Огляд Motorola One Hyper: міцний средняк із висувною камерою

На початку грудня Motorola розширила свою лінійку One ще одним смартфоном — Motorola One Hyper. Модель відразу привернула увагу тим, що стала першим смартфоном у лінійці Motorola з висувною фронталкою. Рішення не новаторське, адже багато брендів минулого року вже представляли свої смартфони з pop-up-камерами, але від Moto ми ще таких не бачили. Чим цікавий One Hyper, крім камери-ніндзя, і в чому його сильні та слабкі сторони? Давайте подивимося.

Також за темою:

• Огляд Motorola One Macro: доступний смартфон для макрозйомки
• Огляд Motorola One Zoom: стиляга з чотирма камерами
• Огляд Motorola One Vision: смартфон із крутими камерами на «чистому» Android

Дизайн Motorola One Hyper: інше бачення

В епоху, коли більшість виробників намагаэться створювати тонкіші, легші й витонченіші смартфони, Motorola не поспішає грати в ці ігри. One Hyper має габарити 161,8×76,6×8,9 мм, а маса його становить цілих 210 г. І це незважаючи на те, що корпус тут пластиковий. За відчуттям він здається трохи важкішим порівняно з тими ж смартфонами Samsung, Xiaomi та іншими. Я б не сказала, що це мінус, а, імовірніше, особливість і чергове підтвердження того, що Motorola, звичайно, озирається на сучасні тенденції, але має своє бачення того, як смартфон повинен виглядати сьогодні.

На огляд потрапила модель у насиченому кольорі Deepsea Blue, але також One Hyper буде доступний і в забарвленні Fresh Orchid. Задня панель не градієнтна, але завдяки затемненню по краях, багатий синій колір із зеленим підтоном здається об’ємнішим. Панель камер, яка об’єднує й основну, і висувну фронтальну, трохи підноситься над корпусом, однак це не заважає пристрою лежати на поверхні та не хитатися. Від камер уздовж всієї «спинки» тягнеться текстурна смуга, яку зробили трохи світліше основного кольору. Унизу на цій смузі можна побачити назву лінійки «Motorola One» і голограмний логотипу бренда.

Дактилоскопічний датчик також розташований на задній стороні. Цікавою фішкою Motorola One Hyper стало світлодіодне кільце навколо сканера відбитків, яке відіграє роль індикатора. У налаштуваннях можна вибрати, за яких умов він буде загорятися: при вхідних повідомленнях, дзвінках або навіть просто на зарядці. Схожа штука була в One Zoom, тільки підсвічували в ньому не сканер, оскільки він був вбудований у дисплей, а логотип.

На фасаді розташовується тільки дисплей із досить скромними рамками. Розмовний динамік, що вшитий між дисплеєм і верхнім торцем, у розрахунок не беремо — він майже непомітний. «Підборіддя» трохи більше за інші рамки, але зовсім не критично. Завдяки тому, що селфі-камера «захована» у корпусі, на дисплеї немає нічого, що могло б заважати перегляду контенту. Особливо це відчувається при повноекранному відео та в іграх.

Що стосується інших органів керування, то тут без якихось особливих змін. На верхній грані знаходиться роз’єм для навушників, мікрофон для запису й панель із висувною камерою для селфі. Зліва — гібридний слот (або дві «сімки», або SIM і microSD), а праворуч — кнопки живлення та регулювання гучності. Унизу традиційно розташувався зовнішній динамік, розмовний мікрофон і роз’єм для зарядки Type-C.

У цілому перші враження від знайомства з One Hyper безумовно позитивні. Мені подобається, що компанія відмовляється від створення клонів і в кожній своїй моделі намагається додати якусь родзинку. Навіть у рамках однієї лінійки. І це здорово, тому що найчастіше на ринку складається інша ситуація — якщо смартфони знаходяться в одній серії, то зовнішніх відмінностей у них майже не буде. Але не в Motorola. Було б добре, якби корпус не був пластиковий, а з якогось іншого, просунутішого матеріалу, та й мінімальний захист від пилу та вологи не завадив би, але це те, із чим доведеться змиритися.

Дисплей

В One Hyper встановили 6,5-дюймову IPS-матрицю з роздільною здатністю 2340×1080 і щільністю пікселів 395 ppi. І це цілком непогане рішення для смартфона середнього цінового сегмента. Через те, що тут IPS, а не AMOLED, кольори виглядають природнішими та без гіперактивного контрасту. До слова, у налаштуваннях можна скорегувати передачу кольору, вибравши один із трьох режимів: природні кольори, яскраві або насичені.

Темна тема теж на місці, але, природно, на збереження заряду вона ніяк не впливає. Зате, завдяки м’якому контрасту, користуватися темною темою зручно. Принаймні з AMOLED-матрицями я змушена відмовитися від використання темного фону, оскільки очі досить швидко втомлюються. А з IPS я не помічаю якогось дискомфорту. Єдине, чого хотілося б додати дисплею One Hyper, так це яскравості — сонячним днем ​​її зовсім трохи, але не вистачає. За всіма іншими параметрами екран гранично добрий.

«Залізо» та продуктивність

Роль двигуна в Motorola One Hyper грає 8-ядерний чипсет-середняк Qualcomm Snapdragon 675. З 8 ядер 2 мають тактову частоту у 2 ГГц, а 6 — 1,7 ГГц. Доповненням до Snapdragon 675 служить графічний прискорювач Adreno 612.

Смартфон доступний в одній модифікації: 4 ГБ оперативної та 128 ГБ постійної пам’яті, яку можна збільшити карткою пам’яті до 1 ТБ. Якихось пару років тому 4 ГБ ОЗП були дуже й дуже пристойним показником. Але сьогодні це, імовірніше, необхідний мінімум для комфортної роботи зі смартфоном, оскільки задач на нього покладається все більше, та й самі ці завдання стають все ненажерливішими.

Проте продуктивність One Hyper на високому рівні. За час тестування мені не довелося зіткнутися з нестачею ресурсів ані в мобільних іграх, ані в режимі багатозадачності. І результат AnTuTu тому підтвердження — у синтетичному тесті смартфон набрав трохи більше 226 000 балів.

Софт та бездротові технології

З бездротовими інтерфейсами повний порядок: тут є Wi-Fi, Bluetooth 5.0, підтримка супутникових систем GPS, ГЛОНАСС і Galileo, і куди ж без NFC.

Motorola One Hyper працює під керуванням свіженького Android 10. Операційка «чиста», без користувальницьких інтерфейсів. Що, власне, сприятливо позначається на продуктивності — не треба «тягнути» ще й оболонку. Фірмове ПЗ представлене єдиним застосунком «Moto», в якому можна налаштувати жести та отримати додаткові налаштування дисплея. І ніякої зайвої «мішури».

Способи розблокування й звук

Як уже згадувалося вище, сканер відбитків в One Hyper розташований на тильній стороні смартфона. І претензій до його роботи не виникає жодних — розблокування відбувається швидко та з мінімальним відсотком «бракованих спрацьовувань». Хоча чого ще можна було очікувати від ємнісного датчика, який роками «відточували» на десятках різних смартфонів.

Крім дактилоскопічного сканера, розблокувати смартфон можна й традиційнішими способами — за допомогою графічного ключа, пароля або PIN-коду. А ось розблокування за обличчям у смартфоні не передбачене, що для мене деякою мірою стало здивуванням. Не вважаю, що її відсутність обумовлена тим, що фронтальна камера в One Hyper виїжджає — у Vivo V15, наприклад, із цим впоралися на ура та pop-up-камера зовсім не стала на заваді. Імовірно, у Motorola порахували цю технологію розблокування не такою вже й популярною та вирішили навіть не морочитися з її впровадженням. У принципі, відсутність сканера обличчя навряд чи можна назвати недоліком цього смартфона.

Тепер про звук. Динамік тут один і, за традицією, розміщується на нижній грані пристрою. Гучність досить висока (настільки, що при максимальній гучності динамік починає похрипувати), але звук він видає цілком посередній. Для багатьох завдань його буде достатньо, але якщо ви любите занурюватися в музику або ігри на повну, то без навушників тут не обійтися.

Приємним бонусом стала присутність технології Dolby Audio. Щоправда, оцінити її можливості можна виключно підключивши навушники. Тут є кілька режимів: Музика, Кіно, Гра, Для налаштування та просто режим Навушники. У перших чотирьох можна налаштовувати звучання вручну (посилити високі або баси, зробити натиск на голос/вокал), а ось в останньому доступне автоматичне налаштування звуку залежно від типу контенту або жанру музики. Останній мені сподобався найбільше, оскільки налаштувати однаково добре різношерстий вінегрет, який перебуває в плей-листі, майже неможливо. А так, Dolby Audio із цим справляється самостійно.

Камери та якість зйомки

Основна камера в Motorola One Hyper представлена ​​парним модулем: провідним на 64 Мп з апертурою f/1.9 і технологією Quad Pixel (4-в-1) і ширококутним об’єктивом на 8 Мп з апертурою f/2.2.

Перемикання між сенсорами в застосунку здійснюється легко — за допомогою кнопки біля спуску «затвору». З режимів є класичний «Фото», «Нічна зйомка», «Портрет», режим «Точковий колір» (кадр акцентується на обраному кольорі), «Панорама» і «Ultra-Res 64», в якому використовується реальна роздільна здатність основного сенсора на 64 Мп. Фільтри, ручні налаштування та бьютіфікація теж на місці. Для відео, крім основного режиму, доступна також «уповільнена зйомка» і «Timelapse». Основний модуль підтримує зйомку роликів у 4К.

Якщо говорити про якість знімків, то ведучий сенсор, як того й слід було очікувати, добре справляється як із денною, так і з нічною зйомкою. Щоправда, у режимі нічної зйомки камера любить «навалити» більше контрасту або не завжди може сфокусуватися на потрібному об’єкті. Але, у принципі, це дрібниці. 8-мегапіксельний ширококутник при поганому освітленні справляється відчутно гірше, хоча до денних кадрів претензій до нього майже не виникає.

Приклад фото на основний модуль у стандартному режимі:

І на ширококутний. Охоплення, зрозуміло, більше (фото знімалося з однієї точки), але деталізація постраждала:

І ще кілька прикладів на основний сенсор:

Фронтальна камера, зі свого боку, має 32-мегапіксельний сенсор зі світлочутливістю f/2.0. З її допомогою можна домогтися дуже непоганих селфі, але є в неї одна особливість — досить висока різкість і контраст. При таких розкладах до фону не причепитися, але на обличчі підкреслюються будь-які вади й навіть ті, про які ви не підозрювали. У цьому випадку рятує бьютифікатор, який не буде «малювати» вам нові риси обличчя або візуально робити стрункішим, а просто м’яко згладить зображення.

Автономність

Ємність акумулятора становить 4000 мА*год, що, у принципі, досить непогано. При інтенсивному навантаженні смартфон чудово тримається цілий день. Виробник же говорить про те, що One Hyper може працювати на одному заряді до 38 годин, але ані слова про те, чим для цього доведеться пожертвувати. Як і будь-який поважаючий себе смартфон, One Hyper підтримує швидку зарядку 45 Вт.

Питання з Telegram

Чи є в наявності два динаміки та яка якість звуку?

На жаль, в арсеналі One Hyper тільки один динамік і звучання його для смартфона цілком стандартне. Йому не вистачає об’ємності, але для перегляду відео або дзвінків по гучному зв’язку його досить. З музикою інша справа. Для гарного звуку вам знадобляться навушники або Bluetooth-колонка.

Індикатор повідомлень, випадково, не поставили?

Поставили. І не випадково. Індикація знаходиться на задній панелі та розташована навколо сканера відбитків. Ступінь яскравості й режим спрацьовування можна регулювати в налаштуваннях.

Чи бере він участь у програмі Android One?

Незважаючи на те, що Motorola One Hyper відноситься до серії смартфонів One, ця модель не відноситься до програми Android One. На моїй пам’яті з усіх пристроїв цієї лінійки, які мені довелося тестувати, до Android One мала відношення тільки одна модель — Motorola One Vision.