Допитливий NASA-вський ровер Curiosity продовжує радувати нас загадковими фотографіями з поверхні червоної планети. То надішле фотку «гарматного ядра» і підірве мозок любителям теорії змов.
То ось тепер під час святкових днів, наприкінці грудня, NASA показало фотографії незвичайних утворень, які нещодавно з’явилися на поверхні марсіанської породи.
Незрозуміло, що саме створило «паличкообразні фігурки» розміром близько 6 мм, хоча космічне агентство стверджує, що вони можуть бути кристалами або мінералами, що залишилися після розчинення кристалів.
Нинішня місія NASA на Марсі виявила незліченну кількість дивовижних рельєфів на поверхні червоної планети за останні кілька років. Наприклад, нещодавно було отримано зображення, зняте за допомогою експериментальної наукової розвідувальної орбітальної камери високої роздільної здатності. На зображенні відображена північна частина марсіанського Плато Меридіана, де шаруваті відкладення виглядають так, ніби вони були зруйновані масивними розломами.
Цікаво, що шари уздовж розлому здаються витягнутими (зелена стрілка).
Це свідчить про те, що деякі з них утворилися в той момент, коли шаруваті відкладення були ще м’якими і могли зазнавати деформацію, тоді як інші розломи утворилися значно пізніше, коли шари, мабуть, затверділи і утворився чистий розрив (жовта стрілка).
На вкритій поверхні одного з найстаріших віддалених басейнів Марса, Марсіанський розвідувальний супутник (МРС) NASA нещодавно виявив розтягнутий простір «стільникових» рельєфів з окремими осередками шириною до 10 км.
Походження цих текстурованих рельєфів вже давно залишається загадкою для вчених. Вчені мужі не можуть прийти до єдиної думки про природний процес, який відповідальний за походження цих текстур. Теорії походження приписуються то льодовикам, то ерозії вітром, тектонічній або вулканічній активності. Можливо, у процесі формування беруть участь одразу кілька факторів. І, схоже, що процес утворення поверхневих структур усе ще в дії.
За допомогою Context-камери та її інструменту HiRISE на МРС вдалося більш детально дослідити осередки. При детальному розгляді виявилось, що розмір кожного осередку «плаває» у діапазоні 5-10 км із піщаними брижами усередині. Імовірно, регіон піддався вітровій ерозії. Але, можливо, у процесі формування брав участь й інший фактор.
NASA пояснює, що оголення корінних порід, які спостерігаються усередині осередків, нагадують поверхневі структури, утворені як дайки (представляє собою тріщину, яка була заповнена магматичним розплавом), пов’язані з вулканічною активністю.
За даними NASA, “відсутність ударних кратерів вказує на те, що ландшафт, поряд з цими формуваннями, нещодавно був перетворений якимось процесом або безліччю процесів, які можуть бути активними й сьогодні”.
А ще недавно супутник-розвідник виявив на поверхні Марса регіон, «що виробляє» пісок. За допомогою цього регіону можна засипати усю планету піщаними дюнами.
На приголомшливому новому зображенні космічне агентство виявило пологі відкладення поблизу кордону Південного нагір’я Марса і Північної низовини.
На зображенні видно, що темний матеріал розмивається з шарів корінної породи на величезній поверхні низин і служить ознакою того, що піщинки там не переносяться вітром.
«Зерна піску, з яких складаються піщані дюни на Землі та на Марсі, небезпечні своїм існуванням через манери їх пересування», – пояснили в NASA.
Пісок із вітром піднімається над поверхнею планети перед тим, як впасти, і після підстрибує у великій послідовності повторних стрибків, процес називається сольтацією, тобто тонкозернисті частки рухаються поблизу поверхні стрибками.
Піщинки, їх вабить вітром, піднімаються над поверхнею, стикаються з іншими піщинками, згладжуються, і врешті-решт руйнуються. І приєднуються до відкладень марсіанського пилу.
А ось регіон, помічений Марсіанським розвідувальним супутником, швидше за все, уникне цієї долі.
Марс, так само як і Земля, схильний до сезонних змін. Але сніг і крижаний плямистий пейзаж у північній півкулі Марса зроблений не з води, а з двоокису вуглецю. І коли цей «сухий лід» піддається впливу сонця, він створює неповторні візерунки на поверхні.
21 травня 2017 року камерою з високою роздільною здатністю (MIRR) була проведена зйомка весни в північній півкулі Марса.
«Взимку сніг та лід невблаганно покривали дюни, – пояснюють в NASA. – На відміну від Землі, сніг і лід – це двоокис вуглецю, більш відомий нам як “сухий лід”».
«Коли сонце починає сяяти над ним навесні, лід на гладкій поверхні дюни дає тріщини і газ, що виходить звідти, несе темний пісок із дюни знизу, часто створюючи красиві візерунки».
«На шорсткій поверхні між дюнами мороз затримується за невеликими захищеними хребтами».
А раніше, цього літа, було показано інфрачервоне зображення з MРС, де червоподібні тріщини покривають половину таємничого кратера на Марсі.
Марсіанська поверхня покрита безліччю усіляких особливостей, які були виявлені космічним апаратом за останні роки. Слідкуйте за блогом і завжди будете в курсі того, що відбувається на Марсі.
Джерело: dailymail
