Божевільна теорія Ілона Маска: Наш світ є симуляцією?

Ілон Рів Маск – канадсько-американський інженер, підприємець, винахідник та інвестор упевнений, що наш світ є комп’ютерною симуляцією. “Шанс один на мільярд, що наш світ реальний”, – говорить Маск. Він стверджує, що людство являє собою «просунуту» версію гри The Sims. Більшості людей ця ідея може здатися божевільною, але так чи вона абсурдна насправді? Давайте розберемося.

Трохи біографії Ілона Маска

Ілон Маск народився 28 червня 1971 року в Преторії (ПАР). Його мати була відомим дієтологом, а батько володів інженерним бізнесом. У віці десяти років батьки подарували Ілону перший у його житті комп’ютер, і він самостійно навчився на ньому програмувати. Будучи ще дитиною, у дванадцятирічному віці Ілон Маск створив і продав за $500 свою першу програму – відеогру в стилі Space Invaders під назвою Blast Star. У цей час батьки Маска зрозуміли, що їх дитина дуже активно цікавиться космосом і всім, що з ним пов’язано, тому почали всіляко його в цьому підтримувати.

Нестандартне мислення Ілона Маска

З дитинства Ілон Маск мислив не так, як інші діти. У своєму інтерв’ю він розповів одну цікаву історію: «У дитинстві я дуже боявся темряви. Але потім зрозумів, що темрява – це просто відсутність фотонів у видимій частині спектру. Тоді я подумав, що якось безглуздо лякатися відсутності фотонів. З тих пір я більше темряви не боявся».

Так само Маск думає й про інші життєві сфери. «Життя – це потік вхідної інформації, яка надходить у мозок через органи почуттів. Саме наш «софт» фільтрує ці вхідні дані, обробляє та структурує їх, а потім використовує, щоб згенерувати вихідні дані – рішення», – говорить Маск.

Як бачимо, сприйняття Маска відрізняється від сприйняття більшості людей, тому теорія про те, що наш світ є комп’ютерною симуляцією и не здається для Ілона чимось незвичайним.

Аргументи Ілона Маска

На цей час, незважаючи на безліч різних теорій, що суперечать одна одній, ми знаємо, як влаштована сонячна система. Однак більше 2000 років тому, до того, як Галілео висунув свою версію будови сонячної системи, Аристарх Самоський вперше запропонував геліоцентричну систему світу (планети обертаються навколо Сонця), яка тоді  здавалася абсолютно божевільною.

Усе це свідчить про те, що реальність може бути не такою, якою здається. У своїх висловлюваннях Маск буквально цитує роботу, написану філософом Ніком Бостромом.

Аргументи Ілона звучать наступним чином: «40 років тому у нас була комп’ютерна гра Pong. Це два прямокутника й крапка. 30 років по тому у нас з’явилася популярна гра The Sims, а зараз, через 40 років, у нас є фотореалістичні 3D симуляції з мільйонами людей, що грають одночасно, і ці симуляції стають з кожним роком усе більш просунутими».

Бострем пропонує перенестися на 10 000 років у майбутнє. Можливо, коли ми потрапимо туди, цивілізація зникне, оскільки в нашому розвитку буде досягнута певна межа. Можливо, це ж трапиться через глобальне потепління або з якоїсь іншої причини. Також існує ймовірність, що катастрофи не станеться, і ми продовжимо розвиватися за умови, що всеу фізичному світі буде симулювати, і в підсумку люди «просимулюють» самих себе.

Бострем стверджує, що будь-яка досить розвинена цивілізація може запустити моделювання віртуальної реальності. Якщо такі цивілізації існують і вони готові запускати моделювання, їх може бути майже необмежене число. Отже, ми з великою ймовірністю знаходимося в одному з їх створених світів.

«Або ми створимо симуляцію, яку неможливо відрізнити від реальності, або наша цивілізація рано чи пізно припинить своє існування. Є тільки два ці варіанти», – каже Маск. Звичайно, є й ще один – можливо, люди майбутнього не захочуть створювати симуляції. Можливо, вони вважатимуть це неетичним, оскільки у світі існує величезна кількість страждань, які будуть відчуватися в симуляції також реально, як і у звичайному світі.

Виходить, у людства є 3 можливих варіанти розвитку подій:

1. Люди перестануть існувати ще до того, як зможуть створити симуляцію таких масштабів
2. Люди не запустять симуляцію з причин того, що це неправильно
3. Ми вже живемо в симуляції

Ілон вважає, що шанс того, що ми підходимо під перший або другий сценарій мізерно малий, тому, імовірніше, ми вже живемо в симуляції.

Ідея Ілона Маска полягає в тому, що досить складне моделювання віртуальної реальності зі свідомими істотами буде породжувати свідомість; моделі стануть самосвідомі й вважатимуть, що вони живуть у «реальному світі».

Усе, що ми знаємо про наш світ, ми осягаємо через п’ять почуттів, які відчуваємо. Звідки нам знати, що ці нейрони відповідають хоч чомусь реальному у світі?

Якби наші почуття систематично й повсюдно обманювали нас, ми б ніяк про це не дізналися, оскільки у нас немає інструментів, які могли б їх перевірити. Оскільки ми не можемо виключити можливість такого обману, ми не можемо знати напевно, що наш світ реальний. Ми всі можемо бути «Сімс».

Одне з перших уявлень ідеї життя в симуляції було показано у фільмі братів Вачовскі «Матриця» 1999 року. У цьому фільмі люди є тілами в коконах, що живуть в комп’ютерній симуляції, створеній самими комп’ютерами.

Одним з найяскравіших моментів фільму є момент, коли Нео бере червону таблетку, відкриває очі й уперше бачить справжню реальність.

Але оскільки наші почуття можуть бути обмануті, чому Нео повинен вирішити, що «реальний світ», який він побачив після прийому таблетки, дійсно справжній? Адже це може бути ще одна симуляція. Адже що може бути краще, ніж утримати рішуче налаштованих людей, надавши їм можливість здійснити змодельоване в пісочниці повстання?

Як бачимо, експеримент моделювання можна довести або спростувати. З цієї ж причини він може зовсім не мати сенсу, адже, врешті-решт, яка різниця, якщо так?

Навіть Бострем згоден з цим: «При найближчому розгляді виявляється, що жити в «Матриці» вам доведеться так само, як якщо б ви жили не в «Матриці». Вам все одно доведеться спілкуватися з іншими людьми, виховувати дітей і ходити на роботу.

Висновок

Ілон Маcк вважає, що весь світ, у якому ми живемо, де живуть його близькі та рідні, є симуляцією. Він стверджує, що цей світ нереальний, так само, як нереальна його сім’я, кліматичні зміни й навіть Марс. І все ж, Ілон Маск витрачає на цей світ весь свій вільний час. Він робить усе можливе для того, щоб на Землі скоротилися обсяги викидів вуглецю, і мріє про життя на іншій планеті. Хіба став би Ілон так працювати, якби знав, що світ нереальний?

Залишимо поки це питання відкритим, адже хто знає, можливо, відповідь на нього ми отримаємо вже в найближчому майбутньому.