5 найвідоміших технік малювання

Ця стаття присвячена найпопулярнішим технікам малювання й буде цікава тим, хто захоплюється цим видом мистецтва. Ми розповімо про види, особливості та відмінності стилів малювання. Час прочитання — 7 хвилин.

Малювання — віддушина в побутовій суєті

Для багатьох малювання — це пристрасть, хобі, мрія чи професія. Той, хто вступив на цей шлях, пробує себе в різних техніках малювання – від традиційних до неймовірних і новаторських. Усе залежить від способу нанесення фарб і використання матеріалів. Грають роль штрихи: їх довжина, напрямок, яскравість і види змішування кольорів. Саме ці показники становлять стиль художника, його індивідуальність.

Однак виділяють основні та найвідоміші техніки малювання, які найчастіше використовують майстри живопису та початківці художники. Саме про них і піде мова далі.

Техніка малювання олівцем

Малювання олівцем вважається досить простим і зручним. Багато професіоналів вибирають цей спосіб передачі задуманих образів.

Розтушовування

Цей метод дуже часто рекомендують застосовувати художникам-початківцям. Він допомагає створити градації тону, які надають малюнку обсяг. По суті, розтушовування — це продовження штрихування, яке розмазують за допомогою графіту або спеціального інструменту. Це роблять для того, щоб вийшов однорідний тон.

Є певні правила розтушовування:

• рухи роблять уздовж штрихів, але не поперек. Таким чином виходить природне тонування;
• підійде просте штрихування та звивисте.

Штрихування

Техніка будується на розподілі штрихів, які вдало передають тон образів. Від їх кількості залежить рівень насиченості — чим менше, тим темніше, і навпаки. Від напрямку штрихів залежить передача поверхні фактури: горизонтальні — для води, вертикальні — для трави. Найчастіше техніка виконується короткими прямими штрихами з однаковою відстанню та з відривом олівця від паперу. Для того, щоб посилити глибину тону, використовують перехресне штрихування. Унікально те, що за допомогою цієї техніки можна зображувати все що завгодно.

Особливості використання штрихування:

1. Дуже важливо підібрати правильний олівець. Вивчіть маркування, що зазначене на кожній моделі. Наприклад, щоб вийшли гарні тіні, потрібно використовувати м’які олівці з маркуванням B, 2B і 4В, але уникати жорсткі — HB.
2. Вибираючи папір для малювання, перевірте його на зразку, зобразивши якусь деталь. Він не має бути занадто гладким, інакше малюнок вийде бляклим. Не підійде й занадто жорсткий, щоб малюнок не вийшов плоским.
3. Якщо малювати кожну травинку та волоссячко окремо, то вийде не дуже естетично. Важливо робити різкі начерки, поступово переходячи від темного до світлого.
4. Не потрібно малювати дерева, квіти й листя правильної форми. Краще використовуйте контури та півтіні.
5. Передаючи обсяг, не використовуйте чіткий контур. Необхідно застосовувати легкі лінії різних тонів.
6. Досить складно накласти тіні рівно. Для цього потрібно використовувати весь діапазон кольору олівця, переходячи від світлого до темного.

Техніка малювання гуашшю

Для художників-початківців рекомендують використовувати гуашеві фарби, якими особливо зручно вчитися малювати. Їх просто розводити водою, вони непрозорі й здатні перекривати кольори.

Немає ніякого певного порядку в кольоровій гамі, можна малювати будь-якими кольорами та змішувати їх на палітрі.

Гуаш має французьке походження та відрізняється від акварелі великими можливостями перекриття кольорів і непрозорістю. Крім того, вона дає можливість виправити невдалий мазок. Вода потрібна в основному для змивки пензлей. У гуаші яскраві, оксамитові кольори з матовістю, що дозволяє створювати картини з глибокими відтінками.

Основні недоліки гуаші:

• Пігмент сильно втрачає насиченість при висиханні й стає світліше, тому правильно підібрати тон буває не так-то просто.
• Якщо накласти занадто товстий шар, то після висихання він може потріскатися. Потрібно бути обережними, виправляючи невдалий мазок і не накладати більше трьох шарів.
• Щоб стати справжнім майстром цієї техніки та з легкістю створювати потрібний відтінок, потрібно досить багато практикуватися.

Однак, незважаючи на все це, гуаш неодмінно стане улюбленим матеріалом, який буде зачаровувати своїми якостями.

Принципи техніки:

1. Для гуаші використовують папір, картон, фанеру та шовк високої щільності.
2. Ґрунтувати не потрібно й однотонність робочої поверхні теж необов’язкова.
3. Гуаш може перекрити будь-який фон.
4. Для палітри візьміть пластмасові дощечки або ванночки.
5. Пензлі підійдуть такі, як і для акварельного техніки. М’які краще, ніж жорсткі.
6. Гуаш не дозволяє писати глазур’ю.
7. Часто використовують для трафаретного творчості, застосовуючи поролоновий тампон і розведену суміш.

Техніка малювання аквареллю

Акварель складається з натуральних компонентів, які містять розтертий пігмент із природними речовинами, що клеять: гуміарабік, казеїн, фосфопротеин молока, декстрин, мед або фенол. Ця техніка більш складна та загадкова, хоча багатьом спочатку здається легкою.

У перекладі з латинської «аква» означає вода, звідси й вміння керувати нею, змішуючи з фарбою. Акварель має плинність, прозорість і сприйнятливість до руху пензля. Цю техніку використовує більшість художників.

Нюанси техніки малювання аквареллю:

1. Акварель невагома й легка, що дає свіжість та особливу атмосферность у малюнках.
2. Головна відмінність від інших — прозорість.
3. Універсальна фарба, що дає можливість малювати в будь-якому жанрі та завдяки водній основі забезпечує унікальну подачу зображення.
4. Слід наносити один шар за одним, поки не вийде потрібний результат.
5. Акварель може стікатися, плавитися й гарно поєднуватися кольорами в різних стилях живопису.

Розглянемо основні методики акварельної техніки.

Розмиття

Головний спосіб роботи з аквареллю, який полягає в змочуванні паперу в потрібній області та нанесенні кольору зверху вниз. Диференційоване розмиття використовують для зображення масивних об’єктів (неба, моря, поля та ін.). Воно дозволяє створювати різні відтінки. Якщо підняти папір, то на вологій поверхні кольори почнуть розтікатися в різні напрямки. Після закінчення роботи над зображенням потрібно дати йому висохнути природним шляхом.

Скління

Цей принцип техніки схожий з розмиванням, проте виключає використання пігменту на сухий папері.

Скління робить різні відтінки, тони, створює ідеальні переходи та кольори. Але є один важливий момент: перед нанесенням наступного кольору, потрібно дати висохнути попередньому.

A la Prima

Художники також називають цей метод «мокрим по мокрому». Він полягає в процесі змочування паперу перед нанесенням кольору. Воду з акварельного паперу слід рівномірно наносити великою кистю або губкою. Це дозволяє створювати розмиті форми, відтінки, м’якість і перехід.

Техніка малювання олійними фарбами

Олійні фарби являють собою сухі пігменти, які доповнені органічною олією — найчастіше лляною, яка здатна добре сохнути й утворити тонку плівку на поверхні.

Історики стверджують, що олійні фарби винаходили багато разів і в різних частинах світу. Найдавніша згадка — VII століття до н. е. в малюнках, які були знайдені на території нинішнього Афганістану. У Західній Європі цей живопис знайшов своє місце завдяки нідерландцю Яну ван Ейку, який творив на початку XV століття. Саме він винайшов фарби, які відрізняються довговічністю, не тріскаються, не вигоряють і досить добре сохнуть. Цього він домігся, завдяки змішуванню лляної олії, скипидару та пігменту.

Олійні фарби бувають криючими (свинцеві та цинкові білила, окис хрому, кіновар) і лесируючими (краплак, смарагдовий зелений, ультрамарин). Перші повністю закривають поверхню, а другі більш прозорі й вбирають більше олії. Лесируючі часто накладають поверх криючих для підкреслення тону або кольору.

У цій техніці можна писати як в один шар, так і багатошарово. Вона дозволяє писати пастозно, гладко, з глибокою деталізацією і швидко в стилі a la prima.

Фарби цього типу роблять тонкі й витончені переходи кольору. Шари можна наносити один за іншим з витримкою, поки висохне попередній. Таким чином фарба не зміщується й створиться ефект просвічування нижніх шарів.

Олійні фарби стійкі до світла, тому картини виходять довговічними, що не можна сказати про акварельні роботи, які схильних до вигоряння.

Олією можуть писати новачки та професіонали. Ці фарби легко лягають на полотно, довго сохнуть і дозволяють повертатися до роботи над картиною протягом декількох днів, щоб внести корективи.

Принципи техніки:

• Є два основних способи малювання олією: для професіоналів — із підмальовками та без них — для новачків. Правил нанесення мазків немає, можна використовувати той варіант, який вам до душі.
• Із технік нанесення виділяють гладку та пастозну. Гладка техніка досить складна, що вимагає відмінного володіння пензлями та фарбами. Вона полягає в нанесенні щільних шарів, до яких додаються потрібні відтінки, тому розбиратися в поєднанні кольорів потрібно неодмінно. При пастозній техніці фарба наноситься щільними шарами, віддаючи рельєфну картину. Густі й непрозорі мазки можна наносити пензлями та мастихіном.

Техніка малювання пастельною крейдою

Пастель — це сухі, м’які олівці без оправи. Малювати ними люблять багато художників. Пастельні крейди вимагають особливої поверхні — вона має бути ворсистою та шорсткою. Однак ними можна малювати й писати, створюючи фігури лініями або контурами та заповнюючи їх, зображати картини з багатьма кольорами за допомогою дрібних штрихів, змішуючи й розтираючи їх. Особливо гарно такі зображення виглядають на темному тлі, тонованому папері. Пастель вибирають майстри для точної передачі колірного настрою, фону та атмосфери сюжету.

Види пастельної крейди:

• суха;
• олійна;
• воскова.

Суха пастель — найулюбленіша й буває твердою або м’якою. Вибирати слід за своїми уподобаннями. Тверда містить багато сполучної речовини, тому не така ламка, як м’яка. Розтушовувати її простіше, ніж м’яку. Але за рахунок великого змісту білої крейди, утруднюється передача кольору. І потрібно з особливою ретельністю підбирати правильний тон і застосовувати розтушовування або штрихування.

Принципи техніки:

1. Уникайте графітового олівця, який не підходить для підмальовки. Інакше пастель буде погано на нього лягати.
2. Використовуючи прийоми штрихів, точок, ліній і мазків можна чудово уточнити форми, передаючи матеріальність.
3. Техніка сухої та олійної пастелі дуже схожа. Головна відмінність — легкість розтушовування.
4. Новачкам не варто відразу братися за крейду. Спершу слід вивчити основи академічний живопису, а вже після приступати до цієї техніки.
5. Малюнок пастеллю вимагає дбайливого ставлення та для збереження рекомендують поміщати його під скло.

Техніка малювання на планшеті

Із розвитком технологій з’явилася нова течія в мистецтві — малювання на графічному планшеті. Підходить вона  для майстрів будь-якого рівня. Головне — хороший планшет і програма.

За допомогою цієї техніки зараз створюють буквально все: візуальний контент, дизайнерські проекти, персонажів для ігор, обкладинки для книг і багато іншого. Щоб навчитися цієї техніки, необов’язково проходити спеціальні навчальні курси. Можна почати із самоосвіти, почитавши статті та переглянувши майстер-класи. Якщо вам сподобалося й ви хочете заглибитися в це мистецтво, тоді вже варто відвідати спеціалізовані курси.

Також за темою:

• Як вибрати графічний планшет для малювання
  
• Що подарувати художнику
• Як вибрати мольберт
• Огляд маркерів TouchFive — топ для творчості
• Як вибрати набір для дитячої творчості
• Як вибрати 3D-ручку
• MyFirst — графічний планшет і камера. Інтерактивні гаджети для дитини