З тих самих пір, як людство сприйняло себе як цивілізацію та звернуло свою увагу у глибини космосу, його мучить питання: «Чи самотні ми у Всесвіті?».
Цим питанням дуже щільно займалося й займається американське агентство NASA. З кожним роком воно вдосконалює інструменти та підходи у вивченні цієї теми. А практикуватися вони вже почали в нашій Сонячній системі й невпинно продовжують пошуки ознак як древніх слідів життя, так і сподіваються знайти ознаки сучасного позаземного життя на Марсі чи на тому ж супутнику Юпітера – Європі. А з розвитком прогресу й появою на орбіті нашої планети настільки потужних радіотелескопів як Kepler і TESS (англ. Transiting Exoplanet Survey Satellite), які тільки за останні пару років відкрили кілька тисяч екзопланет (в основному заслуга Kepler), дозволяють вченому братові «розвернутися повною мірою». Прорив у вивченні цих екзопланет, а також результати десятиліть досліджень біосигналів з космосу, спонукали NASA впритул зайнятися вирішенням питання пошуку позаземного життя. При цьому йде пошук не тільки мікробного життя, а й життя досить просунутого для створення технологій.
Техносиганали, які зможуть засікти вчені, і будуть ознакою досить розвиненою цивілізації. Одним з видів таких сигналів є радіосигнали.
Термін “техносигнал” має ширше значення, ніж «пошук позаземного інтелекту» або SETI (search for extraterrestrial intelligence), який зазвичай обмежується сигналами зв’язку. Техносигнал – це й радіовипромінювання, і лазерні випромінювання, і сигнал від масивної структури й забрудненої атмосфери. Усе це ознаки розвиненого інтелекту.
І за останні роки в цьому напрямку було проведено дуже багато досліджень. За допомогою радіотелескопів проводився пошук сигналів за шаблонами. А за шаблони приймалися радіо й телевізійні передачі людства, які протягом ряду років «фонують» у космос. Усі ці дослідження проводилися або в приватному порядку або на кошти, які виділяються різними філантропами (людський суб’єкт, який дбає про підйом якості буття оточуючих індивідів), адже програму NASA SETI закрили ще в 1993 році. Основна причина закриття проекту – це дефіцит бюджету.
А взагалі, історія пошуку сигналів має свій витік на початку ХХ століття, коли почали замислюватися про можливу міжпланетну комунікацію. Теоретична робота, яка передбачає можливість перенесення сигналів на радіо- і мікрохвильових діапазонах на величезні відстані по Галактиці з невеликими перешкодами, призвела до перших «прослуховуючих» експериментів у 1960-х роках.
А завдяки відкриттю місією Kepler тисяч планет за межами нашої Сонячної системи, у тому числі деяких з них з ключовою схожістю із Землею, можна сміливо говорити не тільки те, що життя в інших світах не просто наукова фантастика, а й те, що й одного дня ми зможемо науково довести існування цього життя за межами нашої Сонячної системи.
Дебати про ймовірність знаходження розумного життя ведуться до цих пір. Ще в 1961 році астроном Френк Дрейк (Frank Drake) створив формулу, що оцінює кількість потенційних інтелектуальних цивілізацій у Галактиці, яка називається рівнянням Дрейка, і розрахункова відповідь показала цифру в 10 000. Хоч і більшість змінних у рівнянні, як і раніше, є приблизними оцінками з урахуванням невизначеностей. Інша протилежна думка базується на теорії італійського фізика Енріко Фермі (Enrico Fermi), названої парадоксом Фермі, і говорить, що якби інша інтелектуальна форма життя дійсно існувала, ми б обов’язково перетнулися з нею до теперішнього часу.
Біля витоків програми SETI стоїть біомедичний дослідник Джон Біллінгем, який у 1971 році, працюючи в Дослідницькому центрі NASA Ames, запропонував зібрати 100 метровий телескоп, що складається з понад 1 500 антен, з метою збору теле- і радіосигналів від далеких зірок. Проект був названий «Циклоп», але фінансування так і не отримав. У 1976 році дослідницький центр все ж заснував проект і назвав його вже відомим нам ім’ям – SETI. До 1988 року проект так-сяк фінансувався через різні наукові фонди. А в 1988 році NASA офіційно схвалило програму SETI, що й привело до створення проекту High Resolution Microwave Survey (Мікрохвильова зйомка з високою роздільною здатністю).
Цей проект, розрахований на 10 років, вартістю $100 млн включав у себе цілеспрямований пошук зірок під керівництвом Дослідницького центру NASA Ames. Проектом передбачалося використання 300-метрового радіотелескопу в Аресібо, Пуерто-Ріко. На жаль, програма прожила всього лише рік, після чого політики ліквідували проект і фактично завершили дослідницькі зусилля NASA в SETI.
Але все ж, підживлюючись відкриттям, що наша Галактика рясніє планетами, інтерес до виявлення ознак технологічно просунутго життя знову вирує. Відкриття Кеплером у 2015 році нерегулярних коливань яскравості в тому, що стало пізніше відомо як Зірка Таббі, привело до спекуляцій про можливу чужу Мегаструктуру. І хоча вчені з тих пір прийшли до висновку, що вірогідною причиною була пилова хмара, тим не менш, Зірка Таббі продемонструвала потенційну корисність пошуку аномалій у даних, зібраних з космосу, оскільки ознаки технологічно просунутого життя можуть проявлятися саме як відхилення від норми.
Учені наполягають на тому, що нам знадобиться трохи більше, ніж незрозумілий сигнал, щоб остаточно довести існування технологічного життя. Адже, наприклад, це можуть бути просто радіочастотні перешкоди від джерел випромінювання на Землі.
NASA буде продовжувати оцінювати перспективні поточні зусилля з досліджень техносигналів. Вивчаючи воду на Марсі, досліджуючи перспективні «світи-океани», як-от Європа чи супутник Сатурна Енцелад, досліджуючи атмосфери екзопланет в пошуках біосигналів, наукові місії NASA працюють разом з метою знайти безпомилкові ознаки життя за межами Землі. І, можливо, це життя дійсно може бути технологічно просунутіше.
Джерело: nasa
