Відомий бренд Nokia, основна частина якого сьогодні належить компанії HMD Global, нарощує асортимент смартфонів із завидною швидкістю. Незважаючи на те, що серед гаджетів є й «середняки» і навіть новаторський Nokia 9 PureView з п’ятьмя камерами, кістяк модельної різноманітності Nokia все ж становлять пристрої базового рівня.
Смартфони Nokia 2.2 та Nokia 3.2, незважаючи на те, що були презентовані з різницею в кілька місяців, є представниками однієї лінійки, яка має безпосереднє відношення до програми Android One. У чомусь вони схожі між собою, а в чомусь – кардинально відрізняються. У нашому огляді ми детально розберемо кожен з них, порівняємо плюси й мінуси та спробуємо зрозуміти, чи є майбутнє у бюджетників Nokia.
Зміст
- [IFA 2019] Швидкий огляд Nokia 7.2/Nokia 6.2 — фіни в дії!
- Огляд смартфона Nokia 7: вона повернулась?
Комплектація
Nokia 2.2 і Nokia 3.2 поставляються в ідентичних плоских тектурних коробках, на яких усе так само зображені дві руки. З часів слогана «Connecting people» концепція з двома руками, які тягнуться одна до одної, залишилася колишньою, тільки тепер замість натяку на «Створення Адама» Мікеланджело п’ясти на зображенні переплетені в замок. Можливо, таким чином компанія хоче натякнути на те, що її наміри повернути колишню славу на ринку вже сучасних смартфонів досить серйозні.
Якщо відійти від символізму, то комплектація обох смартфонів цілком передбачувана. Тут у нас знаходяться самі смартфони, кабель для зарядки типу USB-microUSB, який, на мій погляд, трохи закороткий, мережевий адаптер і супутня «література» різними мовами. У коробці з версією 3.2 також можна знайти скріпку для вилучення слота для SIM-карток, а ось у молодшій версії такого елемента немає. І далі ви зрозумієте чому.
Дизайн
Важко не помітити, що нові власники бренда Nokia намагаються не відставати від сучасних трендів і навіть бюджетні смартфони, що випускаються під егідою цієї колись споконвічно фінської компанії, виглядають цілком актуально. Обидва смартфони одягнені в глянсовий пластиковий корпус, який виглядає симпатично, але відмінно збирає на собі всі «пальці».
На відміну від Nokia 3.2, який є звичним монолітним смартфоном, молодша модель має знімну задню кришку, яку можна змінювати за бажанням (хоча в сірому кольорі 2.2 виглядає дуже гідним й незаяложеним). Знімні панелі отримали назву Xpress-on і вже доступні для українських користувачів в двох кольорах – синьому та рожевому.
Кришка, що знімається – це не стільки дизайнерський хід, скільки практичне рішення. У корпусі Nokia 2.2 не знайшлося місця для звичного нам сьогодні єдиного слота для SIM-карток і картки пам’яті. Тому для того, щоб вставити картку в 2.2, доведеться знімати кришку, точнісінько як у 90-х і «нульових». Слоти в молодшій версії розташовані під кришкою праворуч та ліворуч від камери. При цьому зліва знаходяться два слоти – один під іншим – нижній для SIM-картки й верхній для microSD.
Правий слот розрахований тільки на SIM-картку у форматі nanoSIM. Зазначу, що дістатися до них нелегко. Незважаючи на те, що на корпусі передбачений невеликий проріз для того, щоб можна було швидко відкрити задню кришку, на практиці з нею доведеться повозитися – занадто щільно вона «сидить». Чоловікам впоратися із зачіпанням, напевно, легше, а для жіночої половини користувачів це загрожує зіпсованим манікюром. Ну, або доведеться «ламати» смартфон підручними засобами.
Менший за розміром Nokia 2.2 має діагональ 5,71″ зі співвідношенням сторін 19:9. Передню панель займає дисплей з невеликими рамками, а виріз під фронтальну камеру має краплеподібну форму. Під дисплеєм можна побачити назву бренда. На верхній грані розташувався аудіороз’єм 3,5 мм, на лівій – кнопка виклику Google Assistant, а на правій – кнопки регулювання гучності й клавіша живлення.
Знизу знайшов своє місце роз’єм для зарядки типу microUSB. А ось динамік розташований на задній кришці в правому нижньому кутку. Звучить динамік добре й досить чисто, але йому, на мій погляд, трохи не вистачає гучності. Але це справедливо лише в тому випадку, якщо пристрій знаходиться в руках. Якщо покласти його на стіл або будь-яку іншу поверхню, звук пристойно «глушиться» і якість його страждає. Тут же, на «спинці», можна побачити позначку «Android One», ще одну згадку бренда та основну камеру зі спалахом.
Nokia 3.2 виглядає майже ідентично, але за декількома виграшнішими винятками. При такому ж співвідношення сторін, діагональ «старшої» моделі становить 6,26 дюйма. На лівій грані у неї усе-таки передбачений слот, причому не гібридний, а повноцінний. Тобто паралельно тут можуть працювати дві SIM-картки й картка пам’яті. А динамік зі свого боку розміщений там, де й у більшості смартфонів – на нижній межі.
У цілому ці бюджетні смартфони виглядають добротно та якість складання в них на висоті. Але якщо їх порівнювати, то в Nokia 2.2 є щось ретроспективне. Усе-таки незвично бачити у 2019 році знімні кришки й динамік на «спинці».
Дисплей
В обох смартфонах встановлені IPS-матриці з роздільною здатністю HD (1520×720 точок). Головна їхня відмінність криється в щільності пікселів: у Nokia 2.2 вона складає 295 ppi, а в Nokia 3.2 трохи нижче – 269 ppi. Але, тримаючи в руках обидва смартфони, цю різницю важко помітити. Так, можна присіпатися до того, що, наприклад, на іконах застосунків є не ідеально плавні лінії, але, на мій погляд, це абсолютно не критично. Приємний бонус – підтримка фішки Always-On, завдяки якій навіть на заблокованому смартфоні показується час, залишок заряду й наявність повідомлень. Щоправда, на IPS-дисплеї, на відміну від ефективнішого AMOLED, екран усе-таки підсвічується повністю (чорним і білим), що якоюсь мірою позначиться на його автономності.
Незалежно від щільності пікселів, обидва пристрої забезпечують соковиту картинку, хороший контраст і пристойний запас яскравості. Мені подобається, що в налаштуваннях можна встановити температуру екрану, чого іноді не вистачає й чим може похвалитися далеко не кожен смартфон. Тут же, у налаштуваннях дисплея, нам пропонують встановити темну тему. Але, як й у всіх пристроях програми Android One, зміна кольору фону на темний доступна тільки для головного меню із застосунками, меню швидкого доступу, який активується одинарним свайпом угору з головного екрану, і меню з сервісами Google.
Що із «залізом»?
Що-що, а чипсети в цих смартфонах принципово різні. У «молодшого» 2.2 встановлений Helio A22 – перший SoC від MediaTek, виконаний за 12-нм техпроцесом. Тут у нас 4 ядра по 2 ГГц і графічний процесор PowerVR GE8320. У версії 3.2 використовували 4-ядерний Snapdragon 429 з тактовою частотою 1,8 ГГц та Adreno 504, що відповідає за графіку. Обидва чипсети розроблялися спеціально для смартфонів початкового рівня й з повсякденними навантаженнями вони справляються добре. Але, як ви розумієте, «важкі» ігри та програми їм явно не до снаги. Хоча іноді можна зловити смартфони на затримці й при якихось звичайних діях, проте з простенькими аркадами або головоломками час скоротати можна.
Обидві моделі смартфонів у нас доступні в єдиній модифікації – 2 ГБ оперативної пам’яті та 16 ГБ внутрішнього накопичувача. Якщо 2 ГБ оперативної пам’яті – це небагато, але цілком терпимо, то 16 ГБ для роботи буде точно замало. І все тому, що операційна система «відрубала» більший шматок пирога. У випадку з Nokia 2.2 система займає 9,5 ГБ, а в Nokia 3.3 – 9,1 ГБ. Плюс усякі системні програми та сервіси. У підсумку з коробки для користувача доступно всього якихось 5-6 ГБ. Встановлюємо кілька застосунків і месенджерів, і місце тут же закінчиться. Без картки пам’яті не обійтися. Тому обидва пристрої підтримують microSD до 400 ГБ.
Операційна система
Оскільки Nokia 2.2 і 3.2 є учасниками «клубу» Android One від Google, у них встановлена «чиста» і найсвіжіша версія Android 9. Чим виграшна програма Android One? По-перше, вона сподобається любителям первозданної операційної системи Google. Тут немає ніяких витіюватих сторонніх оболонок, які, крім усього іншого, гальмують роботу пристрою, що в умовах базової «начинки» просто недозволена розкіш. А, по-друге, смартфони з Android One збережуть свою актуальність протягом не менше найближчих декількох років. Це забезпечено тим, що на пристрої з цією програмою гарантовано «прилетять» два повних поновлення операційки (отже, Android 10-й і 11-й версій), а, крім цього, на протязі трьох років щомісяця будуть оновлюватися протоколи безпеки.
Для користувача, який робить ставку на простенький смартфон без усяких наворотів, це означає, що можна не турбуватися про те, що пристрій морально застаріє вже через рік, як це іноді відбувається з гаджетами, у яких з оновленнями не густо. Хоча варто відзначити, що в програмі Android One, яка спочатку створювалася для бюджетних пристроїв, є не тільки смартфони початкового рівня, але й досить міцні середняки. У будь-якому випадку, для непродуктивного девайса «чистий» Android з гарантованими оновленнями буде найоптимальнішим рішенням.
Бездротові технології та безпека
Набір бездротових інтерфейсів у бюджетників Nokia виглядає цілком стандартним. Тут у нас Wi-Fi IEEE 802.11 b/g/n, Bluetooth 4.2 і підтримка супутникових систем GPS, ГЛОНАСС і Beidou. Цілком очікувано, що тут немає модуля NFC, який, як і раніше, є прерогативою дорожчих гаджетів.
Оскільки сканер відбитків пальців у Nokia 2.2 і Nokia 3.2 не передбачений, за безпеку тут відповідає сканер обличчя. Його не можна назвати блискавичним, але, якщо вам не хочеться кожен раз вводити PIN-коди або малювати графічні ключі, то це вихід. До слова, спрацьовування відбувається навіть у темний час доби – підсвічування екрану смартфона достатньо, щоб «визнати» власника.
Камери
І основна, і фронтальна камери в обох смартфонах встановлені абсолютно однакові. Основний модуль має роздільну здатність 13 Мп, апертуру f/2.2, а також доповнюється світлодіодним спалахом і може знімати ролики у форматі FullHD (1920×1080). Фронтальна камера удостоїлася модуля на 5 Мп і роль спалаху тут грає біла заливка екрану, яка активується після спуску защіпки. Цілком поширене рішення для смартфонів, які не оснащуються повноцінним фронтальним спалахом.
Застосунок камери досить простенький. На основному екрані помітно тільки три режими зйомки: Квадрат (для інстаграмних фото), Фотой Відео. Але в меню ліворуч, яке виглядає як 4 невеликих квадрата, можна знайти режим Панорами й камеру Google Lens. Також присутній бьютіфікатор і режим HDR, а в налаштуваннях можна вибрати роздільну здатність для фото й відео, встановити таймер, задати режим серії знімків і «відзеркалити» селфі. На жаль, ані ручних налаштувань, ані нічного або портретного режиму в застосунку не передбачено. Це говорить про те, що Nokia 2.2 і Nokia 3.2 навряд чи підійдуть для любителів «поворожити» над мобільною фотографією й отримати ідеальні знімки за будь-яких умов.
Якщо говорити про якість самих фото, то при денному світлі вони дуже навіть гідні. Якщо при похмурій погоді камері не вистачає світла, то можна помітити, як кадр на екрані трохи «підтягується» і «світлішає» і результат виходить досить якісним. Але що стосується недостатнього штучного освітлення, тут не все так прозаїчно. «Витягнути» штучне світло камері не вдається, через що знімки «зернять», виглядають нечіткими й похмурими. Це стосується й нічних кадрів. Хоча чекати нереальних фото при слабкому освітленні від недорогого смартфона безглуздо, погодьтеся. Але для базових потреб такої камери буде достатньо.
Автономність
«Молодша» Nokia 2.2 оснастилася акумулятором на 3000 мА*год – показник середній і цілком практичний. З огляду на відносно невеликий екран, скромне «залізо» і збалансований софт, при помірному використанні одного заряду вистачить до двох робочих днів. До слова, оскільки кришка у 2.2 знімна, то й акумулятор – теж. Технічно, якщо через якийсь час експлуатації він почне барахлити, найімовірніше, його можна буде поміняти. Ну, як з кнопковими телефонами.
У Nokia 3.2 з автономністю цікавіше. Акумулятор тут вже на 4000 мА*год, а також є підтримка швидкої зарядки (Fast battery charging 10 W). Виробник обіцяє, що одного заряду вистачить на 35 годин телефонних розмов, 98 годин пролуховування музики через навушники або аж 21 день у режимі очікування з увімкненим 4G. Звичайно, я не ставила собі за мету перевірити цю інформацію на практиці, але насправді смартфон гранично «живучий». За час тестування (частого «тикання» по всім пунктами меню, ввімкнення й вимкнення різних функцій, фотографування, перегляду відео та серфінгу в Мережі) я витратила близько 40-50% заряду. Гадаю, у польових умовах 2-3 дні роботи для Nokia 3.2 – це не проблема. Хоча це й залежить від інтенсивності навантаження на нього. Але наявність швидкої зарядки – це незаперечний плюс.
Питання з Telegram
Nokia ще актуальна? Чи є NFS?
Судячи з того, що останні кілька років під маркою Nokia випускається пристойна кількість смартфонів, то відповідь – так, актуальна. І, судячи з домовленістю, яка укладена між HMD Global, FIH Mobile, Nokia і TNS, у найближчі 10 років ми ще побачимо безліч пристроїв з логотипом Nokia.
Оскільки смартфони Nokia 2.2 і 3.2 позиціонуються як базові гаджети, то модуля NFS у них немає. А ось у Nokia 4.2 NFS передбачений. Щоправда, вартість його дещо вища.
Яка камера там буде? Чи є нічний режим?
В обох смартфонах встановлені одинарні модулі на 13 Мп зі спалахом і світлочутливістю f/2.2. Такий сенсор відмінно справляється з денними фото, але при недостатньому освітленні якість знімків кульгає. І режим нічної зйомки відсутній.
До якого зі смартфонів інших виробників ці моделі Nokia найближче? Якщо конкретизувати, то, що може бути альтернативою від тих же Samsung, Xiaomi, Huawei та інших, та за якими параметрами ці моделі Nokia переважують конкурентів, а за якими – відстають?
Якщо розглядати ці смартфони в такому ключі, то прямим конкурентом Nokia 2.2 і Nokia 3.2 серед Xiaomi є Redmi 6A, в якому навіть чипсет встановлений такий самий, як і в «молодшому» 2.2. У Huawei це, імовірно, торішній Y5, який працює на 8-й версії Android і який, у світлі останніх подій, навряд чи отримає оновлення ОС у майбутньому. Якщо говорити про Samsung, то безпосередніх альтернатив у південнокорейського бренда годі й шукати. Найчастіше у Samsung цінник на пристрої трохи вищий, але й характеристики за деякими пунктами кращі. Але не набагато, якщо говорити про найбюджетні гаджети.
Незалежно від того, з якими моделями інших брендів порівнювати Nokia 2.2 і Nokia 3.2, їх головна перевага криється в софті. У цьому випадку Nokia зробила правильну ставку на Android One, оскільки саме це рішення додає бали її базовим пристроям. Принаймі той факт, що 2.2 і 3.2 двічі оновлять операційну систему – це крутий бонус.
Чудовий огляд. Насправді. Але дві речі залишаються незрозумілими: чи Snapdragon дає 3.2 будь-яку помітну перевагу над 2.2, і чому 2.2 3/32 недоступний в Україні.