Досвід експлуатації Honor 8X Phantome Blue: це просто космос!

Смартфон Honor 8X був випущений ще у вересні 2018 року, тобто півроку тому. І прямісінько з жару він наробив багато шуму. Маючи цінник близько $250, гаджет здивував дійсно класним дизайном, різноманітністю кольорів, добротними камерами зі ШІ і, як для середняка, вельми непоганою начинкою. Але, як це відбувається з абсолютно будь-яким пристроєм на ринку, з часом брижі хайпу навколо моделі Honor 8X почали потроху розходитися.

Але не надовго. Вже за півроку після релізу компанія випускає свій бестселер у принципово новому кольорі, який отримав назву Phantome Blue. Мені пощастило познайомитися з ним ближче й навіть протестувати в польових умовах. І тут є, що розповісти!

Комплектація та органи керування

Відкриваючи симпатичну коробку з новеньким Honor 8X Phantome Blue, у ній можна знайти сам смартфон, прозорий силіконовий чохол, кабель для зарядки разом з хитрим мережним адаптером (не для наших розеток – це точно), а також провідну гарнітуру. Так, у комплект до свого досить-таки доступного гаджета виробник поклав ще й навушники. Такою комплектацією далеко не кожен флагман може похвалитися, а Honor 8X може. Загалом, бренд подбав про те, щоб власник міг відразу користуватися своїм смартфоном і не було необхідності докуповувати до нього ще якісь елементи. І нехай адаптер вас не бентежить – усе-таки у мене в руках тестовий екземпляр, а для нашого ринку, я впевнена, тип мережевого адаптера буде відповідним.

Якщо пробігтися по зовнішнім органам керування, то найнавантаженою частиною є низ пристрою. Тут у нас зовнішній динамік, порт для зарядки й стандартний аудіороз’єм 3,5 мм. Праворуч традиційно розташувалися кнопки керування гучністю йі клавіша живлення, а зліва – слот для двох SIM-карток і картки пам’яті. Верхня частина залишилася практично незадіяною – на ній немає нічого, крім отвору для зовнішнього мікрофона. Ззаду можна знайти сканер відбитків пальців і подвійну основну камеру зі спалахом. По суті, усе, як і скрізь, – зручно, зрозуміло й перевірено часом.

Дизайн як у флагмана

І так дійсно можна подумати, узявши Honor 8X Phantome Blue до рук. Звичайно ж, в очі відразу впадає градієнтна «спинка», що переливається. Так само, як і в попередніх колірних оформленнях (крім чорного), синій варіант на задній панелі має візуальну межу, яка виділяє зону розташування камер. Ніби натякаючи на те, що з камерами у смартфона все дуже навіть добре. І це дійсно так, але про них пізніше. У новому колірному оформленні цей елемент не лише має межу, але й виділений іншим відтінком. Завдяки такому рішенню смартфон зліва направо грає від гарного лілово-рожевого й через відтінки синього переходить у темно-блакитний.

Наскільки особисто я байдужа до рожевого кольору (особливо в смартфонах), але, спостерігаючи за цими пурпуровими переливами, я навіть трохи «залипнула». Смартфон постійно хочеться крутити в руках (майже як спінер) і грати їм на світлі, вловлюючи красиві переходи кольору. Що тут сказати, дійсно заворожує. Незважаючи на наявність рожевих подтоном, я б не сказала, що цей колір підійде тільки представницям прекрасної статі (усе-таки гендерні забобони з приводу рожевого кольору все ще мають місце в нашому суспільстві). Модель 100% унісекс і виглядає вельми статусно. І зовнішнє її дійсно можна сплутати з флагманом. Якщо говорити про фронтальної частини смартфона, то тут ми бачимо дисплей з мінімальними рамками і акуратною «бровою», в якій вмістилися: камера для селфі, розмовний динамік і датчик освітленості.

Радують і матеріали, з яких виготовлений Honor 8X. Задня і передня частина виконана зі скла (дисплей захищений Gorilla Glass 3-го покоління), а всі бічні панелі зроблені з металу, який приємно холодить руку. В цілому смартфон відчувається досить важким (хоча маса його становить всього 180 г) і надійним. Все це в купе дає відчуття преміального пристрою, який виглядає значно дорожче за свою реальну вартість. І для багатьох це є вагомим аргументом на його користь.

Якість дисплея

Як вже говорилося вище, екран займає майже всю фронтальну частину смартфона. 6,5-дюймовий дисплей зі співвідношенням сторін 19,5:9 і справді здається величезним, і з нього дуже комфортно сприймається інформація як мультимедійна, так і текстова. А якщо вас бентежить новомодний виріз у верхній частині, то його завжди можна «вирівняти» у налаштуваннях екрану. Мене особисто він анітрохи не бентежить.

У Honor 8X встановлена ​​LTPS-матриця (похідна технологія від TFT), що для мене стало деяким подивом. Це не найпоширеніший тип дисплеїв на сучасному ринку, і найчастіше зустрічається він в зовсім вже недорогих смартфонах, а також в середнячків від HTC. А подивом для мене це стало тому, що якість зображення я б порівняла з просунутішими технологіями. Мабуть, навіть б з Amoled. Картинка має хороший контраст, яскравість і деталізацію, а також глибину кольору. Про якість зображення детальніше скажуть цифри. Дисплей Honor 8X має роздільну здатність FullHD+ (2340×1080) і щільність пікселів 397 ppi, завдяки чому знайти неозброєним оком хоч який-небудь одиничний піксель просто не представляється можливим. До речі, у налаштуваннях роздільну здатність можна змінити з FullHD+ на HD+ (1560×720) або ж вибрати режим Розумної роздільної здатності, який автоматично знижує її для економії заряду батареї.

Температура й передача кольору дисплея теж піддається корекції. Смартфон має два встановлені режими передачі кольору – “Звичайний”, якому характерний тепліший тон зображення, і “Яскравий”, при якому картинка стає холоднішою, але при цьому кольори здаються жвавішим і насиченішими. А якщо говорити про температуру зображення, то тут можна не просто вибирати за принципом тепло/холодно, але й самостійно вибирати переважання тих чи інших тонів. Для цього в налаштуваннях є спеціальний інтерактивний колірний спектр, переміщаючись по якому можна налаштувати максимально комфортну температуру. Під час тестів я все ж зупинилася на стандартних налаштуваннях, оскільки, на мою скромну думку, вони найзбалансованіші й вдаліші.

Що всередині, і як у смартфона з продуктивністю?

Honor 8X обжився фірмовим чипсетом від Huawei HiSilicon Kirin 710, виконаним за 12-нанометровим техпроцесом. SoC має 8 ядер, 4 з яких є високопродуктивними ARM Cortex-A73 (до 2,2 ГГц), а друга «четвірка» представлена скромнішими ARM Cortex-A53 (до 1,7 ГГц).

Хочеться додати кілька слів про чипсет. Процесор Kirin 710 був випущений компанією минулого року й призначався він для таких собі міцних середняків. 700-я серія повинна була зайняти нішу між чипсетами 600-ї і 900-ї серій, перша з яких була прерогативою бюджетних смартфонів Huawei (і вони ж часто встановлювалися в смартфони середнього цінового сегмента), а друга встановлювалася у флагманських моделях. За продуктивністю різниця між ними була досить чутливою, і дуже не вистачало проміжної ланки, яким надалі і стали чипсети Kirin 7хх.

Компанію Kirin 710 становить графічний процесор Mali-G51 MP4 і 4 ГБ оперативної пам’яті. Незважаючи на те, що у нас на ринку представлені моделі з 64 ГБ постійної пам’яті, тестова версія, яка виявилася у мене в руках, має 128 ГБ. Додамо до цього підтримку microSD до 400 ГБ, і Honor 8X можна вважати портативним мультимедійним сховищем. Насправді, якщо ви не зберігайте всі-всі фото, музику й відео на своєму смартфоні, то 64 ГБ вистачає з головою.

Я не «ганяла» смартфон у всіляких синтетичних тестах – Honor 8X не новий і подібної інформації у Мережі просто хоч греблю гати. На час тестування я вирішила сконцентруватися на практичних завданнях, щоб думка про нього не будувалося суто на сухих цифрах. І на практиці гаджет зарекомендував себе відмінно. У всякому разі, для свого цінового сегмента. Не можу сказати, що я навантажувала смартфон до відмови, але з усіма побутовими завданнями (серфінг, робота з мессенджерами і поштою, частий запуск камер, перегляд відео, музика і не самі вимогливі ігри) і багатозадачністю він справляється чудово. Усі застосунки, які запускалися мною, працювали плавно і без провисань. Хоч я і не мобільний геймер, але переконана в тому, що навіть «важкі» ігри будуть смартфону по плечу. Власне, а що ще потрібно від сучасного пристрою?

Операційка й фірмове ПЗ

Смартфон від суббренда Huawei працює під керуванням Android 9 з фірмовою оболонкою EMUI 9.0.1. Зізнаюся чесно, у моїх руках уперше виявився пристрій з EMUI на борту. І я думала, що на те, щоб пристосуватися до нової оболонці, мені знадобляться хоча б кілька днів. Але мої очікування не виправдалися.Уперше взявши телефон в руки, система здається настільки простою й інтуїтивно зрозумілою, що час на адаптацію до неї майже не потрібен. Просто береш і користуєшся.

За замовчуванням у Honor 8X вбудовані фірмові програми, деякі з яких викликають непідробний інтерес. Перше, що мені однозначно сподобалося, це застосунок з нехитрою назвою Здоров’я. По суті, це повноцінний сервіс для відстеження своєї фізичної активності та спостереження за станом здоров’я. У ньому вже є працюючий крокомір і, як наслідок, алгоритм підрахунку витрачених калорій, які можуть працювати в індивідуальному порядку. А ось для того, щоб відстежувати якість сну, контролювати свою вагу або складати план тренувань, добре б мати щось із переносної електроніки. Звичайно, застосунок заточений під рідні смарт-годинники і фітнес-трекери, яких в асортименті Huawei і Honor чимало. Але, якщо у вас вже є або ви плануєте придбати ношений гаджет іншого виробника, то в цьому випадку застосунок Здоров’я для вас буде марним. Доведеться використовувати то застосунок-партнер, який розроблений спеціально для вашого смарт-годинника. До речі, до застосунку також можна підключити смарт-ваги й окремі пульсометри. Природно, теж від Huawei.

Другий застосунок, який привернув мою увагу – це HiCare. Ця утиліта дозволяє перевіряти роботу смартфона за різними параметрами на наявність помилок або проблем, а також усувати їх, якщо є така можливість. Крім цього, з її допомогою можна знайти сервісні центри Huawei по Україні, зробити Розумну діагностику і навіть підготувати свій пристрій для сервісного обслуговування. Таке рішення, як на мене, виглядає досить розумно й практично, і особисто я з таким стикаюся вперше.

Звичайно, двома фірмовими застосунками Honor 8X не обмежився, але мою увагу привернули саме вони. Тут також є Магазин Honor, AppGallery Huawei (хоча Play Маркет ніхто не відміняв), застосунок з порадами з роботи зі смартфоном і багато іншого, насправді має сумнівну користь в експлуатації. Принаймі для мене. Хоча, напевно хтось знайде їх для себе цікавими.

Бездротові технології і типи розблокування

Як й у будь-якого поважаючого себе сучасного смартфона, у Honor 8X є стандартний набір бездротових технологій. У їх числі: Wi-Fi 802.11 a/b/g/n/ac, Bluetooth 4.2, а також підтримка GPS, A-GPS, ГЛОНАСС і BeiDou. Крім цього, смартфон має модуль NFC для здійснення безконтактних платежів і швидкого обміну інформацією.

У Honor 8X є дактилоскопічний датчик на задній частині пристрою, який спрацьовує просто блискавично. Є в ньому також і функція розблокування за обличчам, але ця фішка все ж на любителя. Датчик спрацьовує не так спритно, як сканер відбитків, а ступінь безпеки при такому способі блокування піддається сумніву. Та й не завжди це буває зручно. Особисто мені графічним ключем користуватися зручніше, ніж сканером обличчя. Але це суто індивідуально, адже у кожного користувача свої алгоритми роботи зі смартфонами.

Що вміє камера Honor 8X?

І ось ми дісталися до найцікавішого. Роль головної камери в Honor 8X грає подвійний модуль на 20 Мп і 2 Мп з діафрагмою f/1.8, спалахом і фазової фокусуванням. Режимів зйомки в ній більш ніж достатньо для того, щоб створювати вдалі кадри буквально за будь-яких умовах. Тут є режим ручного налаштування діафрагми, класичний режим Фото з AI, Портретний режим, в якому можна включити функцію розмиття фону і вибрати спосіб освітлення кадру спалахом, а також Нічний режим, який в деяких випадках витягує слабоосвещенную знімок до такої міри, що складається враження, ніби він був зроблений в денний час. Дуже вражає.

ШІ тут і справді хороший. Що сподобалося особисто мені, так це те, що будь-який кадр, зроблений з активним з’єднанням AI, можна повернути в початкове положення. Тобто при перегляді знімка з’являється кнопка, за допомогою якої можна порівняти вихідний кадр з тим, як його підтягнув AI. І в більшості випадків фото не хочеться «відкочувати» до первісного вигляду – корекція кольору й пропоновані фільтри роблять кадр виграшнішим та ефектнішим.

Крім цього, у кнопці Ще захований цілий джерело для любителів інстаграммних фото. Тут можна знайти сповільнену і прискорену зйомку відеороликів, усілякі фільтри, режим для красивих знімків їжі і режим доповненої реальності з усякими вушками, мордочками, смайлами та іншими прикрасами. Так, бьютіфікатори теж на місці, куди ж без них. Тобто необхідність у сторонніх Інста-застосунках майже відпадає. І тут же знаходиться режим Панорами, Профі та режим зйомки документів. Не варто забувати про те, що в кожному режимі є ще й по кілька видів налаштувань. А ще тут вбудований фірмовий аналог Google Lens, який зчитує QR-коди, тексти й допоможе з онлайн-шопінгом.

Підводячи проміжні підсумки, не можна не сказати про те, що Honor 8X – це неміряно поле для фотоексперіментов. З таким боєкомплектом можна робити дійсно вдалі знімки. При цьому бути мобільним фотографом і розуміти всі тонкощі експозиції зовсім не обов’язково.

Кілька слів про селфі-камеру

Якщо почати з цифр, то фронтальна камера представлена єдиним 16-мегапіксельним модулем. Спалаху для селфі-камери немає, але Honor 8X знайшов забавний, і в якійсь мірі геніальний, вихід з цієї ситуації. Якщо відкрити програму фронтальної камери, в верхньому куті можна побачити значок спалаху. І коли ви її вибираєте, периметр екрану підсвічується білим кольором, а віконце стає трохи менше. Тобто технічно роль спалаху грає залитий білим дисплей.

Моя перша думка про це явище була вкрай неоднозначною. Доти, поки я не зробила два знімки, один з яких був при звичайному освітленні без «спалаху», а інший – з підсвічуванням. І можу вам сказати, що ця фішка реально працює. Фото дійсно виглядає освітленішим і чіткішим. Хоча, це ж просто підсвічування екрану.

Для фронталки також доступний AI, принцип роботи якого такий самий, як і в основної камери. Також тут можна знайти масу налаштувань, бьютіфікатор і купу прибамбасів для інстаграмних селфі. У цілому камера дозволяє добитися цілком непоганих знімків, якими точно не соромно поділитися зі своїми передплатниками.

Наскільки вистачить одного заряду?

Акумулятор Honor 8X має ємність у 3750 мА*год. І це досить пристойний показник. Виробник обіцяє, що в режимі використання 3G одного заряду вистачить на 21 годину роботи, а в режимі очікування автономність вимірюється просто сотнями годин і перевалює за півтисячі.

На практиці смартфон показав себе більш ніж гідно. У ньому дуже добре збалансована програмна й апаратна частини, завдяки чому при помірних навантаженнях один заряд можна спокійно розтягнути до 3-х днів. А це, погодьтеся, дуже непогано. На жаль, у Honor 8X немає швидкої зарядки, через що для повного заряду від 0 до 100% знадобиться близько 3-х годин.