але може й вередувати. Незважаючи на те, що під час додавання відбитка я намагалася зробити максимально повний його знімок, швидкість та якість розблокування залежить від того, під яким кутом прикладається палець при розблокуванні. При чому від кількості (та якості) зареєстрованих пальців тенденція не змінюється. Виходить, тут пам’ятаю, тут — не пам’ятаю. Але я схильна думати, що такі фокуси він викидає через те, що в руках у мене тестовий варіант. Той, який «not for sale». Не думаю, що в магазинній версії можна буде зустріти таку ж «вередливість» сканера.
Але повернемося до дисплея. Діагональ матриці становить 6,4 дюйма, співвідношення сторін 19:9, роздільна здатність FullHD+ (2340×1080) та кучність пікселів 403 ppi. В налаштуваннях можна поворожити над передачею кольору та вибрати один з трьох варіантів відображення — природний, яскравий або насичений. Навіть при виборі останнього, самого контрастного режиму, немає різьких кольорів, чим іноді грішать OLED-дисплеї в невмілих руках виробників. В One Zoom з цим все в повному порядку. Запасу яскравості більш ніж достатньо для повсякденного використання, читання та перегляду графічного контенту (фото, відео та інше), але під прямими сонячними променями все ж відчувається невелика її нестача.
Функція Always-On теж на місці. Налаштувати параметри відображення при вимкненому дисплеї можна в меню Moto – Дисплей Moto. Тут можна задати, як будуть відображатися повідомлення, а також вибрати алгоритм взаємодії з ними при сплячому екрані. До речі, за захист дисплея відповідає Panda King Glass — конкурент відомого Corning Gorilla Glass. Тобто, зпереду в нас «панда», ззаду «горила» — просто зоопарк якийсь.
Що всередині One Zoom?
Motorola One Zoom позиціонується як смартфон середнього класу, то ж начинка в ньому цілком відповідна. Тут у нас середняковий 8-ядерний Snapdragon 675 (2×2,0 ГГц + 6×1,7 ГГц) у парі з Adreno 612, 4 ГБ оперативної пам’яті та 128 ГБ постійної пам’яті, яку можна збільшити картою microSD до 512 ГБ. Щоправда, тоді доведеться пожертвувати другою SIM-карткою, тому що слот у «зумі» гібридний. Отже, сукупність основних характеристик в «синтетиці» AnTuTu набрала майже 200 000 балів.
На що можна розраховувати з таким «залізом»? Для повсякденних потреб варіант відмінний — месенджери, браузери, плеєри, Youtube та інші застосунки, якими ми користуємося, вважай, кожен день, працюють плавно та спритно. Багатозадачність — не проблема, ігри — теж. Але не всі (хоч і переважна їх більшість) і, зрозуміло, не на максималках.
Як йдуть справи з бездротовими інтерфейсами? В арсеналі One Zoom є все необхідне: Wi-Fi IEEE 802.11 a/b/g/n/ac, GPS, ГЛОНАСС Bluetooth 5-й версії та, звичайно ж, NFC. На сьогоднішній день такий набір модулів – це своєрідний стандарт, який здатний покрити всі вимоги користувача. Тому в цьому питанні теж все добре.
Софт
З низького старту One Zoom працює на 9-й версії Android. Незважаючи на те, що в назві моделі присутнє слово «One», Zoom не поповнив ряд смартфонів із пісочниці Android One, як той же ж Motorola One Vision. Інтерфейс в ньому класичний, що напевно припаде до смаку шанувальникам «чистого» Android — ніякої мішури, все максимально так, як було задумано Google. Але зовсім вже залишити Android «голим» у Motorola не могли, тому дещо з фірмового ПЗ тут є. Здебільшого воно відноситься до роботи з жестами та мінімальними налаштуваннями інтерфейсу.
У застосунку Moto виділено 2 основні пункти — Дії та Дисплей. У «Дисплеї» доступні налаштування відображення інформації на заблокованому екрані (тобто, у функції Always-On). А ще є можливість увімкнути «Уважний дисплей», який залишить екран активним доти, поки ви на нього дивитесь. Така собі похідна функція від сканера розпізнавання обличчя.
У розділі Дії можна вибрати ввімкнення камери за подвійним оборотом смартфона в руках, увімкнення ліхтарика двома рубаючими рухами, скріншот трьома пальцями (тільки, на відміну від багатьох смартфонів, досить одночасного дотику трьома пальцями, свайпати не потрібно), відключити дзвінок підйомом смартфона та все в цьому дусі. На практиці це виглядає кумедно, але працює ж. Захотів включити ліхтарик – потряс два рази телефоном. Швидко потрібна камера – два оберти в руці і вона готова робити знімки навіть якщо екран був заблокований. Зручно, що до кожного такого хитрого пункту є мануал. Якщо «пересідати» зі смартфона іншого бренда на Motorola, то покрокове керівництво допоможе влитися в це «функціональне жонглювання».
Камери
Роль основної камери грає квартет сенсорів, кожному з яких відведена своя роль. Серед них: основний модуль на 48 Мп з функцією 4-в-1 (реальна роздільна здатність при цьому знижується до 12 Мп, але підтягується якість фото при слабкому освітленні), світлосилою f/1.7 та оптичною стабілізацією, 16-мегапіксельний ширококутник з кутом огляду 117° (f/2.2), телеоб’єктив на 8 Мп (f/2.4) з оптичною стабілізацією та тим самим 3-кратним зумом, якому смартфон зобов’язаний своєю назвою, а також допоміжний сенсор глибини на 5 Мп.
Інтерфейс камери One Zoom виглядає аналогічно всій лінійці смартфонів. На основному екрані можна перемикатися між основними режимами фото та відео, а також знайти кнопку з додатковими режимами (Панорама, Портрет, Нічні фото, Точковий колір, Сінематограф, Timelapse, Сповільнена зйомка і т. п.). Меню налаштувань, а також включення HDR, спалаху, перехід на ручні настройки та таймер знаходиться над «видошукачем». Таке розташування елементів здається трохи незвичним після телефонів багатьох брендів, в яких основні режими зйомки виділені в повзунок. Але до такого швидко звикаєш.
Тепер поговоримо про якість зйомки. Говорити про те, що в денний час основний та ширококутний модуль відмінно справляються з фото, напевно, немає сенсу. Знімки виходять досить деталізованими й чіткими, а якщо щось йде не так, то ШІ допоможе виправити деякі недоліки. І, до речі, справляється з цим добре. Але деякі питання виникають до телеоб’єктиву, тому самому, котрий із зумом. Навіть при непоганому світлі можна помітити, як наближений кадр в режимі реального часу «фотошопиться» алгоритмами, в результаті чого картинка виходить згладженою, але менш деталізованою. Тобто, там, де передбачена будь-яка текстура на предметі, все буде максимально рівненько та гладенько. Але, тим не менш, з його допомогою можна домогтися цікавих ракурсів та фотоефектів.
А ось в нічний час телеоб’єктив справляється з завданнями в рази гірше: відсутність світла та наближення проявляють купу шумів, а спроба згладити косяки програмно тільки погіршує ситуацію. Фото нижче зроблено при дуже низькому освітленні.
Що стосується двох інших сенсорів, то нічна зйомка краще дається основному модулю. Ймовірно, функція 4-в-1 дійсно допомагає зробити кадр чистіше та якісніше в умовах низької освітленості. Але це стосується тільки основного режиму. У режимі нічної зйомки активізуються фільтри, які дуже старанно витягають контраст. Деталізація стає кращою, але в цілому картинка виглядає «перетягнутою».
Це звичайний режим фото.
А це – нічний.
Наступні фото викладу для наочності в тій самій тенденції: перший знімок на звичайному режимі, другий — на нічному.
Якщо говорити про відеозйомку, то основна камера може знімати ролики в 4К (30 fps). Наявність оптичної стабілізації — це однозначний плюс. Далеко не кожен смартфон середнього класу може таким похвалитися, а тут вона є, та ще й на двох сенсорах (в основному та телеоб’єктиві). Щоправда, якість відео при 3-кратному збільшенні в будь-яких умовах залишає бажати кращого, що, власне, і так зрозуміло. Підійде хіба що для будь-якої «шпигунської» зйомки. Крім цього передбачена уповільнена зйомка (120 або 240 к/с), Timelapse (4х, 8х, 16х й 32х) та режим доповненої реальності.
Фронталка обжилася модулем на 25 Мп зі світлочутливістю f/2.0 та розміром пікселя 0.9 um в звичайному режимі. В умовах посереднього освітлення селфі-камера задіє ту саму функцію 4-в-1, що й основний модуль, знижуючи рівень шумів зображення разом із реальною роздільною здатністю (6,25 Мп). Що можна сказати — фронтальна камера зірок з небес не хапає, але, якщо поставити собі за мету, то з неї можна видавити цілком непогані знімки. Бьютіфікація є, але мінімальна — максимум, що вона може поліпшити, це вирівняти тон шкіри. Ніяких збільшених очей або котячих вушок.
Автономність
Акумулятор на 4000 мА*год та підтримка швидкої зарядки (у «зумі» до 18 W у режимі TurboPower) — ще один негласний стандарт цього року, якого дотримуються багато виробників смартфонів. Автономності One Zoom достатньо для того, щоб заряду вистачало на робочий день в умовах досить інтенсивного навантаження. Розтягнути можна й на 1,5-2 дні, але, давайте будемо відверті — все одно ми заряджаємо смартфон щодня, тому в цьому навряд чи є необхідність.
Мне нравится продукция компании Моторола зачетый аппарат сам пользуюсь мото Ван вижен мне лично он зашол