Серіали як формат багатосерійного оповідання відомий людству вже майже століття. У ті далекі часи, коли телебачення ще тільки розвивалося, мильні опери вже захоплювали радіостанції США і привертали до себе увагу тисяч та мільйонів слухачів. Лише роками пізніше серіали добралися й до телебачення. Сьогодні ж світова серіальна індустрія являє собою неймовірних масштабів гіганта, який може скласти гідну конкуренцію повнометражному кіно. А іноді й перевершити його.
Зараз у мережі можна зустріти значну кількість рейтингів і топів усіляких серіалів. Їх складанням займаються й відомі світові видання, на зразок TV Guide і Times, і міжнародні гільдії режисерів, і навіть звичайні глядачі. Як-от ми з вами.
У нашому топі ми постаралися зібрати не тільки найуспішніші й визнані, але й найбільш значущі серіали, які коли-небудь з’являлися на екранах. Ті з них, які зуміли відзначитися та увійти в історію з позначкою «the best». Звичайно ж, не оминемо й гірші екземпляри, які можна назвати «серіальною катастрофою».
Зміст
- 10 найочікуваніших серіалів літа
- Телеканал знімає серіал про Чорнобильську трагедію
- Огляд гри з серіалу «Дуже дивні справи» — «Stranger Things: The Game»
Роздуми про вічне: найкращі серіали всіх часів
Про хороше завжди приємно говорити. Тим більше, що якісних серіалів на сьогодні просто неймовірна кількість. Ми намагалися не влазити в нетрі хоч і успішного, але досить нішевого виробництва, сконцентрувавшись на тих шоу, які напевно знайомі українському глядачеві. Та, імовірніше, вам вдасться знайти в нашому топі пару-трійку своїх улюбленців.
Клан Сопрано (The Sopranos)
Тема «Коза ностри» та італійської мафії улюблена багатьма режисерами. І поки найвагоміші з них залучали до своїх фільмів Аль Пачіно та Де Ніро, представляючи своїх персонажів брутальними і холоднокровними мафіозі, Девід Чейз вирішив показати інший бік медалі. Тоні Сопрано, крім того, що є «хрещеним батьком» своєї італійсько-американської «сім’ї», стикається не тільки з проблемами власної організації. Він також чоловік, батько і звичайна людина, яка в не меншій мірі схильна до стресів, панічних атак та затяжної депресії.
Прагнення зберегти баланс між обома своїми сім’ями (кримінальною та звичайною) приводить Тоні до психіатра, що допомагає йому розібратися у своїх проблемах. Для простої людини це справа цілком буденна, але для голави злочинного угруповання може мати найтяжчі наслідки.
У серіалі повною мірою розкрите таємне життя італійської мафії – тут вам і насильство, і вбивства, і здирства, і інша атрибутика кримінальної діяльності. Однак Тоні Сопрано постає перед нами і з більш людяного боку, в якому кожен може впізнати себе. В результаті 6 сезонів культового серіалу принесли HBO звання одного з кращих «серіальних» каналів. При цьому сам багатосерійник удостоївся 5 «Золотих Глобусів» і 11 премій «Еммі».
Зоряний шлях (Star Trek)
Медіафраншиза “Зоряного шляху” стала однією з першопрохідців в жанрі наукової фантастики і “космічної одіссеї”, випередивши на екранах своїх головних конкурентів – “Зоряний крейсер “Галактика” і “Зоряні війни”. Піввікова історія про підкорення космосу, створена Джином Родденбері, налічує кілька серіалів (серед яких є один мультиплікаційний), повнометражних фільмів, книг, і, звичайно ж, комп’ютерних ігор.
Крім того, що «Зоряний шлях» подарував своєму творцеві звання «телесеріального Азімова» і породив масу послідовників, серіал часто називають пророчим. Саме тут ми вперше побачили прототипи мобільних телефонів, відеозв’язку та GPS-навігації. І це з урахуванням того, що на дворі стояв 1966 рік!
Серед семи існуючих серіалів важко вибрати один і поставити його на перше місце. Вся франшиза в цілому являє собою повноцінний вигаданий всесвіт зі своєю структурою та міфологією, який з головою занурює нас в незвідане. Вишенькою на тістечку стає той факт, що за всю історію існування серіал удостоївся 31 премії «Еммі» і цілої купи «Сатурнів», а також став однією з найбільш касових франшиз в історії кінематографа.
У всі тяжкі (Breaking Bad)
5 сезонів (або 62 серії) ми спостерігали за тим, як головний герой серіалу – простий шкільний вчитель хімії Уолтер Уайт – перетворювався на запеклого негідника та головного антагоніста. Викликана в перших серіях симпатія до страждаючого від онкології препода з моральними принципами і засадами, поступово трансформується в осуд і, навіть, огиду до нього. І тут варто поаплодувати Вінсу Гіллігану – відмінний режисерський хід. Поки більшість сюжетів у кінематографі показують становлення людини «з грязі в князі», «У всі тяжкі» робить все навпаки.
Але відбувається це не відразу. Уайт проходить всі стадії сумніву, розстановки пріоритетів і труднощі прийняття рішення. Не дивлячись на те, що персонаж Брайана Крэнстона з часом трансформується в справжнє одержиме збагаченням чудовисько, його штовхає на це досить благородна мета – забезпечити свою сім’ю. У тому числі і після його смерті.
У серіалі широко розкриваються проблеми моральності, сімейних цінностей, самопожертви і мужності, а також питання «всі засоби хороші для досягнення своїх цілей». І це забезпечило «У всі тяжкі» місце в «Книзі рекордів Гіннеса» за найвищий рейтинг (99 з 100 за версією Metacritic), визнання більшості світових кінокритиків і цілу армію фанатів.
Теорія великого вибуху (The Big Bang Theory)
Напевно багато хто очікував побачити на місці найкращого комедійного серіалу культових «Друзів» (і їх культовість і вплив на поп-культуру ніхто не заперечує), але поговоримо про тих, хто зміг внести щось оригінальне в звичні для глядача ситкоми. Так, мова піде про компанії з інженера, астрофізика і двох фізиків-теоретиків.
Головна відмінність «Теорії» від десятків інших ситкомів, що захопили екрани ще з 70-х років, полягає у збільшеному коефіцієнт IQ на квадратний кадр серіалу. Тонкощі наукових жартів частенько змушує глядача прошерстити пару статей з Вікіпедії, щоб зрозуміти, про що йдеться і підспудно отримати нові знання у сфері астрології, фізики або вищої математики.
Але не наукою єдиною. У серіалі часто піднімаються важливі питання розвитку сучасних технологій, а кількість запрошених гостей одними кінозірками не обмежується. За всю історію серіалу на знімальний майданчик залучалися такі особистості як Стівен Хокінг, Білл Гейтс, Стівен Возняк та Ілон Маск. Останній, до речі, є давнім шанувальником «Теорії». І нехай серіал Чака Лоррі й Білла Преди ще не обріс величезною кількістю кінопремій (як ті ж «Друзі»), але не згадати його в нашому топі було б злочином.
Швидка допомога (Emergency Room)
Давним-давно, коли серіали про лікарів ще не були мейнстрімом, а Джордж Клуні ще не став однією з значущих зірок Голлівуду, на екрани вийшов серіал «Швидка допомога». Протримавшись на екранах цілих 15 сезонів, серіал став найбільш тривалою лікарською драмою на телебаченні. По міру зростання популярності, зростала і вартість зйомок однієї серії, доходячи в 1998 році до рекордних $13 млн.
У 1974 році письменник і сценарист Майкл Крайтон (який працював над «Парком Юрського періоду» і фільмом «Світ Дикого заходу») написав заснований на його особистому медичному досвіді сценарій «пілота». Однак тоді кінокомпанії «завернули» його ідею, вважаючи її нішевою і нецікавою широкій публіці. Хоча на той момент вже з успіхом прогримів серіал аналогічної тематики «Сент-Елсвер». І лише 20 років тому, в 1994 році, сценарій Крайтона все-таки «вистрілив» і став початком цілої ери серіалів про медицину.
Абатство Даунтон (Downton Abbey)
Британцям дуже непогано вдаються костюмовані серіали, в яких охоплюється період кінця XVII – початку XX століття. Якісна передача атмосфери того часу, неймовірні декорації і костюми – ось їх воістину фірмова фішка. І «Абатство Даунтон» не стало ні винятком, ні вже тим більше розчаруванням. Заслуживши безліч кінопремій і статус найбільш обговорюваного критиками телесеріалу, дітище Джуліана Феллоуза (працював над сценаріями фільмів «Молода Вікторія» і «Турист») по праву може претендувати на звання кращого історичного багатосерійника.
Ми спостерігаємо за тим, як розвивався технічний прогрес, як жінки боролися за свої права і як наздогнала Європу Перша світова, крізь призму взаємовідносин в одному знатному британському роду. Тонкий, споконвічно британський гумор, характерні і колоритні персонажі, неабиякий сюжет та чудові діалоги, виділяють «Абатство» на тлі інших аналогічних серіалів. Варто відзначити і гідний акторський склад, вінцем якого можна назвати присутність у всіх сезонах Меггі Сміт, яку багато хто з нас пам’ятають по ролі професора Макгонагалл в «поттеріані».
Сімпсони (The Simpsons)
Скільки ж разів мультсеріал «Сімпсони» піддавався критиці та цензурі в усьому світі. Ймовірно, через те, що телекомпанії розцінюють практично всі мультфільми як дитяче шоу, «Сімпсони» часто стають об’єктами переслідувань і протестів. Але якщо поставитися до серіалу як до «Шкідливих порад» Григорія Остера, то перед нами постає гостра соціальна комедія про найбільш злободенні теми суспільства. Тут відкрито говориться про все – від військово-політичної ситуації у світі до висміювання деяких значущих постатей сучасності.
Приклад «Сімпсонів» наслідували багато хто з комедійних мультсеріалів, розраховані на дорослішу аудиторію. У їх числі – «Гріффіни», «Футурама», «Американський папаша» і «Південний парк». Але досягти таких висот, включаючи цілий оберемок кінонагород і навіть власну зірку на Алеї слави, їм навряд чи світить. Як би там не було, а історії про середньостатистичне американське сімействі із Спрінгфілда ніщо не заважає отримати продовження на 30-й (!) сезон та займати лідируючі позиції в списку найбільш значущих серіалів в кінематографі.
Гра престолів (Game of Thrones)
Навряд це буде перебільшенням, якщо ми скажемо, що за подіями в Вестеросі спостерігають мільйони глядачів з усіх куточків планети. У мережі як і раніше не вщухають дискусії на тему «що ж краще – книга або екранізація?». Але якщо ми покопаємося в пам’яті, то такі суперечки виникають за будь-якої історії, в основі якої лежить авторська книга. Згадаймо того ж «Володаря перстнів» та «Гаррі Поттера».
Навіть незважаючи на те, що останні сезони відійшли від оригінального джерела, задуманого Джорджем Р. Р. Мартіном, «Гра» залишається представником якісного епічно фентезі з безліччю нагород і найвищим рейтингом в своєму жанрі. Крім цього, за заявою самого HBO, серіал став кращим в історії каналу, випередивши по рейтингу і популярності «Клан Сопрано», про який ми говорили вище.
Наступний рік буде знаковим для всієї франшизи. На весну намічений вихід восьмого і заключного сезону, а Джордж Мартін погрожує все-таки закінчити восьму книгу серії «Мрії про весну». Але навряд чи це стане кінцем саги. З великою часткою ймовірності, автор продовжить роботу над вже культової книжковою серією, а каналу HBO ніщо не заважає продовжити знімати своє бачення епопеї за допомогою спін-оффів. Які, за чутками, можуть з’явитися вже у 2019-2020 році.
Доктор Хто (Doctor Who)
Багаторічна сага про інопланетну мандрівника крізь просторово-часовий континуум стала не просто серіалом, а цілою історичною подією. «Доктор Хто» може похвалитися званням найбільш тривалого науково-фантастичного серіалу і широко визнаний не тільки у Великобританії, але й далеко за її межами. Історія породила цілу субкультуру, а «будку» Тардіс, один з головних атрибутів серіалу, впізнають навіть ті, хто ніколи не бачив жодної серії. Але навіть найуспішніші проекти мають свої злети та падіння.
Перший серіал (або так званий «оригінальний») з’явився в кінці 1963 року. Феєричний початок і відсутність на екранах прямих конкурентів призвели до зростання популярності «Доктора». Яка, на жаль, з часом почала згасати, що і призвело до закриття проекту в 1989 році. Але BBC не втрачала надії і не залишила ідею про воскресіння франшизи до кращих часів. Вже в 1996-му була спроба зняти повнометражний фільм, який за межами Британії зазнав цілковите фіаско. Проте перезапуск серіалу дев’ятьма роками пізніше став попадання «в яблучко», а вже цього року фанати чекають виходу 11 сезону оновленої франшизи.
За більш ніж півстолітню історію існування, серіал пережив 12 реінкарнацій Доктора. У кожного актора, який коли-небудь втілював на екрані головного героя, є свої шанувальники, які з піною біля рота готові відстоювати свій вибір. Така ось своєрідна фанатська розвага. Незважаючи на те, що Повелитель Часу може перевтілитися в кого завгодно, жіночу іпостась він прийме лише в майбутньому сезоні, що викликало бурхливе обговорення в мережі. Що з цього вийде – дізнаємося цієї осені.
Секретні матеріали (The X-Files)
Детективні серіали на сьогоднішній день – це усталений мейнстрім, який росте з неймовірною швидкістю. І чого зараз тільки не побачиш – від нового бачення безсмертної класики («Шерлок» або «Елементарно»), до змішування релігійно-орієнтованого детектива з елементами мелодрами (це ми про «Люцифера»). Але це сьогодні. Чверть століття тому все, здебільшого, зводилося до класики.
Поява на екранах в 1993 році спецагентів ФБР Малдера і Скаллі, які займалися розслідуванням містичних справ і пошуком відповідей на незрозуміле, вдихнула нове життя в жанр і моментально отримала величезну кількість шанувальників. Паранормальні детективні історії розбурхували розуми мільйонів глядачів, ставши тою самою важливою віхою в культурі 90-х.
Після завершення серіалу в 2002 році, творці намагалися повернути колишню славу і 14 років потому реанімували франшизу. Як показала практика – даремно. По старій пам’яті під впливом ностальгії глядачі вхопилися за «привіт з минулого», але з кожною серією рейтинг просто танув на очах. Подальша доля проекту не відома, але перші 9 сезонів залишаться в нашій пам’яті як одні з найкращих.
Найгірші серіали за версією АЛЛО
У якості «ложки дьогтю» наводимо менш привабливі та відверто провальні серіали. Імовірно, й у них є свої шанувальники. Але якщо дивитися крізь призму світового досвіду створення шоу, то на тлі успішних і дійсно ділових проектів вони, щонайменше, меркнуть.
Санта-Барбара (Santa-Barbara)
Як же в 90-ті був популярний серіал про каліфорнійське містечко Санта-Барбару і деяких його жителях. Можна сказати – кланах. Хоча в той час і вибір був невеликий. Після перебудови на наших телеканалах свого контенту ще не було, от і доводилося вибирати з того, що дивляться в більшості країн. Саме тому пострадянський ефір захопили американське, бразильське та аргентинське «мило».
За 9 років зйомок, було відзнято 2137 серій, що зробило «Санта-Барбару» одним з найбільш тривалих мильних шоу на телебаченні. Роздутий сюжет протягом практично всього серіалу блукає навколо вбивства Келвелла-молодшого, заводячи глядача в штучно створені трагедії більш ніж пересічних персонажів.
Незважаючи на те, що «вірус Санта-Барбари» поширився далеко за океан, в рідній Америці шоу не користувалося великою популярністю. Тим не менш, зараз назва серіалу стала прозивним ім’ям і використовується у повсякденному житті для позначення будь-якого тривалого процесу. Хоч якась користь.
Телепузики (Teletubbies)
Коли по телебаченню починалася трансляція лялькового шоу про чотирьох антропоморфних плюшевих створінь, увага дошкільнят була намертво прикута до блакитних екранів. І це ж змушувало хапатися за голову більшість батьків і дитячих психологів. Багато критики (і ті ж психологи) по всьому світу примудрялися знаходити в ньому вкрай сумнівний контекст, який згубно впливав на свідомість дітвори. Був він там чи ні – питання спірне. Але те, що серіал являв собою дивну інформаційну масу, доказів не потребує.
BBC за всю історію свого існування зняли сотні пізнавальних документальних стрічок та міні-серіалів («BBC: Планета Земля», «Космос»), гідних фільмів («Хлопчик у смугастій піжамі», «Ще одна з роду Болейн») і відмінних шоу («Top Gear»). Як в їх ряди затесалися «Телепузики» і як вони змогли протриматися на екрані майже 5 років – загадка і феномен одночасно.
Погануля Бетті (Yo soy Betty, la fea)
У далекому 1999 році на колумбійських телеканалах з’явився комедійно-мелодраматичний серіал про молоду панянку з неабиякими розумовими здібностями, але з дуже специфічною зовнішністю. За сюжетом, закомплексована Бетті влаштовується на роботу в компанію модного одягу секретарем, доростає до помічника президента (у якого є наречена під стать, але випадковими зв’язками він не дуже-то гребує), закохується в нього і підспудно витягує з різних колотнеч і… Стоп.
Усе це ми вже десь бачили. Абсолютно все – від сюжету до брекетів і моторошного смаку в одязі головної героїні. Та це ж Катя Пушкарьова з «Не родись вродливою», який вийшов у нас в 2005 році. Це був серіал, який на час трансляції приковував до себе увагу всіх дам від 10 до 99 років. Його обговорювали і чекали нових серій. Але якби щось подібне зняли зараз, то зйомки не дійшли б і до середини серіалу.
Незважаючи на те, що колумбійська франшиза стала однією з найуспішніших у своєму жанрі (оригінальний серіал перевели на 25 мов і показали в більш ніж 180 країнах світу), шедевром її, м’яко кажучи, не назвеш. Тому сміливо ставимо «Поганулю», а разом з нею і на «Не родись вродливою», на полицю з гіршими серіалами в історії.
Віталька
«Віталькоманія» накрила українське телебачення в 2012 році. Саме тоді колишній учасник КВК та української версії «Comedy Club» Ігор Бірча розсудив, що на наших екранах недостатньо оригінальних скетчкомов і знайшов не тільки компанію, яка буде знімати його ідею, але й телеканал, який покаже її в ефірі. А ідейка-то дуже на любителя (якщо такі взагалі є).
Головний герой серіалу – дорослий телепень в костюмі «ботана», що живе з владною матір’ю, нічим не займається по життю і спілкується на відбірному суржиком. І поки мама намагається оточити його своєю надмірною опікою, хлопець у всю мріє про доросле життя і «дорослі відносини». Із серії в серію ми бачимо його спроби познайомитися з ефектною жінкою. Але, як того і слід було очікувати, далі примітивних діалогів на лавочках міського парку справа не доходить.
Можливо, задумка б мала і позитивний результат, от тільки образ Вітальки викликає більше жалю й огиди, що саме по собі з комедією не має нічого спільного. У всякому разі, спостерігати за його екранної життям – сумнівна розвага. На жаль, на наших телеканалах не «Віталька» перший і не він останній.
Теоретики
Завершимо ми наш топ сумною історією про те, як в Білорусі знімали перший ситком. Надихнувшись успіхом «Теорії великого вибуху», в 2009 році на білоруські екрани вийшло шоу-двійник «Теоретики». Серіал повністю дублював оригінал – від колоритних персонажів до локацій в кадрі. На головні ролі запросили вже відомих на той момент колишніх учасників КВК – Дмитра Танковича і Євгена Сморигіна, яких ми з вами зараз часто бачимо на вітчизняному телебаченні.
І дуже навіть можливо, що адаптація вийшла вдалою, якби права на франшизу були куплені у правовласників. «Злизаний» серіал не пройшов повз очей творців «ТПВ». Але в силу того, що канал СТВ, який знімав дублікат, був не приватним, а державним, до суду справа не дійшла. Чаку Лоррі нічого не залишалося робити, як розмістити на своєму сайті іронічну прохання про те, щоб зйомки клону припинили. І потрібно віддати належне білоруському СТВ – відзнявши всього 4 серії, проект закрили.
Це яскравий приклад того, що пострадянський кінематограф ще не готовий вирватися на світову арену серіалів і кіно. Оригінальних ідей не так багато, а якщо і є, то втілення їх поки що складно назвати вдалим. Є з чим порівнювати. Так і з франшизами справа йде не краще. Але сподіваємося, що не за горами той час, коли наші серіали стануть предметом гордості і гідним об’єктом для наслідування.
Резюме
Історія знає безліч успішних серіалів і сьогодні ми згадали лише найяскравіших представників у своїх жанрах. На поточний момент кращі проекти належать США і Великобританії – саме звідти родом найбільш культові і відомі серіали, які ще довго будуть очолювати світові рейтинги. Хочеться вірити, що і українські ідеї одного разу зростуть до такого рівня. А може бути і перевершать.
