Мульчування. Як і коли мульчувати грунт. Корисні поради

Мульчування — корисний агротехнічний прийом, який не варто недооцінювати. Ця стаття познайомить з основними видами мульчі, способами її отримання та внесення, основними перевагами використання на ділянці. Час прочитання — 6 хвилин.

Що таке мульчування й для чого воно потрібне

У процесі мульчування поверхня грунту покривається мульчею органічного або неорганічного походження. Такий прийом дозволяє вирішити відразу кілька завдань:

• у спеку та посуху захищає грунт від пересихання, запобігає утворенню на поверхні тріщин;
• у холоди й міжсезоння не дає грунту сильно промерзнути, захищає верхні шари від вимивання іта вивітрювання;
• після поливу довше утримує вологу в ґрунті, не дає їй швидко випаровуватися;
• блокує ріст бур’янів і зменшує їх кількість на грядках;
• покращує структуру ґрунту, робить її пухкішою, що корисно для кореневої системи;
• у спеку підтримує оптимальну температуру й запобігає перегріванню, що добре не тільки для грунту, але й для зростаючих у ньому рослин;
• служить проміжним шаром між землею та дозрілими плодами овочевих та ягідних культур, залишаючи їх чистими навіть у дощову погоду;
• при використанні органічної мульчі вона служить додатковим добривом, поступово розкладаючись і стаючи сприятливим середовищем для розвитку корисних мікроорганізмів;
• органічна, неорганічна мульча та їх комбінації можуть використовуватися не тільки з практичною, але й із декоративною метою — наприклад, для створення оригінального укриття грунту на клумбах.

Основні види мульчі

Залежно від свого походження мульча ділиться на органічну та неорганічну.

Органічна

До цієї категорії відноситься мульча, отримана з природних матеріалів. Як і будь-яка органіка, вона схильна повністю розкладатися й з часом змішується з грунтом, перетворюючись на натуральну підгодівлю та покращуючи її структуру.

Органічна мульча буває різного походження:

• рослинного: свіжа скошена трава, сухі сіно й солома, торф, компост, опале листя;
• деревного: тріска й тирса, голки, шишки та кора хвойних порід;
• тваринного: гній.

Незаперечна перевага — таку мульчу можна безкоштовно заготовити на своїй же ділянці, зібрати в лісі або посадках в окрузі.

Але є й недоліки:

• органіка може стати доброчинним середовищем для розмноження шкідників накшталт слимаків та равликів;
• у ній можуть зберігатися спори збудників захворювань рослин;
• не вся органічна мульча хороша в чистому вигляді — наприклад, гній і тирсу рекомендується змішувати з іншими матеріалами;
• може впливати на властивості грунту — наприклад, хвойні компоненти підвищують кислотність, що підходить не всім рослинам.

Неорганічна

Неорганічна мульча не впливає на структуру ґрунту й не виконує функцію добрива, але не менш ефективно захищає його від зовнішніх негативних факторів і може використовуватися з декоративною метою.

В якості неорганічної мульчі служить:

• Агроволокно. Нетканий матеріал вільно пропускає воду й повітря до коріння рослин, при цьому пригнічує ріст бур’янів. Агроволокно розкладають на місці майбутньої грядки або клумби, щільно фіксують спеціальними кілочками й вирізують отвори в місцях посадки кущів.

Для мульчування використовується чорне й двостороннє чорно-біле агроволокно: темна сторона укладається вниз і блокує ріст бур’янів, а світла знаходиться зверху, відбиває сонячні промені й не дає грунту перегріватися. Чисто біле агроволокно не підходить для мульчування — це покривний матеріал, який захищає рослини від заморозків ранньою весною, застосовується у виготовленні парників і теплиць, з нього шиють зимові ковпаки на хвойні культури.

• Плівка. Щільний матеріал сприяє швидкому прогріванню грунту, перешкоджає росту бур’янів, знижує інтенсивність випаровування вологи. Але вона не пропускає воду, тому поливати потрібно або попередньо прокладеною системою крапельного поливу або лійкою прямісінько під корінь.

• Камені — галька, гравій, щебінь, кам’яна крихта, керамзит, черепашки. Скорочують випаровування вологи й перегрів верхнього шару грунту, але бур’яни можуть таки через них прорватися. Виглядають дуже ефектно, особливо в поєднанні з квітучими клумбами та декоративно-листяними чагарниками.

Мульча з кори великої фракції і каменів хороша в багатьох ландшафтних дизайнах, але не завжди повністю запобігає росту бур’янів. Тому її варто використовувати в комбінації з агроволокном або плівкою, які укладаються прямісінько на землю й блокують появу небажаної рослинності, а деревна або кам’яна мульча засипається другим шаром і служить просто прикрасою.

Способи отримання органічної мульчі

Якщо неорганічну мульчу купують вже готовою, то органічну легко виготовити власними руками, використовуючи спеціальну садову техніку.

• Деревну тріску можна отримати за допомогою садового подрібнювача — завантажте в нього гілки, що залишилися після обрізки саду. Така переробка не тільки дає натуральну мульчу, але також позбавляє від необхідності спалювати обрізки або вивозити їх з ділянки. Ця техніка допомагає й у подрібненні інших матеріалів: жорсткої соломи та хвої, опалого листя.

• При обрізанні дерев бензо– або електропилою утворюється велика кількість ще однієї мульчі — тирси. Не викидайте її, а зберіть у мішки або відра й використовуйте в саду та городі.

• Дрібну трав’яну мульчу чудово виробляє газонокосарка. Щоб не довелося згрібати її вручну, вибирайте модель із травозбірником — вам залишиться тільки зняти його наприкінці скошування й розкидати вміст у потрібному місці. Якщо головна мета використання мульчі — сам газон, зверніть увагу на модель газонокосарки з функцією мульчування — зрізана рослинність не тільки подрібнюється максимально дрібно, але й рівномірно розкидається по всій поверхні галявини, а не налипає в одному місці, провокуючи випрівання трави під нею.

• Якщо на ділянці виросла висока трава, яку не бере газонокосарка, зріжте її під корінь тримером і висушіть. Отримане сіно можна використовувати між рядами малини або полуниці, мульчувати їм грядки з різними овочевими культурами.

Технологія мульчування

Покривати грунт мульчею можна протягом усього садово-городнього сезону — від середини весни, коли земля вже досить прогрілася, до середини осені, коли земля ще не встигла промерзнути.

• Насамперед необхідно підготувати поверхню — розрівняти й видалити бур’яни, розпушити землю, щоб вона не ущільнювалася й залишалася рихлою під органічним або неорганічним укриттям, а повітря вільно циркулювало.
• Мульчувати краще після дощу або рясного поливу — так волога, що надійшла в грунт, довше в ній збережеться.
• Не рекомендується насипати шар мульчі впритул до стовбурів або стебел рослин — це може привести до загнивання й випрівання.
• Мало просто притрусити мульчуючим матеріалом землю — його шар повинен бути достатньо товстим. Для твердої мульчі на кшталт кори й тирси товщина шару становить близько 5 см, легку трав’яну мульчу на кшталт листя й трави укладають шаром в 7—8 см. При мульчуванні органікою восени шар укривного матеріалу може досягати 10–15 см — за зиму він встигне перегнити й стане відмінним природним добривом.
• На сонячних ділянках шар мульчі має бути товще, у затінених місцях можна обійтися тонкішим.
• Тип мульчі залежить від культури — плодові та ягідні можна мульчувати грубими матеріалами деревного походження (тріска, кора, тирса), овочеві та квіткові вимагають ніжнішої рослинної мульчі (трава, сіно).

Мульчування підходить не тільки для насаджень відкритого грунту, але також для теплиць, оранжерей і навіть кімнатних вазонів.

Також за темою:

• Тример і газонокосарка: що вибрати
  
• Як вибрати садовий подрібнювач
• Як вибрати газонокосарку
• Як вибрати мотокосу, тример, і що краще — електрокоса чи бензокоса
• Догляд за присадибною ділянкою: що потрібно
• Як вибрати садовий подрібнювач
• Як вибрати садовий пилосос
• Як вибрати систему поливу
• Як вибрати оприскувач
• Як вибрати кущоріз
• Як вибрати електропилу
• Ідеї для оформлення саду